Новий телевізійний сезон на різних каналах ознаменувався появою ряду нових телепроектів («Зірковий дует», «Один у полі», «Брейн-ринг» на «Інтері»; «Далі буде...», «Незручна тема» на «Першому Національному»; «Хочу заміж!» на «Новому каналі»), повною або частковою зміною формату попередніх програм («Чорним по білому» на «1+1», «Ключовий момент» на «Інтері»). Також в ефір продовжують виходити перевірені часом і рейтингами програми. Отже, телеканали намагаються не тільки дотримуватись своїх телетрадицій, а й задовольняти телевізійні потреби якомога ширшого кола глядачів, створюючи нові «телепродукти», що, безумовно, звучить більш ніж позитивно. Разом з тим, вже надто часто доводиться чути на адресу каналів від людей різного рангу та віку: «Нічого дивитись по телевізору»... Виходить якийсь парадокс. Хоча таке невдоволення глядачів цілком зрозуміле. Не будемо говорити про двадцятихвилинний блок реклами, який раптово перериває фільм і майже щоразу на кульмінації, адже, з одного боку, це цілком законно, а з іншого — телеглядачі вже звикли до цього. Проблема в іншому. Достатньо погортати програму телепередач на тиждень, щоб переконатися, що на кожну нову програму будь-якого спрямування перепадає поява щонайменше кількох телесеріалів закордонного (найчастіше — російського) чи, що, звісно, значно рідше, вітчизняного виробництва, про якість більшості з яких говорити що-небудь — зайве.
Хвилює інше — якість та спрямування програм, які пропонують телеканали. Більшість (іншими словами — майже всі) із проектів є розважальними, що, в принципі, теж непогано. Проте виникає запитання: куди поділись телепередачі, які поєднували інформативність та актуальність, наштовхували на роздуми? На «Інтері» спробували відродити гру інтелектуалів «Брейн-ринг». Тепер замість дорослих тут грають діти, звідси і назва програми «Teen ринг». Учасники проекту, що виходить у п'ятницю та суботу на уже згаданому каналі, — не ерудити з величезним життєвим досвідом та багажом знань, а звичайні хлопчики та дівчатка, які бажають випробувати себе на міцність, кмітливість та інтелект. Що найбільше дивує у цьому проекті, так це поведінка Олеся Бузини, ведучого, який, здається, ставиться до гравців ані як до дітей, ані як до ерудитів, повсякчас коментуючи й даючи свою оцінку неправильним відповідям школярів, підготовка яких часто теж на досить приземленому рівні.
Дивує той факт, що більшість пізнавальних, інтелектуальних програм виходять або вранці (коли потенційні глядачі на роботі чи в університеті), або вночі. Яскравий факт: на «Новому каналі» у майже у прайм- тайм (о 18-00) транслюється програма «Неймовірні пригоди Вєрки Сердючки в Італії», а програма «Зона ночі. Культура» — вночі (о 3-15). На цьому ж каналі вночі (перед чи після «Зони ночі») розповідають про церкви, пам'ятки культури, а вдень (зрештою, як і на інших телеканалах) — серіали, серіали, серіали...
На «Першому Національному» крім нововведень з музично-розважальними програмами (що широко спостерігається на багатьох каналах, зокрема, в ефірі «Інтера» теж стартує нова музично-розважальна программа «Ранні пташки») роблять спробу зберегти серйозну тональність ток-шоу «Толока», що виходить у прямому ефірі щочетверга на згаданому каналі. Проте теми обговорення іноді просто вражають і не найприємнішим чином. Наприклад, в остання тема програми була сформульована питанням «Чи готова Україна до легалізації проституції?» По-перше, дана проблема вже сотні разів обговорювалась на різних каналах з різними ведучими і гостями. По-друге, невже у суспільстві назріло так мало актуальних тем, щоб зупинятися на цій проблемі, обговорення якої швидше за все не принесе жодних результатів чи змін? Та й чи потрібні вони нашому суспільству?.. На «УТ-1» також з'явились суто молодіжні програми — «Індиго» (пізнавально-розважальний журнал) та «Пани нахаби» (розважальна програма для підлітків). Така ініціатива, звісно, вітається, проте у інформаційному плані ще достатньо «поля» для доопрацювання й покращення програм загалом.
На багатьох каналах взялися за готування їжі, що на «Інтері» навіть називають шляхом самовираження. Приміром, на уже згаданому «Інтері» — це «Картата Потата» з Дашею Малаховою, на «1+1» — «Смачна країна» з Олександром Пономарьовим, на СТБ — «Їмо вдома». Всі ці програми виходять вранці в суботу. Попри спроби авторів зробити кожну програму винятковою й, можливо, навіть неординарною й специфічною, ці телепроекти досить схожі між собою і, на жаль, не завжди настільки цікаві, щоб витратити на них 40—45 хвилин.
Якщо говорити про телеперегляд на вихідних, то тут часом взагалі складається враження, що, незважаючи на те, що серіали зазвичай транслюються за графіком понеділок- п'ятниця і на вихідні більшість із них не розповсюджується, виділити хоча б одну-дві програми для приємного, цікавого й корисного перегляду неможливо...Зрештою, є альтернатива — закордонні телеканали. Та чи вихід це?..
Зрештою, перефразовуючи відомий вислів про владу, можна заявити, що кожна людина, регіон, країна мають те телебачення і дивляться ті чи інші програми, серіали, які самі обирають, а отже, на що заслуговують. Всім відоме поняття рейтингу програми, який, по ідеї, й визначає місце того чи іншого інформаційного продукту в часових рамках каналу. Дивно, що не зважаючи на досить значну частку людей у суспільстві з вищою освітою, кількість студентів і майже всезагальне обурення змістом, структурою та наповненням ефірного часу телеканалів, ситуація не змінюється, а радше, навпаки поглиблюється збільшенням кількості телесеріалів, розважальних та музичних програм не найвищої якості.
