Православна молодь у Стамбулі
У середині липня в Стамбулі відбулася II Міжнародна конференція православної молоді, організована Константинопольським патріархатом. Представники помісних православних церков, а також студенти теологічних факультетів вищих навчальних закладів зустрілися для обговорення актуальних тем сучасного життя. Тема форуму: «Члени Церкви — громадяни світу». Протягом п’яти днів православні гості, що зібралися, на багатьох мовах обговорювали теми етичного виховання молоді, соціального служіння, православної освіти в Європі, питання сім’ї і шлюбу. Учасники конференції відвідали християнські святині Константинополя (теперішнього Стамбулу). З вітальним посланням до учасників виступив Константинопольський патріарх Варфоломій I.(IBM)
«Бунтівник» із Одеси
Як стало відомо, в місті Асторія (США, штат Нью-Йорк) відбулася зустріч православних священнослужителів Російської православної церкви за кордоном (РПЦЗ), які виступають проти «возз’єднання» з РПЦ. В оприлюдненому документі учасників зустрічі говориться, що «представники приходів РПЦЗ висловлюють свою скорботу і стурбованість у зв’язку з рішенням частини нашої Церкви увійти до складу Московського патріархату (МП). І це всупереч тому, що МП продовжує перебувати в «спокусі екуменізму і сергіанства». (Мова йде про два «гріхи» Московської церкви: постійне спілкування з інакославними та інаковірними церквами, а також про невизнання гріха співпраці з «Богом проклятою» радянською владою).
Учасники зборів створили так зване «Тимчасове вище церковне управління Російської православної церкви За кордоном». Управління має упорядкувати канонічне життя єпархій і приходів, а головне — провести підготовку до скликання V Всезакордонного Собору — для відновлення «канонічного ладу РПЦЗ» (без Москви). Цікаво зазначити, що це послання тих, що «не приєдналися», підписано Агафангелом, єпископом Таврійським і Одеським. Єпископ Агафангел ще недавно управляв єпархією РПЦЗ в Україні, а сьогодні, як можна передбачати, він є одним із перших кандидатів на посаду чільного митрополита частини РПЦЗ, невозз’єднаної з Московським патріархатом. Московська патріархія називає дії єпископа Агафангела і його послідовників «розкольницькими», такими, що спокушають кліриків і мирян інших єпархій». Однак послідовники Агафангела вважають, що в розкол пішов не він, а митрополит Лавр та інші члени зарубіжного Синоду, що об’єдналися з Москвою.
У зв’язку з діяльністю єпископа Агафангела, керівництво РПЦЗ змушене було публічно визнати, що «не всі чада нашої Церкви і не всі пастирі єя однаково сприймають відновлення єдності, що відбулося. Деякі навіть відклалися від Церкви, переходячи в різні угрупування, що не мають канонічної основи, або формують нові псевдоцерковні утворення». Таким чином, завдяки єпископу Агафангелу факт нового розколу Російської православної зарубіжної церкви був визнаний офіційно.
Фахівці вважають, що всі «розкольники», що виступили проти Акту про канонічне спілкування з РПЦ, повинні будуть або покаятися, або готуватися до вживання проти них суворих заходів Московської патріархії, тобто до заборони в служіннях, позбавлення церковних санів і навіть — відлучення від Церкви. (Патріархия.ru)
Ускладнення міжхристиянського діалогу?
Предстоятель Румунської православної церкви патріарх Феоктист виступив із засудженням недавнього документа Ватикану, в якому Римо-католицька церква названа «єдиною істинною». Патріарх Феоктист, зокрема, сказав: «Ми були приголомшені такою заявою, що викликала неспокій усього християнського світу. Подібні речі не приносять Богу щастя. Після цієї заяви буде непросто знайти спосіб продовжити діалог з Католицькою церквою — до тієї пори, доки вона не визнає нас як Церкву». У той же час предстоятель Румунської церкви висловив надію на те, що Папа Римський Бенедикт XVI продовжить спроби свого попередника примирити християнські церкви для досягнення «святої єдності».
Румунський патріархат, підкреслив Феоктист, чекає в політиці інших християнських церков вияву «проблисків здорового глузду» — заради того, щоб християнському співтовариству вдалося б «не впасти в хаос і уникнути грубого руйнування результатів тієї примирливої діяльності, яких нам вдалося досягнути в останні десятиріччя».
Британський парламент захищає Кіпр
Члени британського парламенту закликали ставитися з повагою до культурної та релігійної спадщини Кіпру. У проекті резолюції, внесеному в палату общин і підписаному сімнадцятьма парламентаріями, «з тривогою зазначається, що в окупованій Туреччиною північній частині острова розграбовано до 100 християнських церков; викрадене все рухоме майно, включаючи підлоги, дзвони, престоли, іконостаси. Понад 23 тисячі ікон перейшли в фонд міжнародного чорного ринку витворів мистецтва». Багато які храми, говориться в документі, «перетворені на стайні, комори, кафе, військові бази та мечеті»; розташовані біля стін церков цвинтарі розгромлені. Депутати британського парламенту закликають «общини Кіпру не використовувати релігійні та культурні пам’ятники як об’єкти ненависті, але ставитися до них з повагою і спільними зусиллями захищати й зберігати їх як спільну спадщину всіх кіпріотів».
(Йдеться про руйнування храмів православних греків-кіпріотів турками. Варто, однак, відмітити, що сьогодні в Афінах немає жодної діючої мечеті і що всі спроби грецького уряду побудувати нову або передати мусульманам одну зі старих будівель мечетей упираються в незгоду громадян Афін. — К.Г.
Німці вірять Далай-Ламі більше, ніж Папі
Як свідчать дані соціологічного опитування, сьогодні в Німеччині Далай-Лама ХIV популярніший за Папу Римського: 44% населення бачать в духовному главі Тибету «приклад для наслідування», тоді як Бенедикта XVI вважають таким тільки 42% опитаних. Більш за все поважають Далай-Ламу молоді й освічені люди. Половина опитаних у цій групі вірить у те, що буддійський лідер «дає життєво важливі поради». У цілому, буддизм у Німеччині викликає більше симпатій та інтересу, ніж християнство чи іслам. У відповідь на запитання про «найбільш мирну релігію», 43% опитаних назвали буддизм, 41 — християнство, іслам дістав вельми низьку оцінку. (The Guardian)
Все більше китайців стають християнами
У липні освячена нова будівля Католицької церкви в муніципалітеті Чунцин на південному заході Китаю. Собор Непорочного Зачаття виконаний у псевдоготичному стилі і має площу 4460 квадратних метрів. На будівництво церкви було витрачено біля 7, 35 млн. юанів (967 тисяч доларів США), включаючи 3 млн. юанів, пожертвованих католиками з-за кордону, і 3,25 млн. юанів, виділених центральним урядом Китаю та муніципальним урядом. На церемонії з нагоди завершення будівництва (очевидно — освячення храму) в день святих апостолів Петра і Павла були присутні близько 2 тисяч католиків. (КАI)
Книги іудаїзму — на російську мову
Федерація єврейських общин Росії приступає до видання в перекладі на російську мову фундаментальних книг іудаїзму. Проект «Бібліотека єврейських текстів» («БЕТИ») має в планах випуск зібрання релігійних і філософських текстів іудаїзму обсягом близько 50 томів; видання передбачається завершити за 5 років. Перша книга «Храм, який ми втратили» (в пам’ять про руйнування першого і другого храмів Єрусалима) включатиме тексти молитов і віршів, створених різними авторами протягом кількох сторіч в епоху середньовіччя і раннього Відродження. У книгу увійшла також пояснювальна стаття по історію храмів і практичне керівництво із дотримання законів і звичаїв скорботного дня. Згідно з Біблією, руйнування першого храму вавілонським царем Навуходоносором сталося 586 р. до н.е., а другий храм, за даними античних істориків, був зруйнований римлянами в 70 р. н. е. Плановане видання — це наймасштабніший проект такого роду. Він має дві мети: по-перше, ці книги призначені для російськомовних євреїв у всьому світі; по-друге, кожна зацікавлена людина зможе ознайомитися з основоположними працями єврейської традиції. У роботі над книгами братимуть участь провідні вчені та богослови з різних країн світу, насамперед — Росії та Ізраїлю. («Новини світу релігій»)
