Два дні над півднем України лютував південно-західний вітер, швидкість якого над Кримом, наприклад, сягнула 30—40 метрів на секунду, а над морем — до 50 метрів. Він угамувався тільки під вечір у неділю. Хвилі заввишки до 6 метрів билися об кримське узбережжя, яке виходить далеко на середину Чорного моря, від Чорноморського і Севастополя до Феодосії та Керчі. З ночі на понеділок на Азовському і Чорному морях розпочалися рятувальні роботи. У Крим прилетів міністр із надзвичайних ситуацій України Нестір Шуфрич, який координує роботи української служби з російськими рятівниками.
У суботу і неділю неглибока, але бурхлива Керченська протока стала справжньою пасткою для суден. Сигнали лиха кораблі подавали і з українського, і з російського боку протоки. У неділю фахівці вже оголосили про загрозу екологічної катастрофи. Першим о 4 й годині 55 хвилин11 листопада забруднив акваторію танкер «Волганефть-139», який стояв на якорі на рейді протоки з вантажем мазуту і розламався навпіл. З нього у протоку вилилося 2 тисячі тонн мазуту. Ніс корабля залишився на якорі, але екіпажу вдалося перебратися на корму, яка стала дрейфувати в морі. Людей підібрали тільки о 14 й годині. У понеділок рятівникинамагалися локалізувати величезну пляму і запобігти екологічній катастрофі, однак у перший же день були виявлені мертві птахи, які потрапили в мазутну пляму.
Далі кораблі тонули один за одним. О 10 й годині 25 хвилин пішовпід воду суховантаж «Вольногорськ», на борту якого перебувало 2436 тонн сірки. Через годину — суховантаж «Нахічевань» з 2 тисячами тонн сірки. 11 чоловік його екіпажу знесло у море. Буксиром «Нептунія» Керченського порту врятовано троє членів екіпажу, доля восьми залишається невідомою. Пошуки продовжуються. У воду потрапили десятки тисяч тонн мазуту та сірки. Їх відносить течією у бік Криму.
— Питання про те, що призвело до загибелі цих суден під час шторму, незважаючи на те, що було штормове попередження, залишається відкритим, — сказав «Дню» заступник міністра промислової політики, транспорту, зв'язку і ТЕК Криму Микола Черевков. — Перший чинник — звичайно, дуже сильний шторм. Я сам керчанин, але у нас такого сильного шторму ніхто вже пам'ятає — хвилі піднімалися до 6 метрів! Можна сказати, що це найсильніший шторм за останні 100 років. Однак за своїми характеристиками сучасні судна повинні витримувати такий шторм. За звичаями, порти після штормового попередження просто виганяють судна в море, оскільки біля причалу судна стояти не можуть, вони б'ються об пірс, один об одного. У наших портах залишилося декілька буксирчиків — так їх побило зовсім. Порятунок один: вийти у відкрите море, а там пощастило — значить, вижив, не пощастило — потонув. Інша справа, яку тактику і який напрямок стояння щодо хвилі вибере капітан. Чи зможе він боротися з хвилею, чи ні — від цього також залежить багато що. І велике зло полягає в тому, що багато хто зараз економить, судна ремонтують неякісно, заправляють паливом не повністю, моряків набирають іноді некваліфікованих, — звідси всі трагедії.
До полудня неділі надійшло повідомлення, що у протоці зірвало з якоря баржу «Деметра» з 3 тисячами тонн мазуту. Її несло до коси Тузла. Недалеко від неї сіли на мілину два судна під грузинським і турецьким прапорами. У районі Севастополя затонув корабель — «Хаш-Ізмаїл» під грузинським прапором, який перевозив вантаж металобрухту. Загинули двоє чоловік із екіпажу, ще один пропав безвісти. В українських водах затонув суховантаж «Ковель», 11 чоловік екіпажу вдалося врятувати. Вздовж узбережжя Криму постійно курсують кримські баржі та буксири, які намагаються врятувати тих, хто зазнав лиха. Час від часу надходять повідомлення про те, що і буксири потерпають від лиха.
Із 19 членів екіпажу судна «Віра Волошина», яке під прапором Російської Федерації перевозить сільськогосподарську техніку з Румунії й постраждало від лиха в районі мису Меганом під Судаком, рятівниками МНС на берег евакуювали 15 чоловік. Інші члени екіпажу проводять аварійні роботи з герметизації тріщини і недопущення викиду горючого.
Лише протягом двох днів, за даними МНС, у Чорному й Азовському морях потонуло понад 5 судів, загинуло понад 10 чоловік, врятовано 65 чоловік, доля декількох десятків людей поки що невідома.
У Севастопольському торговельному порту та Керченському морському координаційному аварійно-рятівному центрі створено штаби з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. У МНС України в цілодобовому режимі працює оперативна група. Налагоджено взаємодію з рятувальними службами Мінтрансзв'язку, Держмитниці, МВС, а також із відповідними службами Російської Федерації та Республіки Грузія.
Проте у понеділок до полудня у Криму було знов оголошено штормове попередження. У зв'язку з рясними опадами МНС попереджає, що на ріках Криму можна чекати підвищення рівня води на 0,3— 1 метр вище за звичайні відмітки.
Буревій багато лиха завдав і на суходолі. У Криму були пошкоджені всі три електромережі, що передають струм із материка на півострів. Загалом, за даними енергетиків, 11 листопада та вночі 12 листопада внаслідок ускладнення погодних умов і через спрацювання автоматики захисту мереж електропередач у Криму і 16 областях було знеструмлено 2 тисячі 360 населених пунктів.
КОМЕНТАРI
Ігор ТЕНЮХ, віце-адмірал: «Командири кораблів продемонстрували високу морську виучку та мужність...»
Як повідомили «Дню» у прес-центрі ВМС України, під час небувалого шторму, який розігрався наразі в Азовському та Чорному морях, командири українських кораблів показали високу морську виучку й мужність, і протягом природного стихійного лиха вели боротьбу за живучість кораблів у бухтах Севастополя. Командуючий Військово-Морськими силами України, віце-адмірал Ігор Тенюх особисто очолив групу з реагування на надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру.
Шторм у Чорному морі, який за силою вітру (36 метрів на секунду) можна порівняти з ураганом «Катрін», створив надзвичайну ситуацію для моряків. Екіпажі змушені були протистояти стихії на якорях у Севастопольській бухті, — повідомляє прес-центр ВМС України.
— Про те, що до району Чорного моря наближається дуже могутній циклон, Військово- Морські сили знали і готувалися, — повідомив віце-адмірал Ігор Тенюх. — Ще 10 листопада на флоті було оголошено штормову готовність № 1 — для стоянки кораблів у надзвичайних умовах, а 11 листопада перевірено стоянку кораблів, заведені додаткові швартові на бочки, всі члени екіпажів повернулися на місця служби. Були виставлені буксири для того, щоб стримувати кораблі, які мають велику парусність.
Першими прийняли на себе удар стихії великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський», кораблі управління «Донбас» і «Славутич», а також корвет «Вінниця».
Моряки, незважаючи на складну природну ситуацію, цю негоду витримали. Дії командирів кораблів були грамотними й упевненими. Злагоджено взаємодіяли Командний центр флоту, Центр морських операцій і Центр пошукових та аварійно-рятівних робіт флоту.
— Хочу висловити вдячність начальнику Севастопольського морського порту Сергію Тараканову за надану допомогу флоту у надзвичайній ситуації, — сказав командуючий Військово- Морськими силами України, віце-адмірал Ігор Тенюх. — У свою чергу, військові моряки надавали допомогу з пошуку членів екіпажу суховантажного судна «Хач-Ізмаїл», який потерпів аварію в районі Херсонеського маяка, неподалік від Севастополя. В районі Керченської протоки морські піхотинці окремої бригади берегової оборони українського флоту вже кілька днів ведуть пошуки членів екіпажів потерпілих судів, вони допомагають місцевим органам влади у ліквідації наслідків стихійного лиха.
Тетяна ТИМОЧКО: «В Чорному морі загине більша частина риби»
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко назвала прецедент у Керченській затоці «серйозною екологічною катастрофою, яка викличе значне забруднення флори, фауни, водних акваторій». Навіть якщо вдасться зібрати значну частину забруднюючих речовин, у Чорному морі загине більша частина риби, вважає Т. Тимочко, за її словами, «важко відповісти на запитання: коли ж тут можна буде купатися».
Як заявив Інтерфаксу керівник токсичної програми «Грінпіс» Росії Олексій Кисельов, «тисяча тонн нафти — це величезна цифра». «Якщо пригадати події двотижневої давності — аварію нафтової баржі на Ладожському озері — то там витекли 10 тонн і шлейф йшов на 7,5 км. А тут мазуту виплеснулося в 100 разів більше», — зазначив він. За його словами, ситуація погіршується тим, що в цей час мазут, що розлився внаслідок аварії, не можуть почати прибирати, бо на морі розігрався шторм.
Керівник громадської групи ЕКО-захист Володимир Сливяк вважає: «Це крупномасштабна екологічна катастрофа. Це забруднення доведеться прибирати дуже довго, але навіть через рік, а може й довше, наслідки цього забруднення будуть дуже відчутні», — розповів В. Сливяк. Крім того, В. Сливяк заявив, що не можна говорити про поліпшення екологічної ситуації, якщо мазут, що вважається вірогідним при такій погоді, грудками опустився на морське дно. «Тут немає принципової різниці, оскільки ця токсична речовина, хоч де вона знаходиться, виділятиме свої отрути. А якщо воно знаходитиметься ще й на дні, то його не буде видно, і по суті, — неможливо зібрати», — повідомив він.
У свою чергу директор проекту з природоохоронної політики російського відділення Світового фонду дикої природи Євген Шварц заявив, що «ризики екологічної катастрофи дійсно дуже великі». Він зазначив, що Керченська затока є мілководною, і розлив великої кількості нафтопродуктів може небезпечно вплинути не тільки на затоку, але й на берегову лінію. «У принципі нафта й мазут розповсюджуються по воді тонкою плівкою і їх можна зібрати. Але в цьому випадку заважає шторм», — розповів Є. Шварц.
Лідер «зеленої» фракції партії «Яблуко», російський еколог Олексій Яблоков заявив Інтерфаксу: «По суті сталося те, про що екологи говорили вже давно. Не можна нафтопродукти перевозити в таких танкерах — це повинні бути інші судна, з подвійною системою корпусів і іншими пристроями, які могли б забезпечувати безпеку перевезення».
