В Алушті відбувся другий Український муніципальний форум місцевого самоврядування, який ще іноді називають «літньою школою мерів». Його проводить Асоціація міст і сіл України за участі вищих органів державної влади, а також Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Форум відіграє велику роль у житті міст і сіл України з трьох причин. По- перше, завжди є велика або менша частина недосвідчених керівників міських громад, яким є чого повчитися і в теорії, і на практиці у спілкуванні з більш досвідченими колегами. По-друге, після цьогорічних виборів більшість міських громад очолюють нові люди, яким необхідне спілкування зі своїми колегами, необхідні так звані горизонтальні зв’язки між містами країни. Адже саме спілкування такої специфічної категорії керівників із різних регіонів України між собою, обмін досвідом й ідеями — це теж школа. Третій важливий чинник: де ще, як не на навчанні у Криму, можуть запросто поговорити про проблеми глибинки рядовий міський голова та керівники країни — голова Секретаріату Президента, віце-прем’єр-міністри, міністри, керівники відомств і громадських організацій? Тим паче, що проблем на цьому рівні — не злічити...
«ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ»
І хоча для форуму було заплановано всього дві «магістральні» теми — проблеми енергозбереження, а також основи фінансової самостійності місцевого самоврядування й тарифи на ЖКГ, — але збори вийшли бурхливими, активними, насиченими ідеями та пропозиціями з усього спектру проблем. З усього видно, що зібралися не байдужі до долі своїх громад, відповідальні люди, яким і перед народом, і перед державою відповідати як за успіх, так і за провал майбутньої зими. Але річ не тільки в цьому, розмова все одно б вийшла за рамки порядку денного тому, що саме життя висуває для вирішення головну для нашої країни проблему — яким повинне бути місцеве самоврядування у громадянському демократичному суспільстві? Усі погоджуються з тим, що місцевому самоврядуванню в Україні необхідне докорінне реформування. Причому країна з цим уже спізнилася на добрий десяток років, але навіть сьогодні, коли органи державної влади намагаються виконати цей «домашній урок», заданий ще «на вчора», невідомі навіть контури цього реформування. Нинішній віце-прем’єр-міністр України Володимир Рибак скептично поставився до програми тієї адміністративно- територіальної реформи, яку проводив його попередній колега Роман Безсмертний, і сказав, що дуже не хоче, щоб його «вигнали навіть із рідного міста». Він зазначив, що «адміністративно-територіальна реформа ще й не починалася». Разом із тим, не наважився назвати хоч би її головні шляхи. Він сказав, що уряд уже створив групу вчених, практиків, аналітиків, завдання якої — розробка конкретних заходів із реформування місцевого самоврядування, і коли така програма реформи буде створена, тоді Кабінет Міністрів її затвердить і реалізовуватиме. Група виробить концепцію та програму реформи, буде проведене її суспільне обговорення, інформаційний аналіз у ЗМІ. Головне завдання цієї групи визначив і голова уряду Віктор Янукович, який у привітанні учасникам форуму, зачитаним Володимиром Рибаком, зазначив, що в результаті реформи в Україні має бути створене «місцеве самоврядування за європейськими стандартами». Голова Секретаріату Президента Олег Рибачук визнав, що перші спроби адміністративно-територіальної реформи «закінчилися невдачею» і що позиція Президента полягає в тому, що її головне завдання на нинішньому етапі — підвищення ролі місцевого самоврядування. Однак, відповідаючи на запитання «Дня», також додав, що її напрями вимагають «особливої спеціалізації», й сьогодні взагалі неможливо сказати, у чому нова програма продовжуватиме зусилля попереднього уряду та Романа Безсмертного особисто, а що відкине та в чому піде далі за нього.
Однак той факт, що «сьогодні здоровий глузд уже переважає», він відзначив особливо і сказав, що рівень виконання передвиборних обіцянок, зокрема і з реформування місцевого самоврядування, становить не більше 20%, а тому в умовах виниклого післявиборного протверезіння, по-перше, політики повинні за це відповідати, по-друге, повинні переважати тверезі практичні кроки з дійсного покращання життя народу.
Як першочерговий крок реформування місцевого самоврядування форум обговорив проекти внесення змін до Закону України «Про плату за землю» й інші закони про оподаткування землі, а також проект нового Закону «Про комунальну власність». Зазначалося, що вони мають забезпечити фінансування місцевих рад як базу для їх діяльності, що сьогодні добряче підірвана. Призвело до цього те, що центральні органи влади, які розробляють і приймають закони, рідко враховували в цьому процесі інтереси та необхідність місцевого самоврядування. У результаті місцеві ради, особливо низові, — часто без фінансового забезпечення для виконання навіть своїх повноважень, хоча їх навантажують ще й багатьма делегованими, часто не надаючи під них фінансового забезпечення. Володимир Рибак назвав місцеве самоврядування «головним інститутом державного управління», бо, «якщо добре працює влада на місцях, то для людей і центральна влада хороша, і місцева влада хороша, а якщо погано — погана і місцева, і центральна влада». На його думку, «централізовані методи управління вичерпали себе, особливо централізація фінансів, однак процесом децентралізації також треба управляти та не допускати анархії». Він сказав, що такий статус повинен позначатися і на фінансуванні. За його інформацією, на органи місцевого самоврядування сьогодні припадають менше 40% бюджету, і завдання уряду — збільшувати цю частку хоч би по 2% на рік, щоб поступово наближатися до 60 і більше відсотків. Цими проблемами в уряді вже займається департамент регіонального розвитку, який думки з місць ставить на перше місце у своїй роботі. «Однак, — зазначив Володимир Рибак, — департамент є, але фахівців, які могли б провести ефективні реформи, мало». Тому в майбутньому можливе навіть створення Міністерства регіонального розвитку з кількома департаментами, зокрема з питань ЖКГ.
УГОДА «ЦЕНТР — РЕГІОНИ»
Володимир Рибак повідомив учасникам форуму новину, яку мери України зустріли оплесками. Він сказав, що позиція Кабінету Міністрів щодо статусу місцевого самоврядування полягає в тому, що між центральним урядом й органами місцевого самоврядування впроваджуватимуть договірні відносини, які передбачають загальну відповідальність за стан справ у країні та в регіонах. Такі договори між Кабінетом Міністрів й областями передбачається укладати на основі вже чинного закону про стимулювання розвитку регіонів. При їх укладенні вирішуватимуть питання про формування стратегічних пріоритетів для конкретних регіонів, про концентрування фінансів для вирішення головних проблем. Володимир Рибак сказав, що це реальна форма роботи для того, щоб «зрушити ситуацію», бо вона застосовується в багатьох країнах, а для України вже настав час, коли магазини наповнені і «за кордоном треба вивчати не магазини, а досвід місцевого самоврядування».
Володимир Рибак визнає, що найважчим у цій справі буде реформування ЖКГ. У цій галузі залишаються особливо відсталими від вимог часу як фінансування, так і система державного регулювання та стимулювання. Для країни вкрай необхідне підписання договорів із депресивними регіонами, впровадження європейських стандартів ЖКГ. У галузі необхідно терміново провести приватизацію, децентралізацію жеків, формування співтовариств власників житла та створення оптимальної інфраструктури підприємств. Але уряд при цьому наголошує, розказує Володимир Рибак, що єдиного рецепта в цих реформах немає, кожна місцева проблема має свої особливості, а тому потребує індивідуального підходу, і «не можна ламати того, що поки працює». Особливо важливо, щоб був вироблений «алгоритм взаємної відповідальності» за стан справ у регіонах, містах, районах, селах.
У передвиборних обіцянках, наголошує Олег Рибачук, багато говорили про те, що «ціни «від щастя» впадуть нижче ринкових», але сьогодні вже зрозуміло, зазначає Володимир Рибак, що зниження цін і тарифів неможливе, однак ця обставина не є критичною за умови, що буде змінена структура витрат і підвищена якість і суть послуг. Це і є головне завдання в галузі ЖКГ. Її можна досягнути кількома шляхами. По-перше, треба стимулювати скорочення нинішніх непомірних втрат енергії та ресурсів у ЖКГ, для чого й обговорювалася на форумі програма енергозбереження. Кінцевою метою цих дій є досягнення самоокупності муніципального житла. Для її реалізації Кабмін України виділяє з бюджету два мільярди гривень субвенцій місцевим органам влади. Для забезпечення прозорості в їх використанні субвенції прямуватимуть не обласним органам влади, а конкретним громадам, що зал зустрів оплесками. Однак для підвищення ефективності реформ ще треба провести фінансовий аудит ЖКГ. У разі успішної реалізації першого етапу цієї реформи для проведення подальшої децентралізації ЖКГ Кабмін планує виділити ще 1,2 млрд. гривень на окремі заходи щодо її поглиблення. У результаті має бути досягнутий «баланс своїх і делегованих повноважень», «впровадження норм європейської хартії місцевого самоврядування», «підвищення відповідальності», пояснює Володимир Рибак. При цьому Асоціація міст повинна виступити в ролі акумулятора досвіду та джерела ініціатив.
«УНІВЕРСАЛ-2», «ГОЕЛРО-2» І «НДІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ»...
Ініціативи надійшли одразу. Голова профільного комітету Верховної Ради України Володимир Тихонов, відзначивши безальтернативність децентралізації, сказав, що в цьому напрямі вже проведений значний пошук. Існує Концепція регіональної політики, яка, втім, потребує доповнень, є указ Президента про розвиток місцевого самоврядування, який не повністю виконується. Представники місцевого самоврядування вже створили Конгрес місцевої влади, який не працює. Він запропонував не лише відновити роботу конгресу, а й дати йому право законодавчої ініціативи.
Володимир Тихонов зазначив, що підписання Універсалу національної єдності не забезпечило єдності на місцях, а тому в регіонах продовжується дія негативних післявиборних тенденцій, що створені в результаті того, що й на регіони була поширена пропорційна виборна система, хоча органи місцевого самоврядування свого часу просили Верховну Раду не робити цього. Тому голова профільного комітету запропонував провести ще один круглий стіл із проблем місцевого самоврядування та підписати «Універсал-2 про стратегії місцевого самоврядування».
Євген Карташов, міський голова Запоріжжя, зазначив, що в Лондоні газ коштує по 1000 доларів за тисячу кубометрів, а це рано чи пізно прийде і до нас. У місті впроваджені шість програм енергозбереження, однак цього недостатньо, тому потрібна розробка комплексного для країни плану енергозбереження, який він назвав «ГОЕЛРО-2». Голова місцевої громади Запоріжжя сказав, що проект бюджету на 2007 рік, на його думку, «набагато гірший, аніж нинішній» стосовно органів місцевого самоврядування. Він сказав, що нинішня НКРЕ не є незалежним органом управління, як це передбачається, є лише «гра в незалежність», а тому в країні відбувається «підвищення тарифів не за правилами», за односторонніми рішеннями і без урахування стану користувачів. Він закликав Кабінет Міністрів провести реформи «за стандартами Європи», інакше все управління буде розузгоджене. Наприклад, через одностороннє підвищення цін на газ, який займає 70% у структурі витрат на теплозабезпечення, на всі тепломережі навішали борги та примусили відповідати органи місцевої влади, хоча за правилами відповідати та компенсувати борги мав би той орган, який без узгодження підвищив ціну. По-друге, в місцевих бюджетах з’явився рядок про фінансування міліції, але на практиці немає й натяку про участь місцевих органів в управлінні роботою міліції, як немає і закону про муніципальну міліцію. По-третє, роботу органів місцевого самоврядування дезорганізувала вимога провести тендери при організації будь-якого постачання або при здійсненні робіт. Тендери проводяться навіть у тому випадку, якщо виконавець «безальтернативно один», однак вони затягують підготовку робіт на кілька місяців.
З іншого боку, представники місцевої влади стверджують, що можливості в них для самофінансування є всі, однак не дозволяє цього чинне законодавство. Наприклад, якщо здавати приміщення в оренду не за 10 гривень за метр, як це відбувається, а за ринковою ціною, якщо землю не роздавати, а продавати на аукціонах, тоді фінансова база місцевих рад покриватиме необхідні видатки. Учасники дискусії зазначали: в ЖКГ України існує системна криза, що загрожує техногенними катастрофами. Але реформувати його слід «не в стані холодної війни між партнерами», а за їхньої взаємної участі. Особливо зважаючи на те, що майбутнє реформування — дуже складне та системне завдання. Фактично, це буде «революція в місцевому самоврядуванні». Учасники форуму пропонують створити недержавний науково-дослідний інститут, який би на науковому рівні виробляв законодавчі пропозиції для реформи місцевого самоврядування. Тому в зверненні форуму до Верховної Ради й уряду України наведений довгий перелік змін до чинних законів, запропонований міськими головами, а також ще більший перелік організаційних, технічних й інших заходів із реформування ЖКГ. Однак головна небезпека полягає в тому, наголошують керівники громад, що «реформа знову може бути забалакана», і будуть ухвалені лише половинчасті заходи, які не дадуть необхідних якісних змін. Але на місцях всі ще сподіваються, що ситуація розвиватиметься не за гіршим сценарієм...
