Отримувати податковий кредит для звичайних громадян стане зручніше. Відповідні зміни обговорили на засіданні круглого столу у Мінфіні, розглядаючи розділ Податкового кодексу «Про податок на доходи фізичних осіб».
Нововведення стосується термінів отримання податкової позички (так називають тепер кредит). Людина щомісяця протягом звітного року зможе реалізувати своє законне право на відшкодування коштів, витрачених на навчання, лікування тощо, а не в кінці року, як це відбувається нині. Сьогодні претендент на «позичку» змушений прочитати не один том юридичної літератури, щоб відшукати алгоритм, каже директор Департаменту податкової та митної політики Мінфіну Сергій Чекашкін. Потім починають подавати декларацію до ДПА, підраховувати власні доходи та суму відправленого до держави податку. Зрештою, самому доводиться обчислювати розмір податкового кредиту. Такі математичні розрахунки людині без бухгалтерських навичок зробити дуже складно.
Податківці пропонують полегшити життя платникам податку, відлучивши від такої тяганини рядового громадянина та переклавши відповідні обчислення на роботодавців. «Тим більше, що бухгалтери і сьогодні фактично виконують роль податкового агента, вираховуючи податкову соціальну пільгу при обчисленні суми податку», — відзначає Чекашкін і зазначає також, що бухгалтерам доведеться нести відповідальність за свої помилки при виявленні занижених чи завищених відшкодувань. У Міністерстві, звичайно, розуміють, що працедавці неоднозначно сприймуть таке полегшення для рядових громадян. Але, що вдієш — мають працювати заради «більшого добра»...
Крім того, автори Податкового кодексу мають також намір упорядкувати податки з пасивних доходів українців, тобто доходів від банківських депозитів та акцій. Таким чином, на їхню думку, буде розв’язано проблему нерозвиненого вітчизняного фондового ринкку. «Для стимулювання інвестиційної діяльності треба створити демократичну процедуру оподаткування дивідендів», — говорить заступник міністра фінансів України Тетяна Єфименко. Досягнуть цього, запровадивши однакові умови оподаткування доходів з дивідендів та відсотків за банківськими рахунками, розповідає вона. І дійсно, сьогодні тут є значна нерівність: ставка оподаткування доходу з дивідендів 15%, а з депозитів — 0%. «То куди вигідніше вкладати?» — Ставить риторичне запитання учасникам круглого столу Чекашкін. Через це, твердять чиновники у один голос, реальний сектор економіки фактично позбавлений можливості залучати інвестиції від населення, які надходять переважно до банків.
Установлювати податкову справедливость будуть за такою моделлю: до 2010 року дивідендну ставку поступово знизять з 15 до 5%. Разом з тим, звільнення оподаткування відсотків за банківськими рахунками триватиме до 1 січня 2010 року. Після цього і тут запровадять 5% податку на фізичних осіб.
Такий підхід член президії Спілки аудиторів України Тетяна Зацерковна схвалює не повністю: «Коли ми говоримо про дивіденди — це доходи, отримані у процесі господарської діяльності. І цілком нормально, що вони оподатковуватимуться. Депозитні ж ставки — пасивний дохід, який по своїй суті не може оподатковуватися». В той же час, на її думку, спроба обкласти податком проценти з депозитів може мати негативні наслідки для бюджету.
У секретаріаті Президента на все свій погляд. Тож керівник служби макроекономіки і фінансового сектору секретаріату Роман Жуковський погоджується: ставкова рівність потрібна, але бачить її по-своєму. Він пропонує визначити межу, прив’язану до якогось показника, наприклад, до облікової ставки НБУ. До її рівня відсотки за депозитами не повинні оподатковуватися. А якщо вони будуть більшими — тоді має діяти загальна ставка податку — 15%, — вважає Жуковський. Крім того, з президенського табору до Мінфіну передали ще кілька порад: передати роз’яснювальні повноваження від ДПАУ до Мінфіну та виписати детальніше механізм непрямих методів, щоб потім не було ніяких «але».
Своє зауваження розробникам кодексу подав виконавчий директор Спілки податкових консультантів України Сергій Осьмак. На його думку, передбачена проектом Податкового кодексу заборона «самозайнятій особі використовувати найману працю та здійснювати пов’язані з цим грошові витрати», окрім зменшення робочих місць потягне зростання тіньового сектору. Через таку норму нотаріус не відмовиться від послуг помічників, а лікар — медсестри, тож буде змушений сплачувати їм зарплату, зазначає він і радить таку дивну норму доопрацювати...
До речі, найчастіше висловлені учасниками круглого столу зауваження до Податкового кодексу враховуються. Так, за ініціативи профспілок цільову благодійну допомогу до оподаткованого доходу не включатимуть. Вирішено і питання з успадкуванням суми знецінених грошових заощаджень — жодних податків. Без змін залишили перелік платників податків, розмір єдиної ставки податку для фізичних осіб (15%), визначення об’єкта оподаткування, процедури сплати податків та декларування доходів.
