Проблема першородності курки та яйця знову стає актуальною. Зокрема, про це може свідчити заява генерального директора «Укрптахопрому» Володимира Фролова, який стверджує, що виробництво курячих яєць в Україні до кінця року скоротиться на 10%. І, як наслідок, ринкова вартість десятка яєць зросте до 5-6 гривень. На погляд головного птахівника, до цього призведе можливе зменшення (на 300 тисяч) поголів’я птиці у дрібних та середньотоварних підприємствах.
Свій інфляційний шантаж уряду та покупців пташиний гендиректор аргументує тим, що Мінагрополітики розподіляє виділені на птахівництво бюджетні кошти «у ручному режимі» й утискуює при цьому «Укрптахопром» та підприємства, що спеціалізуються на яйцях. Зокрема, серпневим рішенням Міністерство позбавило очолювану ним організацію права брати участь у відслідковуванні прозорості процесу розподілу, передавши його колишні повноваження «Союзу птахівників України».
Чи справді це так у коментарі «Дню» пояснив голова ради директорів асоціації Союз птахівників України Олександр Бакуменко: «Я вам скажу одне: ми не розподіляємо ці кошти. Займається цим Міністерство аграрної політики. А наша організація лише разом з обласними управліннями сільського господарства збирає інформацію від наших підприємств, передає їхні заявки до міністерства, а далі згідно процедури відбуваються тендери і визначаються суб’єкти, яким виплачуються кошти». Головний резон Фролова у тому, що Мінагропром передав функцію збирання інформації серед малих підприємств від його структури до облуправлінь сільського господарства. Вийшло, що «Укрптахопром» наче залишився за бортом.
І дійсно, вважаючи винними у «несправедливому розвитку подій» саме Мінагропром, Фролов наводить ґрунтовний на його думку аргумент. Так, з усіх бюджетних коштів, передбачених на розвиток птахівництва, 45% припадає на вирощування бройлерів, тоді як на курей- несучок, качок та гусей — тільки 55%. Це, на його думку, несправедливо та неефективно для галузі в цілому. Однак колега по пташиному цеху зазначає: «Я вважаю, що це повна дурниця. У порядку використання бюджетних коштів чітко виписано один із моментів, які визначають спрямування грошей — це обсяг реалізованої племінної продукції». Бакуменко уточнює, що найбільша частка вироблених сільгосппідприємствами м’яса припадає саме на бройлерне виробництво. Тож чи варто добиватися справедливості та виконання букви закону при розподілі бюджетних коштів?
Однак вірогідність подорожчання яєць підтверджує і Бакуменко. Та, на його думку, причини цього слід шукати не в діях міністерства. Зростання обумовлюється просто наближенням осінньо-зимового періоду, тобто так званим сезонним фактором. Адже не секрет, що цінові коливання на такий продукт відбуваються два рази на рік, залежно від сезону. Така тенденція простежується останні 5-7 років, відмічає Бакуменко. Крім того, свій вплив на нещодавнє подорожчання мало різке збільшення цін на фураж. Якщо вартість його залишаться на нинішньому рівні, то на цінове зростання яєць впливатиме тільки перший фактор. «Тому максимальна задача — не допустити зростання цін на фураж», — говорить він. Бакуменко також повідомив, що не менш болючою проблемою для птахофабрик, що спеціалізуються на виробництві яєць, є їхня збитковість. «Сьогодні собівартість десятка яєць становить від 3,4 гривні до 3,6. А продаємо яйця за відпускною ціною від 2,9 гривні до 3,3. Виходить, працюємо у збиток собі. За перше півріччя отримано прямих збитків на суму 380 мільйонів». Хто ж виграє від цього? Торгівля, яка реалізує готовий продукт за ціною 4-4,15 грн. за десяток.
Щоб виправити ситуацію, потрібнi зміни. І Фролов, і Бакуменко говорять про необхідність запровадження держаних дотацій. Щоправда, неодноразові спроби «Укрптахопрому» у цьому напрямку увінчалися поразкою. Інакше й бути не могло, пояснює Бакуменко, бо держава дійсно не підтримує тих птахівників, які спеціалізуються на яйцях. Тож вони не мають ані бюджетної дотації, ані якоїсь доплати за вирощену продукцію. Складність дотаційного питання обумовлюється тим, що сьогодні за законом яйця не є суб’єктом такої процедури. «Ми доводимо зараз у Кабміні, що у зв’язку з подорожчанням комбікормів та енергоносіїв яйцеві птахофабрики дійсно потрапили в дуже скрутну ситуацію». Фахівці «Союзу птахівників України» роблять аналітичні викладки, які дозволять у новій Верховні Раді внести поправки до закону, щоб ліквідувати існуючу перешкоду.
