Київ і Бухарест бачать один в одному стратегічних партнерів, незважаючи на деякі невирішені проблеми у двосторонніх відносинах. Свідченням цьому став учорашній початок дводенного офіційного візиту Президента України Віктора Ющенка до Румунії. «Відносини України та Румунії мають стратегічний характер», — такий тон задав глава української держави на зустрічі у Бухаресті зі своїм колегою Траяном Бесеску. У свою чергу, румунський президент висловив сподівання, що нинішній візит В. Ющенка до Румунії стане новим кроком до врегулювання двосторонніх питань.
Не можна не звернути увагу на солідний склад української делегації. В. Ющенка супроводжують міністр закордонних справ України Арсен Яценюк, віце-прем’єр Андрій Клюєв, міністр промислової політики Анатолій Головко, глава Державної митної служби Олександр Єгоров, глава Державної прикордонної служби Микола Литвин, заступник глави Cекретаріату Президента Олександр Чалий.
Також варто зауважити, що під час візиту заплановане проведення першого пленарного засідання спільної українсько-румунської президентської комісії під головуванням глав держав. Очікується, що сторони підпишуть декларацію «Спільна Європа — спільна пам’ять», угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Румунії про економічне, промислове, технічне співробітництво, протокол про співпрацю між Міністерством культури та туризму України й міністерством культури й культів Румунії на 2007—2010 рр.
Що очікує румунська сторона від візиту Президента України Віктора Ющенка і переговорів з українською делегацією? Чи вдасться сторонам вирішити двосторонні проблеми?
КОМЕНТАР
Юліан ЧІФУ , директор Центру попередження конфліктів, Бухарест.
— По-перше, дуже важливо, що під головуванням президентів обох країн започаткує роботу українсько-румунська міждержавна комісія Ющенко — Басеску. По-друге, очікується, що сторони обговорять спірні питання. Головним чином це стосується процесу делімітації морської економічної зони, розширення каналу Дунаю на ділянці Бистроє, а також вирішення проблем національних меншин. Окрім того, на порядку денному є багато питань, пов’язаних зі спільними стратегічними інтересами в галузі безпеки, які поділяють Україна та Румунія в широкому Чорноморському регіоні. Також обговорюватимуться питання обміну досвідом, який Румунія набула як член НАТО і ЄС, для яких Україна є важливим стратегічним партнером. А для Румунії Україна є важливим двостороннім партнером. Ми дуже цінуємо той факт, що Ющенко приїжджає в Бухарест, незважаючи на те, що в Україні немає нового уряду й нового прем’єр-міністра. Для нас також важливо, що Ющенко зустрінеться з румунським патріархом. Це є визнанням важливості румунської церкви для розбудови київської митрополії. Ми знаємо, що Петро Могила був румуном і заснував незалежну митрополію. Також важливим є те, що в ході переговорів відбудеться обговорення питання енергетичної безпеки в широкому Чорноморському регіоні.
Візит українського Президента Віктора Ющенко означає, що двосторонні відносини значно поліпшуються. Ми очікуємо, що невдовзі в Україні буде призначено нового прем’єр-міністра. Бухарест сподівається, що український уряд ухвалить рішення, за яким безвізовий режим для ЄС буде поширюватися на Румунію й Болгарію, ставших членами ЄС з 1 січня 2007 року. Як ми чули, В. Ющенко заявив, що новий уряд ухвалить відповідне рішення з цього питання.
Ми сподіваємося, що проблема делімітації морської економічної зони не розсварить Україну та Румунію. Згідно зі двосторонніми домовленостями, це питання вирішується в Міжнародному суді в Гаазі. На мою думку, важливо, щоб під час засідання комісії Ющенко — Басеску обидві країни досягли спільної позиції з цього питання ще до того, як воно буде вирішено в Гаазі. У такому випадку країни зможуть вирішити свої проблеми на двосторонньому рівні. Мені здається, українська влада заявляла, що визнає остаточне рішення суду в Гаазі. На мою думку, ці розбіжності можуть бути вирішені тим чи іншим способом. Але вони не є такою проблемою, яка може віддалити наші країни. Що стосується розширення каналу Дунаю на ділянці Бистроє, то українська сторона не розпочала роботи з цього проекту. Але залишається питання, як ці речі можуть бути вирішені на двосторонньому рівні у відповідності до європейського та міжнародного законодавства.
Що стосується визнання румунським парламентом Голодомору в Україні, то слід зазначити, що наша країна дотримується європейського підходу з цього питання. Румунія входить до ЄС і підписала Конвенцію з прав людини. Тому ми засуджуємо будь-якого роду порушення прав людини, зокрема, геноцид, і вважаємо, що Голодомор є різновидом геноциду. Європейський Союз ухвалює спільну позицію щодо Голодомору, й Румунія дотримуватиметься цієї позиції. Тут немає ніяких питань, бо у 1945 —1947 роках румуни були жертвами голодомору в Молдові та Україні. Відтак ми повністю підтримуємо Україну в цьому питанні й очікуємо, що рішення щодо визнання Голодомору геноцидом буде ухвалено в рамках європейського законодавства.
