24 квітня
У новелі «Дар безсоння» Костянтин Москалець пише, що безсоння нічим не краще, але й нічим не гірше за любов, заздрощі, цироз печінки або невирішувану наукову проблему. Мою невирішувану наукову проблему, а заодно й тему мого диплому, звати україно-російські відносини. Ця проблема стала моєю одразу, щойно я приїхала до Москви, і вона невирішувана, бо скоро я звідси поїду з почуттям безнадії і впевненістю в тому, що україно-російського діалогу немає. І відносини україно-російські у коматозному стані, от тільки я зовсім не впевнена, що так на краще. Це тільки так здається, що ухиляння від розмови викликає у твого співрозмовника більшу повагу до тебе, або більші знання про тебе, або більший до тебе інтерес. Без розмови неможливо порозумітися. Мабуть, моїм надзавданням є відкрити сторонам очі одне на одного і на себе самих, намацати больові точки і вдарити. А також запропонувати якісь шляхи, бажано революційні і оригінальні, для виходу із коми. Ти маєш щось придумати. Ти просто мусиш. Ти — їхня остання надія. Востаннє я так почувалася у школі, коли вирішила придумати для України національну ідею. Я й досі думаю, хоча вирішила придумати ще хтозна-коли.
