26 червня
Самоусвідомлення свого «Я» починається не з моменту народження і не з першого крику,яким ми наче возвіщаємо весь світ : «Ось я , Господи, з’явився перед очі твої». Момент початку усвідомлення свого «Я»— з чого власне й розпочинається в кожного з нас пам’ять про себе — пов’язанний з якоюсь подією, яка врізається в пам’ять і ставить там незнищенну мітку-позначку. Ось з тієї події в ранньому дитинстві,— а у кожного вона своя власна і неповторна, строго індивідуальна, — і починається пам’ять про самого себе. Хтось пам’тає себе з трьох рочків, хтось з двох.— у кожного та дата своя і тільки своя. ...Мої студенти жваво і зацікавленно включилися в роботу. Вона їх захопила. Виявляється, більшість з них ніколи раніше не задумувалися над тим, з якого моменту вони себе усвідомлено пам’ятають і чому саме з того моменту. Принагідно пригадую і я : жахлива літня ніч, заграва пожеж, крики і плач людей, біганина і метушіння, дикий рев корів, і серед всього цього пекла я бачу себе на клунках; я теж плачу і все кличу маму, яка все ще намагається витягнути бодай щось із нашої двоповерхівки, дах якої палає... Від всього цього мене охопив незабутній страх, який я й досі пам’ятаю. То було літо 1941року. Памятаєте: «Київ бомбили, нам сповістили, що так почалася війна»? Але ж хіба тільки Київ бомбили в ті дні?..
