Міністр палива та енергетики Юрій Бойко, повернувшись із Москви, привіз узагалі-то заспокійливі відповіді, хоча вважає за краще сам їх не озвучувати. Не містить чіткої конкретики, пов’язаної з майбутньою ціною газу, імпортованого в Україну, й повідомлення прес-служби Мінпаливенерго. Зате добре попрацювали джерела. За їхніми даними, формування ціни на газ для України в 2008—2010 роках на переговорах «практично не викликало розбіжностей сторін». «Обидві сторони розуміють, що існують чинна угода й комерційні контракти, що гарантують постачання Україні середньоазійського газу за формулою «закупівельна ціна плюс доставка». Ця формула більш прийнятна для України, ніж прямі постачання російського газу, насамперед, за ціновими параметрами», — зауважило джерело й підтвердило, що ціна природного газу на наступний рік знаходиться в коридорі, окресленому Президентом України Віктором Ющенком ($150—160 за 1000 м 3 ). Якщо порівнювати з європейськими цінами, то підвищення з $130 нехай навіть і до $160, безумовно, не таке вже й суттєве.
Разом із тим, «газовий мир» з Росією, напевне, світить нам лише до 2010 року, коли закінчується термін дії угоди про врегулювання відносин у газовій сфері, підписаної 4 січня 2006 року. Відповідно до неї, ціна газу переглядається щороку, а тариф на транзит російського газу через українську територію на весь термін угоди залишається незмінним. У результаті головною неврегульованою позицією переговорів України з «Газпромом», як повідомило джерело, стало питання ціни на газ після 2010 року, коли Україна отримає нарешті можливість порушити питання про перегляд ціни транзиту.
Можна припускати, що під час переговорів цього року проблема транзиту остаточно розв’язана не буде. Україна ще 2005 року добровільно відмовилася від використання цього чудового важеля тиску. Сьогодні, коли йдеться про ціну газу на найближчий рік, користуватися ним просто небезпечно, й було б недалекоглядно включати його в директиви, видані Президентом главі українських перемовників. Адже в результаті можна стикнутися з посиленням російської позиції, що було б для України абсолютно небажано.
«Процес формування транзитної ставки має базуватися на економічних розрахунках. У цьому питанні у нас є порозуміння з російськими партнерами», — повідомляв минулого тижня Бойко й навіть назвав некоректними заяви про те, що чинна ставка плати за транзит газу ($1,6 за 1000 м 3 на 100 км) через територію України є заниженою. «Ми ходимо десь у середнячках. Наприклад, у нашого сусіда Польщі ставка транзиту становить $1,5, а через чотири роки вона буде знижена до $1, — сказав міністр і пообіцяв: ми розраховуємо на поступовий перехід на ринкові ціни на газ протягом 3—5 років і зробимо все, щоб для економіки цей процес був безболісним. Ми досягли порозуміння з нашими партнерами, що цей перехід має відбуватися згідно з європейськими ставками транзиту», — підсумував міністр. Але якими тоді Росія схоче бачити ціни на газ? На це запитання узгодженої відповіді поки немає, оскільки переговори йдуть і навряд чи будуть скоро завершені.
Тим часом вітчизняні газовидобувачі порушили питання про необхідність терміново піднімати ціну для населення на газ внутрішнього видобутку. Власне, привід для цього дала трагедія в Дніпропетровську, яка продемонструвала «вразливість» наших внутрішніх газових мереж. При цьому звинувачена в усіх тяжких компанія «КЕС-холдинг», що є одним із власників «Дніпрогазу», оприлюднила далеко не райдужну інформацію про фінансову ситуацію в компаніях, що експлуатують газові мережі, та технічний стан останніх. Більш ніж цікаво, що такі українські підприємства, як ДК «Газ України» та ДП «Укргазмережі» назвали її некоректною й такою, що не відповідає реальній ситуації. Звідси можна зробити лише один висновок: комусь дуже вигідно отримувати газ власного українського видобутку, призначений виключно для населення, за ціною, що істотно відрізняється від ціни імпортного газу. Адже завдяки цьому його можна тіньовим шляхом постачати й підприємствам... А що може бути вигідніше для постачальника, ніж ігри на різних цінах одного й того ж товару?
Про негативи пільгового постачання газу для населення останнім часом буквально волають газовидобувачі. Дуже гостро висловився з цього приводу в четвер голова правління ДАО «Чорноморнафтогаз» Анатолій Присяжнюк. За його словами, стримування цін на газ знищує нафтогазовидобування на шельфі України. Такої ж думки й експерти галузі. Наприклад, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін вважає, що «Україні не треба поділяти газ на імпортний і власного видобутку. Ціни мають бути однаковими». Він вважає, що за найближчі чотири роки ціни в Україні мають досягти рівня країн Центральної Європи. Причому робити це треба не одномоментно, а плавно. Перспектива, прямо скажемо, не з приємних. Але альтернативи цьому немає. Інакше всі ми, навіть коли включаємо газ, аби підсмажити яєчню, одразу потрапляємо в потенційне поле трагедій, подібних до тієї, що салася в Дніпропетровську.
