У нас прижилося дурне прислів'я, що правила існують для того, аби їх порушувати. На жаль, в Україні правила дорожнього руху й інші правила, яких необхідно дотримуватися пішоходам і водіям, щодня, ціною власного життя, порушують десятки людей. Результат просто приголомшливий: з початку року, за даними МВС, на дорогах загинули 3700 людей. До цієї цифри варто додати ще 32 тисячі поранених і ми отримаємо жахливу картину — не потрібно й терактів...
Як стверджують фахівці, причини такого стану слід розглядати в комплексі. Тимчасовий виконувач обов'язків міністра МВС Михайло Корнієнко вважає, що існує цілий ряд суб'єктивних чинників, які впливають на безпеку руху на автошляхах. «Перш за все, це порушення правил дорожнього руху. Скільки разів пішоходи перебігають дорогу на червоне світло, а водії мчать із шаленою швидкістю, обганяючи цілий караван автомобілів, або не зважають на закриті шлагбауми чи присутність міліціонерів! І жоден з учасників дорожнього руху ні хвилини не задумується над тим, що через поспіх і неуважність він може нашкодити і собі, й іншим, — наголошує він. — Також дуже часто причиною ДТП є те, що чимало водіїв не знають елементарних правил дорожнього руху. Це страшно. І відповідальність за це повинні нести автошколи. Нині в Україні їх діє майже три тисячі. Щороку вони видають посвідчення півмільйону водіїв. Як свідчить практика, 50% цих «горе- шоферів» здають іспити не з першого разу, а якщо й здають, то через хабарництво. Тоді й маємо на дорогах недосвідчених водіїв з «липовими» посвідченнями».
Інша причина аварій — недосконалий стан доріг. Директор ДП «Укравтодор» Олександр Голоцван зазначає, що на високоякісне покриття, установку дорожніх знаків та розмітку інколи не вистачає коштів. «Але ми робимо усе можливе, щоб утримувати автошляхи у належному стані, — переконує він. — Крім облаштування доріг технічними засобами дорожнього руху, ми встановлюємо відеонагляд на небезпечних ділянках дороги. Відеокамери уже працюють на гірських перевалах Запорізької та Львівської областей, а також на відрізку траси Київ — Бориспіль — від 18-го до 33-го кілометра. Датчики, які встановлені на відеокамерах, дають нам можливість слідкувати за температурою покриття і за швидкістю автомобілів».
Серед інших причин автомобільних аварій начальник Центру безпеки дорожнього руху при ДАІ МВС України Василь Зайченко виділяє перевтому водіїв і несприятливі погодні умови (сніг, дощ, спеку тощо). За його словами, водії дальніх перевезень повинні після чотирьох-семи годин, проведених за кермом, повинні мати принаймні годину відпочинку. Але до цих вимог безпеки мало хто дослухається. Працівникам ДАІ не звикати до того, що водії виїжджають на проїжджу частину на несправних авто (наслідки — відомі). «До ряду цих факторів треба додати будівництво міських споруд прямо на дорозі, — продовжує Василь Зайченко, — відсутність знаків паркування на вулицях, неорганізований рух маршрутних таксі, які зупиняються там, де цього хоче пасажир, але не дозволяють правила, а також позагаражне зберігання транспортних засобів, тобто на стоянках без належних умов безпеки».
Здається, визначати причини аварій усі уміють. Але чому не беруться їх усувати? Михайло Корнієнко переконаний, що створити ефективний план покращення безпеки руху на дорогах можна тільки спільними зусиллями міністерств внутрішніх справ, транспорту, економіки, охорони здоров'я та інших причетних до цього відомств України. І приймати цей план дій треба якомога скоріше, бо Україні треба достойно зустріти Євро-2012. Як стверджують представники цих відомств, наразі усі вони розробляють заходи поліпшення безпеки дорожнього руху.
Виконувач обов'язків начальника Департаменту ДАІ МВС України Сергій Семенікін пропонує встановити відеонагляд на всіх важливих транспортних артеріях країни, фіксувати прибуття на місце ДТП медиків та «еменесників», створити єдиний державний реєстр щодо перевезень пасажирів та вантажів, вести облік усіх правопорушень, а також зробити жорсткішим технічний огляд і встановлювати тахографи — регулятори швидкості.
На думку виконувача обов'язків завідувача сектора безпеки життєдіяльності Міністерства освіти та науки Світлани Коваленко, від загальнодержавної системи перепідготовки водіїв не обійтися, адже безвідповідальність та безграмотність водіїв на дорогах — кричуща, а за порушення правил водіям часто вдається уникнути покарання. За даними ДАІ, лише кожен четвертий правопорушник притягається до відповідальності, а з п'яти мільйонів протоколів, які складає ДАІ за рік, розглядається лише один мільйон. Крім того, нерідко водії відмовляються сплачувати навіть мінімальні штрафи — у розмірі восьми гривень. Як стверджує пані Коваленко, атестація має включати перевірку знань працівників навчальних закладів, зокрема й автошкіл, розробку навчальних програм для різних категорій водіїв тощо. А щоб зменшити дитячий травматизм на дорогах, пані Світлана пропонує грунтовніше вивчати правила дорожнього руху у дошкільних та шкільних закладах.
Однак всі ці пропозиції так і залишаться зафіксованими на папері, якщо з держбюджету на 2008 рік не виділять необхідної суми, переконані посадовці і ще раз нагадують, що Україна часто має проблеми з фінансуванням важливих для суспільства проектів. Як наслідок — найстаріший у Європі автопарк і найвищий серед європейських країн рівень смертності на автобусах.
«Причина цього явища — проста, — пояснює директор ДП «Укпавтопром» Любомир Крайник. — В Україні існують надто спрощені вимоги щодо переобладнання автобусів та фургонів. І поки ми не зрівняємо митні тарифи до нових авто і тих вантажівок, які переобладнують для пасажироперевезень, доти камінь не зрушити з місця. До того ж у наш час дуже важко знайти винного у тій чи іншій проблемі, оскільки немає чіткого розподілу функцій та обов'язків між відомствами, які відповідають за безпеку руху на автошляхах».
Кожна ділянка перелічених експертами завдань незабаром буде виписана у спеціальній програмі, над якою зараз працюють кілька міністерств. Точної суми для її фінансування поки що ніхто називати не береться (рахунок іде на мільйони), та ж ситуація — з термінами проведення «дорожніх» реформ. Та вже через два тижні керівництво ДАІ, МВС, транспорту, освіти, охорони здоров'я та економіки й представники інших структур запланували зібратися знову — на цей раз вже для предметної розмови і прийняття конкретних рішень по програмі.