Його місія — надати шанс молодим дизайнерам продемонструвати й довести свій творчий потенціал експертам моди і відомим дизайнерам, зробивши таким чином важливий крок в успішне дизайнерське майбутнє. Конкурс «Сезони моди — погляд у майбутнє» вже довів свою спроможність народжувати майбутніх фешн-зірок. Саме тут починали вже відомі сьогодні модельєри: Андре Тан, Юрій Варивода, Едуард Насиров, Ксенія Марченко, Олександр Каневський, Олена Олійник, Олена Буреніна та ін. Цього року важливий поштовх у світ української моди отримали 25 молодих дизайнерів.
Який же конкурс без журі? Цього разу воно було представлене провідними українськими дизайнерами і модними критиками-журналістами популярних видань. Серед них: дизайнери Віктор Анісімов, Олена Ворожбит, Олексій Залевський, модні критики Софія Забуга, Тетяна Хмелівська, Вікторія Зубенко та ін. Голова журі — дизайнер Лілія Пустовіт.
«Нам з Європою йти одним шляхом», — продекламував на попередній прес-конференції генеральний продюсер конкурсу Володимир Нечипорук і оголосив тематику конкурсу: «ЄВРО-2012» присвячується». Згідно з футбольною тематикою, конкурсантам було запропоновано розробити дизайн футболок на тему : «Київ приймає «ЄВРО-2012», але вже поза конкурсом. Ці творчі роботи так само були представлені на подіумі. Одна з учасниць змагання, киянка Віра Кущенко створила, за її власним визначенням, «інтелектуальну футболку, за допомогою якої можна перевіряти людей на інтелект». На ній зображені обриси Києва, і як фон — футбольне поле. Інтелектуальну — бо, як виявилося, далеко не всі жителі столиці здатні розпізнати образ рідного міста. «Беручи участь у конкурсі, я перш за все набираюся досвіду. Це для мене головна мета, — каже Віра, — Хоча, звичайно, є надія і на призи... Але про це говорити вже складно, бо всі колекції дуже гарні. Приємно, що ставлення до нас із боку журі позитивне, а серед конкурсантів не панує дух змагання».
За аналогією з Лондоном, де модний світ співпрацює з міською мерією, цього року конкурс записав у свої спільники Київську міську державну адміністрацію, а саме — Головне управління культури і мистецтв, а також Головне управлінням у справах сім’ї та молоді.
Щодо самого конкурсу, то, за словами організаторів, до уачсті вони допускали всіх, хто здався їм фахово зрілим, і тих, хто має за плечима 3 роки навчання у профільному вищому навчальному закладі або стільки ж досвіду роботи у модній сфері. Але аби зберегти статус «молодого» конкурсу організатори ввели обмеження за віком. Максимальний показник — 28 років. Перший етап конкурсу — це ескізи. Усього цього року було отримано 103 ескізи з 18(!) міст України. Півфінал проходив у березні, безпосередньо під час проведення «Українського тижня моди». У півфінал вийшло 42 дизайнера. Оцінивши показ, де півфіналісти представили по дві одиниці, журі визначило склад фінальної команди, до якої увійшло 25 осіб. На кожному етапі для оцінювання і відбору робіт збирався не весь склад журі, а тільки частина. Лише для визначення остаточного переможця зібралися всі — в один день і в одному місці. Критерій оцінювання робіт, за словами голови оргкомітету конкурсу Ірини Данилевської, був однозначним: «Здивуйте нас, — закликали конкурсантів члени журі, — продемонструйте власне бачення». Під час попередньої прес-конференції Ірина Данилевська наголосила, що «Сезони моди. Погляд у майбутнє» — це не авангардний і не арт, а професійний дизайнерський конкурс, де вирішальне на першому місці не фантазія, а професіоналізм. Суттєвою перевагою є те, що аби взяти участь у конкурсі, молодим дизайнерам не доводиться витрачати шалені гроші, оргкомітет оплачує і проживання, і проїзд гостей, а також допомагає у пошитті колекцій.
У рамках фіналу кожен із конкурсантів показав по п’ять одиниць — такі собі міні-колекції. Конкурс проходив анонімно, номер колекції визначався як у справжньому спортивному змаганні — жеребкуванням. Хоча навряд чи можна вважати анонімність реалізованою. Адже протягом певного періоду журі вже працювало з конкурсантами. Утім, це зовсім не означає, що переможець був визначений необ’єктивно.
Нові і свіжі ідеї колекцій молоді були підтримані відповідним антуражем. У залі пахло справжньою свіжою травою, яка застилала подіум. Усе — задля підтримання основної тематики цьогорічного конкурсу, присвяченої «ЄВРО-2012». Отож, тема — футбол. Зелений, навіть із характерною білою розміткою, подіум, моделі, що виходять із воріт, а коментує «матч» — справжній Євген Зінченко! Одна з членів журі і за сумісництвом режисер-постановник показу Вікторія Зубенко говорить про постановку: «Особливої постановки ми не розробляли. Ді-джей грає модний трек. Усі дизайнери в однакових умовах і всі вони роблять те, що потрібно журі — демонструють колекції. А загальна, футбольна концепція конкурсу в цілому колекцій не стосується, це тільки антураж.» На запитання «Дня», чи є у суддів фаворит, Вікторія відповідає: «У мене особисто фаворит є. Я його навіть можу назвати, бо все ж таки саме за цю конкурсантку я і поставлю плюс. Її звуть Вілена Візенкова. Її колекція здається мені найбільш цілісною і енергетично довершеною».
Усі 25 міні-колекцій глядачі сприйняли на одному подиху, адже ніяких перерв між ними не було — тільки іронічні зауваження коментатора Євгена Зінченка. Колекція кожного дизайнера вирізнялася модною тепер концептуальністю. Майже кожен із них намагався перекласти приземлені, власне дизайнерські і не завжди зрозумілі публіці, крій, колористику, фактуру на мову високих понять, ідей, часом таку ж багатошарову і складну, як сам одяг. Колекції дійсно зроблені на рівні професійних дизайнерів, а не студентів, якими, власне, більшість конкурсантів і є. Їх спільною рисою стало використання модних сезонних тенденцій світових подіумів, наприклад, використання фіолетового, жовтого і золотого кольорів, загальна яскрава колористика, футуризм, брюки на зразок галіфе, кеди.
А тепер про найцікавіше — про переможців. Спеціальну премію від медіагрупи «Хрещатик» отримала Тетяна Анік’єва і її колекція «Кадриль», яку сама дизайнер присвятила сучасним романтикам. Її образ мінімалістичний, спокійний, але не похмурий і не нудний. Володарка спеціальної премії тепер має сертифікат на річну медіапідтримку і висвітлення її діяльності в усіх 5 київських засобів масової інформації, які об’єднані в медіагрупу. Також, Тетяна візьме участь в осінньому Ukrainian Fashion Week у дефіле «Нові імена».
Третя офіційна премія дісталася дизайнеркам Наталі Каменській і Олесі Кононовій, провідним мотивом «об’ємної» колекії яких стала цитата Мартіна Джарлгаарда: «Одягніть мене, поки я не зникну в Кращій Красі...». Дизайнерки матимуть честь представляти Україну на Міжнародному конкурсі «Русский силуэт» восени 2007 року, вони також отримали сертифікат на відпочинок в одному з найкращих готелів Ялти.
Другу премію, яка передбачає поїздку на двотижневі мовні курси у Велику Британію отримала Ганна Колбянова з нестандартною колекцією «Дип. Work», де все — з ніг на голову: краватка прикрашає ноги, а спідниця — як топ.
І нарешті гран-прі дістався дизайнерському дуету Вінниця — Київ — Юлії Герасько і Марії Кушнір і їх колекції «Загублені». Основу її склали довгі чорні балахони нестандартного крою з різнокольоровими зображеннями людських облич. Як декор колекції — надзвичайні окуляри, справжні оптичні прилади з багатьма різнокольоровими скельцями. Британська рада нагородила дівчат ексклюзивною стипендією на двотижневе навчання англійської мови у Британії.
Специфічний мовний характер призів Ірина Данилевська пояснює намаганням оргкомітету конкурсу зробити нагороди якомога кориснішими для самих дизайнерів. Адже більшість молоді не знає англійської, а тому не може повноцінно брати участь у світовому фешн-обміні. Погодьтеся, це має резон, адже, можливо, саме це є найкоротшим шляхом у Європу.
ДО РЕЧІ
Фешн-інтеграція
19 травня 2007 року у Пловдіві (Болгарія) відбулося підписання Установчої угоди по створенню Європейської Ради моди (European Fashion Council). Повноправним членом цієї євроспільноти стала Україна.
У травні 2007 року провідні недерждавні європейські модні організації виступили з ініціативою — створити Європейську Раду моди. 8 травня посол Європейського Союзу в Болгарії пан Майкл Хемфріс, виступаючи на засіданні в парламенті, сказав, що ця прекрасна ініціатива, яка за 5 місяців перетворилась з ідеї в реальну структуру, радо підтримана Європейським Союзом. «Подібна ініціатива допоможе об’єднанню Європи та взаєморозумінню між її країнами-членами», — зазначив пан Хемфріс.
19 травня 11 європейських неурядових дизайнерських організацій, серед яких була і Українська Рада моди, заснували European Fashion Council. Підписання Статуту організації відбулося у будинку-музею «Hindliyan» в Пловдіві, в Болгарії. Мета цієї некомерційної організації — позиціонування моди як культурного і економічного чинника, захист авторських прав дизайнерів, підтримка молодих талантів тощо. Єврокомісія вже визнала заснування Європейської Ради моди однією з головних подій весни 2007 року.
