Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

16 травня, 2007 - 00:00

16 травня

Частина моїх друзів регулярно сповіщає мене про здійснені вояжі до Києва. От і зараз на травневі свята всі вони, на відміну від мене, туди поїдуть. Я теж хочу, але не випадає нагоди. З Києва москвичі повертаються в захопленні. Мені це слухати страшенно приємно. Більше ніж росіяни Київ люблять тільки грузини і таджики. Але якось одна знайома серйозно мене запитала, чи безпечно везти у Київ дитину. Вона вже було купувала квиток, а касирка аж висунулася з віконця: «Куди, та там же небезпечно, заворушення, знайшли, куди дитину везти, ви що?». Я, звісно, запевнила її, що в Києві набагато безпечніше, ніж у Москві. Міліціонерів на вулицях, принаймні, у сто разів менше, це багато про що свідчить. Не знаю, чи переконав її мій залізний аргумент. А колись подруга Віка збиралася з нами в подорож, тільки мала приєднатися на два дні пізніше. Батьки не пустили, примусили здати квиток. А Віта, між іншим, доросла дівчинка, вже навіть купила собі машину. Мабуть, Київ для москвичів — такий собі показник незалежності від дорослих. Його можуть дозволити собі лише найвідважніші екстремали.

Інна ЗАВГОРОДНЯ, Москва
Газета: