Comedy Club UА без продюсера?
Одночасно Максим Бахматов припиняє виступи як резидент проекту на телебаченні і в клубному шоу. Пан Бахматов планує зайнятися власним бізнесом як незалежний продюсер. Виконувати обов’язки генпродюсера Comedy Club UА тимчасово буде Марат Тагіров, генеральний директор Comedy Club Piter Style. У зв’язку із завершенням у липні цього року терміну дії контракту між Максимом Бахматовим (на фото) та керівництвом Comedy Club, сторони дійшли обопільного рішення відмовитися від його продовження. Максим Бахматов планує зайнятися власним бізнесом як незалежний продюсер.
До призначення 2006 року на посаду продюсера Comedy Club в Україні Максим Бахматов працював у компаніях UMC, Leo Burnett Ukraine, Samsung Electronics, є власником компанії «УкрГеймЕкспорт» і UGE GmbH, повідомляє www.tv.net.ua.
Виконувати обов’язки генерального продюсера Comedy Club Ukraine тимчасово буде Марат Тагіров, генеральний директор Comedy Club Piter Style. Філію у Санкт-Петербурзі Тагіров очолює з 2005 року
«Інтер» показав нові обличчя
Телеканал «Інтер» почав рекламну кампанію на зовнішніх рекламоносіях, приурочену на 24 серпня — початок нового сезону. На білбордах і троллах, виконаних у блакитному та синьому кольорах, зображений новий логотип телеканалу.
Зовнішнє промо розроблялося силами «Інтера». За словами керівника служби промотирування й анонсів телеканалу «Інтер» Ганни Єлісєєвої, мета промо-кампанії — іміджева реклама каналу. «Оскільки канал — це, передусім, його обличчя, було вирішено будувати кампанію саме на обличчях ведучих, — повідомляє www.mediabusiness.com.ua. — Кожний із них викликає у глядача певні асоціації, а всі разом вони символізують ту повноту відчуттів, яку дає «Інтер» своїм глядачам». Повідомити кількість задіяних зовнішніх рекламоносіїв і географію рекламної кампанії, що проводиться, на телеканалі «Інтер» відмовилися, посилаючись на те, що дана інформація є комерційною таємницею.
Нагадаємо, що раніше генеральний продюсер телеканалу «Інтер» Ганна Безлюдна повідомляла про майбутній повний ребрендинг телеканалу, однак відмовилася уточнити, чи торкнуться зміни логотипа каналу.
ТБ відсвяткувало свій ювілей
7 серпня телебаченню виповнилося рівно 100 років. 1907 року російський фізик професор Борис Розінг отримав патент на винахід першої електронної системи відтворення телевізійного зображення, поклавши початок ері електронного телебачення. У джерела якого поринув наш кореспондент Олексій Харламов.
Сьогодні ви приходите додому, падаєте на диван, рука сама собою тягнеться до пульта телевізора. Варто натиснути одну з кнопок, і по екрану забігає невидимий промінь, який відтворює обличчя, події та країни. Нічого дивного, звичайне життя. А найпершій телепередачі було далеко до колориту нинішніх. Тоді, у травні 1911-го на екрані запалилася решітка з чотирьох світлих смуг. Вони-то й стали відправною точкою для епохи електронного телебачення.
Проте патент на винахід першої електронної системи для відтворення зображення на відстані «автор решітки», російський фізик професор Петербурзького політехнічного інституту Борис Розінг отримав ще 1907 року. Саме цей рік і вважається днем народження телебачення. Винахід Розінга був запатентований також в Англії, Франції, Німеччині та США. Завдяки цьому, а також зарубіжним науковим публікаціям Розінга, світ став стрімко наближати телевізійну епоху. Пальму першості у створенні якої інколи віддають іншому талановитому російському фізику — учню Розінга Володимиру Зворикіну (він емігрував до США ще у 1920-х роках минулого століття). Одначе сам Зворикін від титулу «батька телебачення» завжди відхрещувався: «Я винайшов кінескоп і ні на що інше не претендую!» І мав рацію: в кінескопі Зворикіна бігав безінерційний електронний промінь, описаний Розінгом. Так і сама електронно-променева трубка і її застосування в телепередачі — також запатентована ідея Розінга.
Батьківщина згадала про Бориса Розінга двічі. Перший раз 1912 року, коли російське технічне товариство присудило йому золоту медаль і премію імені почесного члена товариства Карла Сіменса. Другий — 1931 року, коли за те, що він позичив грошей товаришеві, якого було звинувачено у крамольному висловлюванні, його заслали до Архангельська. Опальний фізик і там читав лекції, проводив експерименти і вдосконалив прилади для сліпих і фоточитання. У квітні 1933 року 63-х річний Розінг їхав у трамваї, тримаючи в руках казанок із пайковим рідким супом. Трамвай несподівано хитнуло, і суп пролився на пальто якоїсь пані. Та підняла гвалт. «Не кричіть, я все залагоджу», — прохав учений. Але не встиг. Лікарі, які приїхали на виклик, констатували смерть від інсульту. Він не дожив до свого дня народження три дні. Хоч, можливо, найкращого подарунку винахідник телебачення все одно б не отримав: російського генія реабілітували лише 1957 року, коли телебаченню виповнилося півстоліття.