Наприкінці 1950 року в Чернівецькій області нараховувалось 87 кіноустанов, у тому числі 70 на селі. На кінець 1955 року населення області обслуговувало вже 149 кіноустанов, з них 125 у сільській місцевості. Поряд з кількісним ростом кіномережі поліпшувалась якість кінообслуговування, суттєво збільшувалась кількість кіносеансів.
У 1948 році передових успіхів у роботі досягли працівники кінофікації Сторожинецького району. Кращі кіномеханіки В. Салій, О. Балов за безперебійну роботу своїх кіноустановок були нагороджені почесними грамотами Міністерства кінематографії СРСР.
Значною подією в культурному житті Чернівців і області був вихід на екрани фільму «Мічурін» видатного режисера Олександра Довженка. У кіно-рецензії, вміщеній у газеті «Радянська Буковина» від 12 січня, 1949 року йшлося: «Новий фільм «Мічурін», випущений Московською кіностудією «Мосфільм», яскраво розповідав про великий життєвий подвиг самоука- новатора, розкриває перед глядачем велику панораму боротьби вченого з рутиною і косністю царської Росії. Сценарист і постановник Олександр Довженко, режисер Юлія Солнцева, колектив артистів створили глибоко хвилюючий чудовий фільм, який має велике виховне значення».
Картина знімалась в кольорі, на вітчизняній плівці, техніка була ще погано розроблена. Та Довженко сміливо пішов на ризик, бо гадав, «що коли з’являється поетична сторона кольору, вища сторона, тут справа не тільки у візуальному контролі, а в глибокому розумінні і вивченні природи. Ось вивчення природи, вміння знайти в ній священну мить, коли вона буває найбільш виразною і вміння принести це в картину, як мед несе бджола». Це — рахував він —головне, це поетично кольорове рішення він шукав у фільмі разом з операторами Л. Косматовим і Ю. Куном, художниками М. Богдановим і Г. Мясніковим.
На II Міжнародному кінофестивалі трудящих у Готвальдові (Чехословаччина 1949 року) фільму «Мічурін» разом з картиною «Академік Іван Павлов» була присуджена премія Праці.
У цей період у роботі сільських кіноустановок було багато недоліків: кінофільми демонструвались без відповідного плану, кінопересувки прибували в села і колгоспи не систематично.
Фільмокопії були низької якості, а приміщення, де демонструвались фільми, часто не опалювались.
Влітку 1949 року на Буковину завітала група операторів київської студії кінохроніки, яка робила зйомки в селі Димка, де жила і творила відома українська письменниця Ольга Юліанівна Кобилянська. Знімались місця, де відбувались трагічні події, описані письменницею в повісті «Земля». Оператори зафіксували на плівку перетворення, які відбувались у селі останнім часом: впорядковану школу, клуб, будівництво нових артільних приміщень. Інша група кінодокументалістів провела зйомки до кіножурналу «Радянська Україна» № 42. Частина стрічки присвячена святу пісні в Чернівцях та на Тернопільщинi.
Київська кіностудія учбових фільмів знімала наприкінці 1949 року кольоровий фільм «Північна Буковина» за сценарієм К. Полонника та О. Жураховича.
Наприкінці 1949 року область відвідали видатні митці естради та кіно Олександр Вертинський, Рина Зелена, а під самий Новий рік відбулись концерти Юрія Тимошенка та Юхима Березіна (Тарапуньки і Штепселя), до речі, уславлений дует приїздив на Буковину досить часто і його виступи завжди проходили в переповненому залі.
У січні-лютому 1950 року на Чернівецькому відділi залізниці курсував вагон-клуб, який був оснащений кіноустановкою, радіоприймачем. У вагоні були шахи, шашки, газети, журнали і невелика бібліотека. У кожен рейс вагона-клубу політвідділ надсилав свого працівника, який читав залізничникам лекції, доповіді.
Відвідувачі мали можливість подивитись кінокартини «Костянтин Заслонов», «Сталінградська битва», «П’ядь землі», «Щасливого плавання» та інші. Разом з клубом політвідділ і профспілкова організація організували виїзд вагона-крамниці, в якому крім продовольчих і промислових товарів було багато книг та культінвентаря.
Часто разом з вагоном-клубом у рейс виїздила бригада художньої самодіяльності залізничників і група лікарів, які надавали необхідну медичну допомогу мешканцям навколишніх сіл.
У березні 1950 року Чернівецька обласна контора «Головкінопрокат» випустила на екрани міста нову кольорову музичну кінокомедію «Кубанські козаки» режисера І. Пир’єва, який разом з М. Ладиніною у складі делегації радянських кінематографістів уперше побував на Буковині восени 1940 року. Спочатку сценарій кінокартини називався «Веселий ярмарок».
У своїх спогадах «Про пройдене та пережите» про початок роботи над фільмом, режисер згадував: «Прочитавши якось у газеті невеликий допис про відкриття в місті Вереє Московської області колгоспного ярмарку, я вирішив з’їздити і подивитись, що це таке. Та був розчарований... Однак слово ярмарок чомусь запало мені в душу і я став про це все частіше міркувати. Згадав сибірські ярмарки в селах Ужур, Боготол, Крутихи, які я бачив у дитинстві, працюючи у татар-мануфактуристів. Згадав і те, що я знав по розповідях про славнозвісний Ірбітський ярмарок і по роману Шишкова про Нижегородський... І, нарешті, про «Сорочинський ярмарок»...
Згодом у І. Пир’єва виникла ідея створення майбутньої кінокартини. Допоміг втілити задум режисера письменник-драматург М. Погодін, музику до картини написав І. Дунаєвський, у головних ролях знялись М. Ладиніна (Галина Пересвєтова), С. Лук’янов (Гордій Ворон), В. Володій (Антон Мудрецов), К. Лучко (Даша Шелест), Б. Андрєєв (Федір Груша) та інші. Фільм вийшов веселим, бадьорим і його з цікавістю дивились глядачі.
У цьому ж місяці чернівчани мали можливість переглянути велику фотовиставку Петра Адольфовича Оцупка — фотохудожника з Москви.
У квітні 1950 року надійшло повідомлення з Києва про те, що кінокопіювальна фабрика, яка недавно стала до ладу, вже випустила понад 3 млн. метрів фільмокопій. Колектив фабрики виготовив сотні копій кінофільмів «Кубанські козаки», «Парубок з тайги», «Юність Максима», «Загибель орла». Було випущено також багато копій агротехнічних фільмів.
Варто згадати, що на початку 50-х років у школах міста почали застосовуватися вузькоплівочні кінопроекційні апарати.
Слід нагадати, що на початку 50-х фільмів у Радянському Союзі знімалося мало, Київська кіностудія з 1945 — 1951 рр. відзняла всього одинадцять фільмів. У ці роки на різних кіностудіях країни створювались переважно фільми про великих людей нашого минулого, біографічні кінокартини. Серед них такі стрічки, як: «Адмірал Нахімов», «Глінка», «Міклухо-Маклай», «Мічурін», «Академік Іван Павлов», «Олександр Попов», «Жуковський», «Мусоргський», «Пржевальський», «Тарас Шевченко».
