Понад півроку, від 15 листопада, коли уряд відмінив постанову про призначення членів наглядової ради НАК «Нафтогаз України», ця найбільша українська державна компанія, порушуючи всі закони, працювала практично без державного нагляду. І лише у вівторок міністр палива й енергетики представив апарату «Нафтогазу України» нових керівників компанії — голову наглядової ради Олексія Івченка (який тільки недавно зробив вибір між роботою на посаді голови цієї компанії та депутатським кріслом) і голову правління Олександра Болкісєва.
Що спонукало уряд до того, щоб ухвалити рішення про ці призначення саме тепер, коли з'явилися надії на те, що колись настане кінець коаліційному процесу? Схоже, нинішній, по суті, нашоукраїнський уряд, дуже побоюється, що БЮТ, яка рухається до влади під усіма своїми білими з червоними сердечками вітрилами (а «Нафтогаз», згідно з коаліційною угодою, — квота цього блоку), зуміє за допомогою контролю над газовим монополістом узяти у свої руки всі фінансові потоки країни... У політичному сенсі це рівнозначне перемозі Юлії Тимошенко на майбутніх президентських виборах (її клятви про те, що вона в жодному разі не братиме в них участі, ніхто в країні не сприймає всерйоз). Тож уряд був вимушений, як бувало вже неодноразово, діяти не згідно із законом, а все ще керуючись революційною доцільністю. Звісна річ, чесний від природи прем'єр Юрій Єхануров, якого, мабуть, змусили прийняти таке, прямо скажемо, неетичне щодо партнерів по демократичній коаліції рішення, почувався трохи не у своїй тарілці, коли пояснював журналістам причини призначення народного депутата Івченка головою нафтогазових спостерігачів. Відповідаючи на пряме запитання, чому на цю посаду призначений Івченко, глава уряду наголосив, що таке рішення було ухвалене в зв'язку з поданням його кандидатури на цю посаду Міністерством палива й енергетики. І це вже просто смішно: міністерство, виявляється, тепер диктує уряду кадрову політику щодо посад, які не за офіційними ранжирами, звісно, а за їхньої вагомістю для країни, важать набагато більше, аніж посади будь-яких інших державних чиновників. Не випадково ж Івченко, який ще ні офіційно, ні словесно не відмовився від депутатського мандата, з'явився на представлення колективу компанії, який його, звичайно ж, добре знає. Інтрига з головним наківським спостерігачем, мабуть, буде довгограючою...
Але самому Івченку треба віддати належне за мужність. Усім, хто знає про його взаємини з Юлією Тимошенко, яка здійснює останні примірки прем'єрського крісла, зрозуміло, що чекає його попереду. І мало хто в цих умовах порадить йому віддавати мандат. Хіба що це міг зробити Президент, стурбований наміром Тимошенко переглянути українсько-російські газові угоди, підписані в січні 2005 року, що поки так-сяк забезпечують країну газом, не дуже дорогим за європейськими поняттями. Які гарантії при цьому отримав Івченко від гаранта Конституції?
Коментуючи на прохання «Дня» ситуацію з призначенням голови НР «Нафтогазу України», голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик зазначив: «Усі проблеми, що в нас сьогодні існують із газом, уся та непрозора система, що склалася в газових відносинах, є результатом роботи колишнього керівництва НАКу. І дуже дивує, чому так поспішно, до призначення нового Кабінету Міністрів, було зроблене це призначення, яке пройшло лише з другої спроби. Щонайменше таке рішення некоректне».
Крім того, учора голова альянсу «Нова енергія України» звинуватив уряд і державу в тому, що вони фактично монопольно, нечесно, переклали свою невмілу політику в сфері газу та житлово- комунального господарства, не реформованого ні за 15 років незалежності, ні за останні півтора року, на плечі споживачів.
«Розрахунки альянсу «Нова енергія України» свідчать: плата за спожиті енергоресурси та послуги перевищує вартість наданих ресурсів більше, ніж у 2,5 разу... Плата за спожиті ресурси та послуги в 2004 році дорівнювала 79,03 млрд. грн., за обсяги поставки вибраних первинних і вторинних ресурсів і послуг — 30,97 млрд. грн., тобто більше ніж удвічі», — повідомив Боровик журналістам. Підвищення газових тарифів (на 85%) він назвав «нечесним», а методологію формування тарифів «некоректною». «В Україні склалася тенденція двох протилежних полюсів: одні, здебільшого можновладці, кажуть, що ми нікуди не дінемося, і тарифи треба підвищувати, інакше ми вб'ємо житлово-комунальну сферу, другі кажуть про те, щоб субсидувати підвищення тарифів за рахунок держави. Ми пропонуємо третій варіант — створити єдину державну систему моніторингу енергоресурсів, більш того, створити окреме державне підприємство», — заявив Боровик.
Швидше за все, держава та уряд не почують і просто замовчуватимуть висунуті їм обвинувачення. Що стосується державного підприємства з моніторингу первинних і вторинних енергоресурсів, яке пропонують створити, то його, швидше за все, втоплять при розподілі бюджетного пирога. Кому потрібен цей контроль, коли в умовах розпаду системи, як казав один класик, завжди знайдуться люди, які знають, як збагатитися?
