Вже сьогодні можна констатувати той факт, що новий сезон на українських телеканалах відкрито. Кадрові перестановки, нібито, завершені. А от загальний ажіотаж навколо нових проектів лише починається. Поряд із всіма улюбленими «Свобода слова» (ICTV), «Я так думаю» (1+1), «Шанс» (Інтер), «Відкрита зона» (5 канал) стартували і нові телепрограми, які вже встигли знайти свого глядача. Наприклад, ток-шоу «Один у полі» з Машою Єфросиніною, «Comedy club» тощо. «День» звернувся до своїх експертів із проханням поділитися своїми враженнями та відповісти на наступні запитання:
1. ЧИ ЗНАЧНИХ ЗМІН ЗАЗНАЛО УКРАЇНСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ?
2. ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ У НОВОМУ СЕЗОНІ?
3. ЯКИХ ПОМИЛОК НЕ ВДАЛОСЯ ПОЗБУТИСЯ ТЕЛЕВІЗІЙНИКАМ?
Катерина ВАРИВОДА , тележурналіст:
— Вже з початку нового телесезону змінилося дуже багато. Особливо помітно це на таких каналах як «Інтер», «5 канал», «1+1». Перш за все, це відобразилося на заставках. Вони стали яскравішими і «свіжішими». Новини набувають іншого забарвлення. Оскільки я встаю дуже рано, звертаю велику увагу на ранкові ефіри. Поки що можу відзначити лише телеканал «Інтер». Їхній ранковий ефір — це щось. Вразила неймовірна харизматичність Олега Панюти. Захоплює те, що він не лише керує проектом, а й є його ведучим. Також є ще дуже багато нових програм, але я, нажаль, там не бачу нічого нового. Адже на сьогодні купуються не оригінальні та однотипні проекти. Немає чистого українського продукту. І це є головною помилкою, що збереглася на ТБ. Також не радує й те, що мало нових облич. Та попри ці недоліки, ми потроху рухаємося вперед, ТБ удосконалюється, стає професійнішим. І це дуже приємно.
Олексій КУЖЕЛЬНИЙ , народний артист України, художній керівник театру «Сузір’я»:
— Особисто я після прекрасного літнього відпочинку з нетерпінням чекав початку нового телевізійного сезону. Адже про кардинальні зміни на українських телеканалах восени говорили ще влітку. Без сумнівів змін багато. Нові хазяї, і знову нас очікує нова політика. Зазначу, що основним штрихом наших телеканалів залишилася орієнтація не на виробництво власного продукту, а на закупівлю його в інших країнах. Якщо нам було ясно, що ми дешевий творчий придаток російського телебачення, то сьогодні ми поступаємося за дешевизною Білорусі. У зв’язку з цим мені здається, що сьогодні ми спостерігаємо творчу апатію, яка, я впевнений, призведе до творчої революції. Закуповується маса добре відомих у світі програм. І так як в свій час весь світ хотів кока-коли, то сьогодні вже хоче рідного квасу. Так буде і з цими програмами. Мені тільки дуже шкода, що ми черговий раз втрачаємо час, щоб відкрити всьому світу свою неповторність, щоб показати, що ми можемо робити продукт високого рівня. Звичайно, набагато легше купити готові програми, що й роблять наші телеканали. Це своєрідний телевізійний антикваріат. Так і ми отримуємо старі проекти за нові гроші. Тому, з одного боку, дуже шкода, а з іншого — як казав Пушкін, «Талант познается в ограничении». Ще обов’язково проявиться наш талант, культура, ментальність, так як, наприклад, вона проявляється у фільмі «Леся і Рома». Потрібно мужньо визнати, що ми в етапі вивчення чужого досвіду. Нам не вистачає телевізійної освіти. Не лише споживачам, а й тим, хто телебачення робить. Для того, щоб використовувати свій продукт і просувати його на світовий ринок. Новинні програми стали мудрішими і узагальненими під час викладу матеріалу. Журналісти стали розуміти, що простий перелік подій вже не актуальний. Новини стали мати певний характер, погляд на життя. Сьогодні це не лише інформація, це образ дня, це знак часу, це емоція, яка завоювала світ. Цього року я чекаю на передачу «Я так думаю» на «1+1». Це для мене еталон хорошого смаку в сфері телевізійної журналістики. А от інші подібні проекти взяли собі за норму зневажливо ставитися до співбесідника. Але попри всі нюанси, сьогодні Україна демонструє свою неповторність у кожному кроці.
Анатолій БОРСЮК , тележурналіст:
— Я взагалі дивлюся переважно Дискавері та Євронюс. Наші канали вже набридли. На них транслюють переважно політичне божевілля. І головне — журналісти думають, що це цікаво людям. Але вони помиляються! Що стосується «1+1», то в мене таке враження, що канал в очікуванні чогось. А чого не знає й сам. Загалом наше українське телебачення не відповідає моєму смаку і щосезону не зазнає вагомих змін. Гадаю, що не вистачає програм для розумних людей. Нажаль, на мій погляд, замало документалістики на каналах. Вони мало оплачувані й не вигідні медійникам. На сьогодні дуже важко відшукати якісний неігровий продукт, який би можна було б не лише показати на телеекрані, а й презентувати на фестивалях кіно або на інших заходах. А все, що пропонує нам телебачення лише для разового використання та не вражає своєю оригінальністю. Гадаю, найбільшою помилкою, якої не вдалося позбутися жодному із каналів, є те, що вони більше уваги приділяють політичному мовленню, аніж культурному чи суспільному. Сьогодні телебачення може зробити людину тільки гіршою.
Ольга ВОЛОДЧЕНКО , головний редактор «Северной Тавриды» (м. Сімферополь):
— Із кожним новим сезоном наше телебачення обов’язково змінюється. І це дуже добре. З’являються нові проекти, нові ведучі. І всі вони дуже цікаві. Особисто я з нетерпінням чекаю нового шоу «Танці з зірками», що так активно рекламується на каналі «1+1». Зовсім інша справа, те, що вони закуповуються, або дублюють іноземні телепрограми. А це дуже засмучує. Можу з впевненністю сказати, що сьогодні на наших телеканалах не вистачє документальних фільмів. Хочеться бачити історії про людей, про сучасність. Я особисто дуже люблю проблемні ток- шоу. Наприкла, «Свобода слова» (ІСТV). « 5 канал » теж намагається робити різнопроблемні програми, але, на мій погляд, у них ще не дуже виходить. Бачимо тенденцію переходу журналістів на інші канали. Але це не погано. Адже вони не лише приносять свій досвід іншим людям, а й самі багато чого навчаються. Наприклад, Наталя Мусейчук. Я гадаю, що вона не багато втратить зі своїм переходом на «1+1». ЇЇ програми і далі будуть мати хороші рейтинги. У новому сезоні значно покращився випуск новин. Можу відзначити «Інтер» та «IСTV». Їх рівень став набагато вищим. Оскільки новий сезон ще тільки розпочався. І восени нас чекають ще багато цікавих проектів. Тому й я з нетерпінням їх чекаю. Недоліки, звичайно, є у всіх, але їх немає у тих, хто нічого не робить. Головна помилка в тому, що присутні різноманітні точки зору. Але в цьому напрямку наше телебачення починає прогресувати й правильно все робить.
Андрій КУЛИКОВ , медіа-експерт проекту «Жорна»:
— Не вистачає повноцінної ранкової програми, і, хоча в меншій мірі, обідньої програми. Ранкова програма має складатися не з мішанини серіалів і мультфільмів, дуже коротких випусків новин і студійних фрагментів запрошених гостей. Все має бути цілісно. Має бути постійний зв’язок між студією та новинним майданчиком. Те, що розповідається у новинах має одразу ж обговорюватися у студії між запрошеними гостями, або самими ж ведучими, які стають своєрідними персонажами, яких також цікавить як доїхати на роботу, що і де купити, і, зрештою, що почитати, подивитися ввечері по телебаченню. Таку картину можна спостерігати у ранковому ефірі «Інтера». До того ж саме розташування ведучих стилістично не відповідає ранковій програмі. Вони не живуть тим життям, яким живуть у той час їхні глядачі. А комплексного створення того, що це люди такі, як і ти, мають свої проблеми, свої радощі, не виникає. Зазначу і те, що «Новий канал» постійно експериментує. Але мені не подобається, що всі ведучі ранкової студії це жінки. З одного боку це приємно і гарно, але іноді хочеться й чоловіка там побачити. Що стосується обідньої програми, то її взагалі немає. Мені дуже хотілося б, щоб у нас працювала студія, де не просто показували новини, а розповідали, що саме змінилося зранку. Щоб запрошували людей, які стали цікавими у цей день. І таким чином зробити зв’язок між ранковими програмами і вечірніми програмами та основними випусками новин. Ще можна було б подавати масу корисної інформації. Наприклад, що почитати, які культурні заклади можна відвідати. Це потрібно, в першу чергу, для людей, які проводять час у дома: пенсіонери, хатні господарки, для тих хто працює не в звичайну зміну з 9 до 18. Це дуже важливо, тому що вранці люди поспішають на роботу, ввечері займаються хатніми справами. Новини у цьому сезоні також не дуже змінилися. Основна причина в тому, що у нас забагато телеканалів. Поки у нас буде більше п’яти загальнонаціональних каналів великого прориву у нашому телебаченні не станеться. Мені дуже подобається проект Анни Безулик на «1+1». Це може правити за взірець співпраці автора і ведучого з аудиторією. А більше таких проектів, які б я навмисне йшов і дивився, немає. Окрім новин, які на багатьох каналах, окрім недоліків, дають більш- менш повну картину того, що відбувається в країні. Як воно робиться — це вже інше питання. Нажаль, розважального шоу, такого, яке б мене привабило, не можу назвати. Для того, щоб піти вгору нам потрібні структурні зміни в українському телепросторі. Я абсолютно впевнений, що в українському телебаченні працюють творчі та високопрофесійні люди і їм це вдасться.
