Великдень у Римі
Католики всього світу — понад один мільярд віруючих — відзначили дні Страсного тижня, які завершилися Великим святом Воскресіння Христового. Головні торжества пройшли в Римі, де їх уперше очолив новий глава Католицької церкви Римський папа Бенедикт ХVI. На Страсний четвер, під час меси в кафедральному римському соборі св. Іоанна в Латерані, понтифік відновив ритуал обмивання ніг: омив і поцілував ступні дванадцяти віруючим — простим людям, представникам світських католицьких рухів, а не духовним персонам, як це робив папа Іван Павло II. Це підкреслює увагу понтифіка до простих світських людей, а не тільки до духівництва.
Як відомо, засновником цього ритуалу є Син Божий Ісус Христос, який під час Тайної Вечері омив і поцілував ноги своїм першим учням — апостолам. За словами папи Бенедикта XVI, «добрі справи щодо один одного означають лише одне — невпинне прощення, а відмова від любові — чи то внаслідок прагнення влади, успіху чи грошей — робить людину низькою». («Zenit»)
Страсна п’ятниця
У цей день папа Бенедикт XVI очолив Хресний хід біля стін Колізею в Римі, несучи дерев’яний хрест. Перед цим він молився в соборі св. Петра різними мовами, порівнюючи страждання Христові в кінці Його земного життя й Воскресіння з ходом людської історії. Промовив він молитву також арабською мовою: «Господи, освяти розум і серце тих, хто нами править, і сприяй довгому миру на всій Землі». Під час хресного ходу понтифік зробив чотирнадцять зупинок — стільки ж, скільки їх було на шляху Христа на Голгофу. (Хресний хід завжди здійснюється під стінами Колізею з тієї причини, що, згідно з переказом, саме там у часи Римської імперії, за імператора Нерона страчували перших християн- мучеників).
Багатолюдні торжества пройшли також у Єрусалимі, куди з’їхалися тисячі паломників і де віруючі пройшли «Дорогою страждань Господа» («Via dolorosa»). У Мексиці не обійшлося без пасхального «карнавалу» — мексиканські католики відзначили Страсну п’ятницю багатолюдним традиційним театралізованим ходом: вулицями йшли люди в костюмах римських легіонерів, мешканців Єрусалиму; «був присутній також «Понтій Пілат», який омиває руки». («ENI»)
Яким релігіям і конфесіям віддають перевагу американці?
На це запитання нещодавно відповіла телекомпанія CBS. Найбільш позитивно жителі США оцінюють протестантизм (58% американців мають до нього добрі почуття, 12% — негативні). На другому місці за популярністю — католицизм, однак у нього значно більше критиків (48% американців до католицизму ставляться позитивно, 37% — негативно). На третьому місці — іудаїзм (47% і 16%). Інші традиційні християнські номінації всі разом набрали 31% голосів (серед «інших» перебуває також малопомітне в Штатах православ’я). Церква Святих Останніх Днів, тобто мормони, має найбільший негативний рейтинг (38% опитаних). Далі йде іслам — сьогодні його схвалюють 19% (ставлення американців до ісламу помітно погіршилося за останні роки: 2002 року до цієї релігії позитивно ставилися 30% громадян). Цікаво зазначити, що державної релігійної статистики в США не ведеться. За даними дослідження, проведеного Pew Research Council 2002 року, 52% американців вважають себе протестантами (це, головним чином, баптисти, методисти і лютерани), 24% — католиками, 2% — мормонами, приблизно по одному відсотку громадян США ототожнюють себе з іудаїзмом, ісламом і саєнтологами. (Washington Prifile)
Іудейська Пасха
Минулого тижня, починаючи з вечора середи, іудеї всього світу святкували Песах — іудейську Пасху, яка відзначається відповідно до древнього іудейського календаря. Свято присвячується Великому Ісходу — найголовнішій події біблійної історії, яка вважається початком історії єврейського народу. Йдеться про вихід (Ісход) євреїв з Єгипту, з єгипетського рабства, яке тривало 430 років. Всі традиції іудаїзму засновані на пам’яті про вихід і про подальші події, пов’язані з пошуком обіцяної Богом Землі Обітованої і побудовою власної незалежної держави. Тема звільнення — головний лейтмотив свята. Після заходу сонця євреї всього світу запалюють свічки і сідають за святковий стіл. Обов’язкова ритуальна страва вечері — маца — у пам’ять про чудовий порятунок народу від голоду під час 40-річного блукання в пустелі.
Головний рабин України Моше-Реувен Асман у своєму вітальному слові побажав іудеям з гідністю і гордістю долати життєві труднощі, завжди бути разом зі своїм народом, не зраджуючи його ні в дні скорботи і поразок, ні в радості й веселощах: «Наша єврейська душа постійно прагне до свободи. Але саме в день Песах ми святкуємо своє справжнє звільнення, без якого нас просто не було б у цьому світі».
P.S. Як повідомляють російські ЗМІ, нинішнього року, як ніколи в доступному для огляду пострадянському минулому, російський Песах проходить у атмосфері, яку інакше як юдофобською і, більше того, ксенофобською не назвеш. І річ навіть не в «Листі 500», не в активізації всеросійського руху «Жити без страху іудейського» і не в процесі Олександра Копцева. Це лише окремі породження того духу, який панує в Росії-2006. Духу однозначної юдофобії, яку навіть і не намагаються прикрити фіговим PR-листком. Навпаки, сили, які прагнуть сьогодні ідейно управляти російським суспільством, відкрито демонструють: «Юдофоби і ксенофоби! Ми на вашій стороні! А ви, іудеї, заодно як і всякі там мусульмани, не забувайте, що присутні у нас із милості. Як «терпима» меншина в «російській православній країні». І будемо ми вами вертіти, як хочемо». (Іван Нелюбов, Портал-Credo.ru)
Форум буддистів у Китаї
Понад 1000 ченців і відомих буддійських богословів із різних країн зібралися на Всесвітній форум у китайському курорті Ганьчжоу. Це перша міжнародна буддистська конференція в Китаї з часу приходу до влади комуністів 1949 року. І хоча Пекін продовжує переслідувати дисидентів, католиків, буддистів Тибету, проведення цих зборів він дозволив. На думку одного з учасників, «це є не що інше, як рекламна стратегія китайської влади — використати даний форум для поліпшення іміджу країни в світі». Тема форуму — слова: «Гармонійний світ починається в умах людських». Аналітики зазначають, що цей девіз перегукується із закликами нинішнього глави КНР Ху Цзінтао побудувати «гармонійне суспільство» в Китаї. Це ще одна ознака того, що Пекін збирається використати буддизм як допоміжний засіб у перехідний для політики й економіки країни період; про це вже відкрито заявляють китайські офіційні особи. На їхню думку, буддизм може бути корисний для пом’якшення соціальної напруженості, яка виникла в ході активного процесу індустріального розвитку країни в останні десятиріччя.
Один із учасників форуму голландець Джон Віллемсен вважає, що головною рисою буддиста є спокійне самовладання, здатність зустріти хороше і погане з однаковим спокоєм і відстороненістю. І що саме ця риса приваблює сьогодні китайську владу: людям необхідно навіяти, що в цьому житті бідність не багато чим відрізняється від процвітання. Віллемсен, однак, не вважає, що Китаєві вдасться уникнути економічних проблем, звернувшись до філософії буддизму: «У більшості буддійських держав соціальні проблеми вельми далекі від свого вирішення. Візьміть такі країни, як Бірма чи Таїланд, або Шрі Ланка». Те ж думає аналітик Британського інституту міжнародних відносин Ю-Ю-Лі: «В останні роки «у верхах» Китаю активно циркулює ідея, що традиційна китайська культура має свої позитивні аспекти. І якщо за часів маоїстської культурної революції 60-х робилася спроба повністю позбутися стародавньої китайської спадщини і знищити всі її матеріальні вияви, то тепер ставка робиться на позитивні аспекти цієї спадщини». Однак усупереч деякій зміні політики уряду Китаю, Далай Лама XIV, лідер тибетських буддистів у вигнанні, участі у форумі не брав. ( «Радіо свобода», «Портал- кредо.ру») .
