Музичний вечір «Tango Nuevo» зібрав помітних гостей: дипломатів, бізнесменів, діячів культури, спортсменів. Для багатьох «танго» асоціюється з легкою, танцювальною музикою, але ще з часів Баха за народні й побутові танці бралися великі композитори різних епох. А танго, як музична форма, у якій вони виражали свої геніальні ідеї, таємні порухи душі та авторську майстерність, призвело до створення менуетів, гавотів, вальсів, мазурок, полонезів у новому, високому втіленні. Такому синтезу професійного класичного мистецтва й різноманітним музичним напрямам ХХ—ХХI сторіч (танець, джаз, незвичайні музтембри і поєднання музичних інструментів, екзотичні ритми) був присвячений концерт «Tango Nuevo», презентований нещодавно створеним камерним оркестром «New Era Orchestra» (художній керівник, диригент Тетяна Калініченко), який складається з прекрасних молодих музикантів, талановитих солістів, котрі з блиском виконали найскладніші партії: Ольга Аколішнова (скрипка), Олександр Москаленко (саксофон), Борис Бельський (гітара).
Починався вечір «Арангуеським концертом» іспанського композитора Хоакіно Родріго. Слухачі перенеслися в світ пристрасних ритмів і вишуканих, чарівливих мелодій. Стриману пристрасність продемонстрував Борис Бельський, який «на біс» виконав так зване «Фальшиве танго» (Tango En Skai) аргентинця Рональда Дьєнса.
Одна з частин програми «Tango Nuevo» присвячена «королю танго» Астору П’яцоллі (аргентинському композитору італійського походження). Він створив новий музичний стиль — суміш класичного аргентинського танго з елементами джазу. Вийшов гарячий музкоктейль з ламаним ритмом, який хвилює слухачів різних країн уже два десятиріччя.
У концерті прозвучало кілька частин знаменитого опусу П’яцолли «Пори року в Буенос-Айресі», аранжовані відомим петербурзьким композитором українського походження Леонідом Десятниковим. Але оскільки у П’яцолли «немає поганої погоди», в Буенос-Айресі завжди палюче і втомлене сонцем танго, а в нас у Києві мінлива, як настрій, погода, то між частинами цієї запальної тетралогії, диригент Тетяна Калініченко вирішила виконати ще два не менш ефектних, але ліричних за настроєм твори: Арію для саксофона і струнних французького композитора, диригента і скрипаля Ежена Боцца і «Oblivion» («Забуття») Пьяцолли. Саме за цю п’єсу «короля танго» в 1993 році в Лос-Анджелесі було номіновано на премію «Греммі» в категорії «Краща інструментальна композиція»...
Як розповіли організатори «Арт-колекції Вавілон», наступна програма буде присвячена російській музиці. Вони обіцяють сюрприз і пропонують до уваги зачарованого ритмами танго слухачів фрагмент фіналу «Спогаду про Флоренції» Петра Чайковського. І хоч ця музика була просякнута суто слов’янським мелосом, але прекрасна Італія відчувалася в ній дуже переконливо.
Слід зазначити, що концерти «Арт-колекції Вавілон» поступово стають модними світськими імпрезами, подібних у цьому розділі гламурного життя нашої столиці практично не існує. А попит, як показали останні три аншлагові концерти оркестру під управлінням Тетяни Калініченко, є величезний. Публіка, що приходить на їхні камерні вечори, стає, по суті, свідком народження колективу з великим майбутнім, подібного, наприклад, уже розкрученим «Віртуозам Москви» Володимира Співакова і здатного збирати на свої концерти найрізноманітнішу публіку.
