«Працюємо, щоб вижити», — таким є стандартне зізнання більшості «дітей вулиць» Донеччини, які останнім часом дедалі частіше вимушені заробляти собі на життя важкою працею, причому, частіше за все, незаконною. При цьому часто неповнолітні йдуть на ці роботи далеко не за власним бажанням — більшість із них сьогодні перебуває у справжньому рабстві у дорослих і задіяна у найважчій, виснажливій роботі, яка часом не під силу навіть дорослій людині. Більш того, з дітьми роботодавці особливо не церемоняться — кожна п'ята дитина працює понад встановленої денної норми, кожна шоста — залучається до роботи в нічний час, у вихідні та святкові дні, а кожна третя не знає, що таке необхідні медичні огляди. Крім того, дітям не завжди вчасно платять зарплату і майже ніколи не дають зручних відпусток.
Такі тривожні дані нещодавно було озвучено в Донецькій області на засіданні Донецького прес-клубу реформ, яке було присвячене проблемі дитячої праці в Донбасі. Як повідомила начальниця Служби у справах неповнолітніх Донецької облдержадміністрації, голова Регіонального комітету дій з викорінення найгірших форм дитячої праці Людмила Кузьмінова, на сьогодні експлуатація неповнолітніх у різних видах роботи (переважно незаконної) є нагальною проблемою не лише України, а й багатьох інших країн. За даними Міжнародної організації праці, у всьому світі сьогодні тяжкою працею заробляють собі на життя понад 250 млн. дітей віком від 5 до 14 років. При цьому, за даними Держкомітету статистики України та Міжнародної організації праці, в нашій країні виявлено понад 456 тис. таких дітей, із яких кожна десята дитина проживає на Донеччині.
У шахтарському регіоні втягування дітей у незаконні роботи останнім часом набуває дедалі тривожніших форм. Наприклад, найчастіше неповнолітні притягуються до найважчої роботи на вугільних «копанках» — нелегальних, «саморобних» шахтах, робота на яких не просто незаконна, але ще й дуже небезпечна для життя. Частіше за все такі факти фіксуються в «депресивних» містах області — Сніжному, Торезі, Шахтарську… При цьому, як показує статистика, бувають випадки, коли їх буквально «заганяють» туди власні батьки.
Наприклад, не так давно одне з шахтарських селищ Донеччини приголомшив випадок, коли трьох неповнолітніх дітей батьки примушували ночами добувати вугілля в «копанці», вхід до якої йшов із підвалу їхнього будинку. При цьому, мало того, що умови роботи там були просто згубні для юних гірників (у «копанках» досить часто гинуть навіть дорослі, не витримуючи важкості праці або наражаючись на раптові підземні небезпеки — обвали, вибухи газу, займання, затоплення копалень тощо), так дітей ще й майже не годували, примушуючи добувати дедалі більше вугілля. Іноді їх навіть не випускали на поверхню — якщо «добову норму» було не виконано. У результаті малюки просто злягли, а злочинну діяльність дорослих було виявлено лише після того як одна дитина ледве не загинула, і горе- батькам довелося викликати рятівників та «швидку».
Утім, умови праці важкі не лише у тих дітей, яких примушують спускатися в «копанки». За даними на 1 січня 2006 року, в Донецькій області лише трохи більше ніж півтори тисячі неповнолітніх офіційно працюють на різних підприємствах, де умови праці чітко регламентовані та врегульовані. Решта — працюють неофіційно і навіть не можуть поскаржитися на своє безрадісне становище — вони просто не знають, куди звертатися. Та часом діти навіть не здогадуються, що ведуть якийсь ненормальний спосіб життя. Більш того, в основному вони йдуть на важку працю свідомо — тому що змушені йти з дому, жити в якому їм стає нестерпно. Фахівці у справах неповнолітніх Донеччини навіть склали своєрідний «рейтинг» нелегальних дитячих «професій». На першому місці в цьому рейтингу опинилася вже згадана праця в нелегальних шахтах, у рамках якої дітей примушують також збирати і пересіювати вугілля (дуже важка і копітка робота).
На другому — вулична робота у так званій «сфері послуг» (жебрацтво, дрібні крадіжки, а також продаж газет, збір та здача металолому, макулатури, пляшок та інші подібні види роботи). На третьому ж місці знаходиться миття автомобілів, робота на сміттєвих звалищах та чорна робота у розважальних закладах, а також особливий вид «працевлаштування» — експлуатація дитячої праці у сільському господарстві (прополка та збір сільськогосподарської продукції, робота на пилорамах та бойнях, обробка шкур тощо). У цьому плані фахівці говорять також, що навіть вимога з боку батьків прополоти город під пекучим сонцем або весь день скопувати грядки — це вже натяк на експлуатацію дитини, ну а робота в шкідливих умовах з обробкою тушок тварин та шкірок — тим більше. Однак батьки не гребують цим — для багатьох із них діти і є всього лише безкоштовною «робочою силою», якій потрібна лише одна плата за працю — їжа та одяг.
Найстрашнішим же видом дитячої експлуатації, за словами Л. Кузьмінової, є сексуальна: неповнолітніх досить часто залучають до участі у порнофільмах або надання послуг певного плану. Останніми роками у Донбасі такі випадки вже давно перестали бути рідкістю: дітей заманюють буквально «за шоколадку» або пару гривень на дрібні витрати, і вони навіть не знають, чим страшне таке ремесло — просто виконують усі вимоги своїх «роботодавців» як неприємну, але цілком прибуткову роботу. І навіть у найблагополучніших сім’ях батьки не завжди відразу можуть здогадатися, що з їхньою дитиною сталося щось подібне.
Наприклад, зовсім нещодавно в одному з маленьких містечок регіону стався шокуючий випадок, коли кількох маленьких дівчаток, які навчалися у другому-третьому класах, до порнозйомок залучив… їхній же шкільний учитель. Він запрошував дівчаток до себе додому — ніби для «додаткових занять», а потім зацікавлював їх демонстрацією порнографічних картинок, поїв вином і поступово залучав до дедалі відвертіших зйомок. Відео і фото він потім збував своїм постійним зарубіжним «клієнтам», які розміщували все це в інтернеті. При цьому самі дітлахи навряд чи здогадувалися, що з ними відбувається щось ненормальне — вчитель, за їхніми словами, користувався у школі повагою, і його думці вони довіряли: якщо він сказав, що так треба, значить треба його слухатися. І саме тому діти спочатку нічого не розповідали батькам, які були впевнені, що ті справді ходять займатися. Запідозрила недобре одна з мам, коли донька обмовилася їй, що вдома у вчителя їй доводиться роздягатися. Стривожені батьки звернулися до міліції, і вже зовсім скоро горе- бізнесмена було взято на місці злочину.
Однак часто трапляється й так, що такі ось «фотографи» виявляються непокараними — і все тому, що діти свідомо не розповідають нікому про джерела свого заробітку — хтось соромиться, а хтось не вважає це чимось незвичайним. Тому й розкриваються такі випадки часто просто випадково.
Враховуючи ці факти, в Донецькій області вже давно ведеться робота з виявлення та запобігання випадкам дитячої праці — особливо найгірших її форм. Зокрема, як повідомила «Дню» головний фахівець сектора позашкільних навчальних закладів та виховної роботи Управління освіти та науки Донецької облдержадміністрації Світлана Гордійчук, сьогодні в області реалізується ціла низка програм та проектів, які зосереджені на захисті дітей. Серед них, наприклад, такі проекти, як програми «Рівний — рівному», «Знаємо і реалізовуємо свої права», а також проект навчання педагогів регіону під назвою «КРИК: зупиніть дитячу працю. Захист прав дітей через освіту, мистецтво та ЗМІ».
Особлива ж увага в цьому плані приділяється дітям-сиротам та учням інтернатів Донбасу, яких спеціально інформують про всі небезпеки, що підстерігають їх на шляху у доросле життя, розповідають про Конвенцію ООН про права дитини, а також проводять зустрічі з представниками правоохоронних органів, які повідомляють дітям не лише про їхні права, але й відповідальність.
Крім того, в рамках Міжнародної програми з викорінення найгірших форм дитячої праці (ІПЕК) Міжнародної організації праці, на Донеччині реалізовується кілька проектів з моніторингу законності працевлаштування неповнолітніх. Проекти діють у шести містах області — Горловці, Донецьку, Сніжному, Торезі, Харцизьку та Шахтарську, а координує їх ціла низка регіональних служб у справах неповнолітніх. У результаті, як повідомила Л. Кузьмінова, в рамках цих проектів у Донецькій області було виявлено 4 тис. жебраків, бездомних та покинутих дітей, які залучалися до нелегальної праці. Всіх їх відразу ж розподілили до притулків, де їм було надано необхідну медичну допомогу, а також проведено спеціальний курс реабілітації.
У цілому ж, у Донецькій області тільки починає діяти масштабний проект «Викорінення праці дітей вулиць», у рамках якого на Донеччині планується розробити і впровадити особливу систему моніторингу найважчих форм дитячої праці. У майбутньому ця система стане основою для подібного всеукраїнського проекту. За словами заступника голови Донецької облдержадміністрації з гуманітарних питань Олександра Братанова, це буде дуже жорсткий механізм контролю за законністю на ринку праці, який дозволить фахівцям застосовувати всі можливі заходи для захисту прав кожної дитини. До речі, ця новація передбачає передусім надання матеріальної допомоги покинутим дітям та дітям-сиротам на суму 53 тисячі гривень, а також проведення спеціальних курсів професійного навчання для 150 таких дітей і забезпечення їх психологічною, юридичною та соціальною допомогою.
Утім, у Донецькій області вже досить давно здійснюються спроби подібного моніторингу. Наприклад, Територіальна державна інспекція праці в Донецькій області регулярно проводить рейди та перевірки підприємств регіону з метою виявлення випадків незаконного використання праці неповнолітніх. За словами начальниці цієї служби Марини Гуртової, з 66 вже перевірених на даний момент підприємств, що використовують працю неповнолітніх, 26 керівників було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства. Загалом же у 2005 році в Донецькій області було проведено 328 перевірок підприємств, у ході яких служби у справах неповнолітніх виявили 58 порушень трудового законодавства. При цьому одними штрафами справа не обійшлася: інспектори праці навіть направили 45 позовів до суду за матеріалами перевірок.
Крім цих перевірок, служби у справах неповнолітніх області регулярно проводять спільні з правоохоронцями профілактичні рейди «Діти вулиці», «Вокзал», «Канікули», «Сім’я». Всього на даний момент, за інформацією Л. Кузьмінової, в регіоні вже проведено майже 3 тис. таких рейдів, внаслідок яких було виявлено понад 5 тис. неповнолітніх, задіяних у важких роботах, а також обстежено майже 4 тис. неблагополучних сімей.
Утім, в області готові допомогти й тим дітям, які наполягають на тому, що вони самі повинні заробляти собі на життя — таких ентузіастів розподіляють на прискорені курси з різних професій, після чого їх офіційно влаштовують на підприємства регіону. Так, тільки у період з 1 січня поточного року в Донбасі було працевлаштовано 1530 неповнолітніх (а минулого року — 1390). А завдяки цій роботі в регіоні на 23% знизився показник бродяжництва, і понад 17 тисяч дітей отримали матеріальну підтримку. І цього року фахівці у справах неповнолітніх Донеччини мають намір збільшити ці показники, тому що вони твердо впевнені: діти у більшості своїй працювати не повинні. Тим більше — «підпільно», у важких, згубних для здоров’я умовах і на непосильній роботі, єдиною метою якої є виживання.
