Першого дня засідання 61-ї Генеральної асамблеї ООН сенсацій не було. Словесна сутичка між президентами США й Ірану Джорджем Бушем і Махмудом Ахмадінеджадом віч-на-віч не відбулася. Хоча іранський президент давно запропонував провести такі дебати. Помічники Буша потурбувалися про те, щоб він не зустрівся з Ахмадінеджадом випадково в коридорі або в ліфті, де їх разом може зафіксувати об’єктив фотокореспондента. «Між президентом й Ахмадінеджадом не буде сутички в сталевій клітці», — пообіцяв напередодні прес-секретар Білого дому Тоні Сноу. Проте президенти провели заочну дуель під час своїх виступів. До того ж підстави для цього були: тема іранського «ядерного досьє» й розв’язання кризи навколо ядерних програм Тегерана є однією з визначальних на 61-й сесії Генасамблеї ООН.
Американський президент у своєму виступі фактично повторив позицію США й пригрозив Ірану санкціями, якщо Тегеран продовжуватиме протистояти вимогам Заходу відносно заморожування робіт зі збагачення урану. Водночас Дж. Буш вважає, що віддає перевагу дипломатичному розв’язанню проблеми. Про те, що Іран повинен заморозити ядерну програму, заявив на засіданні ГА ООН і президент Франції Жак Ширак. Більшість глав держав, які вже виступили, закликали продовжити дипломатичний діалог з Іраном.
Однак щодо цього питання Іран, схоже, не має наміру поступатися. Коли прийшла черга Ахмадінеджада виголошувати промову з трибуни, він чітко заявив, що Тегеран не піддасться міжнародному тиску в зв’язку з припиненням збагачення урану. Більше того, іранський президент поставив під сумнів дієвість існуючих міжнародних організацій, таких як ООН і Рада Безпеки. У своєму виступі Махмуд Ахмадінеджад звинуватив Захід у тому, що він за допомогою РБ ООН намагається забезпечити власну безпеку й використовує високий міжнародний орган як інструмент «погроз й примусу». «Якщо в них з’являються розбіжності з якоюсь країною, то вони тягнуть її в Раду Безпеки й, будучи позивачами, привласнюють собі одночасно й ролі обвинувача, й судді, й ката, — заявив Ахмадінеджад. — І це справедливий порядок?» За його словами, саме США й Велика Британія використовують ООН у власних цілях. «Який з органів ООН може закликати до відповідальності США й Велику Британію? Чи може Рада Безпеки, привілейованими членами якої вони є, вимагати від них пояснень щодо порушень? Чи траплялося таке за весь час існування ООН?» — цитує всесвітня служба BBC слова президента Ірану. Ахмадінеджад закликав до реформи Ради Безпеки, щоб усі нації мали в майбутньому однакове право голосу. Іранський лідер також закликав ООН до створення клімату співчуття, любові й злагоди.
Можливо, останній заклик якраз і може бути почутим в організації, яка покликана вирішувати світові конфлікти. Генсек ООН Кофі Аннан у заключній промові назвав конфлікт на Близькому Сході «найбільш серйозною поразкою, яку отримала система світової безпеки на сьогодні». Звертаючись до представників 192 країн, він висловив застереження: «Якщо Рада Безпеки не покладе кінець цьому конфлікту, що триває майже 60 років, закликавши обидві сторони (Палестинську Автономію й Державу Ізраїль) прийняти й розпочати застосовувати її резолюції, то й надалі триватиме занепад поваги до ООН».
Президент США захищав у своєму виступі політику американської адміністрації на Близькому Сході. Він заявив, що демократія набирає сили в цьому регіоні, а вплив терористів маргіналізується. Дещо інше бачення цього питання має французький президент, який запропонував провести міжнародну конференцію з проблеми Близького Сходу. За його словами, «статус-кво на Близькому Сході більше не підтримується, й проведення міжнародної конференції є необхідним для відновлення довіри між палестинцями та ізраїльтянами». Президент Франції нагадав загальновідомі параметри світової угоди: «мирне й безпечне співіснування двох держав, визнання чітких кордонів між ними й справедливе вирішення проблеми Єрусалима».
Мабуть, найбільш цікавим питанням на нинішній сесії ГА ООН може стати обрання нового Генерального секретаря. Нинішній Генсек знаходитиметься на цій посаді до кінця року. Не виключено, що посаду нового керівника цієї організації може обійняти жінка. На засіданні Генасамблеї свою кандидатуру висунула президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. Вона закликала при виборі нового лідера організації спиратися на кваліфікацію претендента, його особисті властивості й бачення ним майбутнього, й при цьому не мають обмежуватися права й можливості представників інших частин світу», — сказала президент. Вона нагадала, що серед Генсеків ООН ніколи не було представників Східної Європи, а також жінок. «Хоча жінки становлять половину мешканців землі, жодна з них ніколи не стояла на чолі цієї організації. Вважаю, що прийшов час розглянути жінку як серйозного кандидата на посаду Генсека», — сказала вона.
