Cьогодні відбудеться останнє пленарне засідання дев’ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. В цей день парламентарії планують вирішити вaжливі питання, які протягом передвиборного періоду невизначенoсті, боротьби і взаємної недовіри були предметом торгів і спекуляцій.
ДЕПУТАТИ ПІДЧИСТЯТЬ «ХВОСТИ»
Насaмперед, сьогодні може завершитися конституційна криза в державі: спікер пообіцяв поставити на розгляд питання про приведення до присяги суддів Конституційного Суду України, обраних за квотами Президента та з’їзду суддів України. Володимир Литвин під час вчорашньої пoгoджувальної ради заявив, що парламент не проявив політичної волі щодо призначення суддів КСУ за своєю квотою, тому на сьогодні мова може йти лише про приведення до присяги вже призначених суддів. Нагадаємо, що з кінця осені КСУ не може приймати легітимні рішення через відсутність кворуму, що з набуттям чинності змін до Конституції спричинило низку правових колізій в українському політичному процесі, включно з «недовідставкою» уряду Юрія Єханурова.
Також парламентарії планують вирішувати сьогодні долю депутатської недоторканності. За словами Володимира Литвина, існує можливість «поставити на розгляд це питання і прийняти його без обговорення», оскільки досягнуто відповідних домовленостей між політичними силами.
Крім розв’язання застарілих проблем, перед нардепами постане необхідність приймати рішення стосовно результатів виборів в Україні. Як відомо, кілька політичних партій і блоків, серед яких і блок, очолюваний спікером ВР, заявили про фальсифікації під час підрахунку голосів і вимагають перерахунку. За словами віце-спікера Адама Мартинюка, депутати заслухають звіт парламентської комісії щодо моніторингу виборів. Також представники політичних сил вимагають звіту керівництва правоохоронних органів щодо виявлених порушень під час підрахунку голосів.
Утім, проведення останнього пленарного засідання ВР не означає закінчення дев’ятої сесії. За словами віце-спікера А . Мартинюка, на 26 квітня призначено парламентські слухання щодо двадцятих роковин аварії на ЧАЕС. А. Мартинюк вважає, що легітимні слухання можна провести лише у сесійний період, тому закривати сьогодні сесію недоцільно.
Тож не виключено, що депутати ВР четвертого скликання не складатимуть своїх повноважень до першого засідання нової ВР, яке має відбутися не пізніше, ніж через місяць після оприлюднення офіційних результатів виборів. Проте Президент Віктор Ющенко вже вчора оцінив діяльність ВР четвертого скликання. Ющенко зазначив, що вона «зробила значний крок назустріч демократизації України». Більш ґрунтовну оцінку роботи депутатів, як очікується, глава держави висловить під час свого сьогоднішнього візиту до парламенту.
ХТО І ЧИМ ВІДЗНАЧИВСЯ В ЦЬОМУ ПАРЛАМЕНТІ?
Діяльність парламенту четвертого скликання вже стала предметом експертних досліджень.
Одіозність. Активність. Непередбачуваність. Ці та багато інших, подібних за значенням, визначення можуть слугувати описом роботи парламенту IV скликання. Були бійки. Була кров. Презервативи на мікрофонах комуністів. Багатостраждальний мікрофон спікера, який депутати-бешкетники часто ламали під час блокування трибуни. Це — випадки парламентського екстриму. А якщо говорити про парламент четвертого скликання в контексті історії, то не можна не відзначити його два доленосні досягнення: впровадження в життя політреформи та підтримка під час помаранчевої революції переголосування президентських виборів на загальнонаціональному рівні.
У період із 2002 року на розгляд ВР надійшло 10,652 законопроекти, що на 669 більше, ніж було розглянуто депутатами третього скликання. Фахівці Фонду «Відкритого суспільства» провели дослідження, в якому оцінили роботу нинішніх депутатів, починаючи з травня 2002 року. Аналіз законопроектів, які були прийняті парламентом четвертого скликання, показав, що левова частка українських партій у ВР вирішують економічні питання.
Активно міняти економіку країни за допомогою своїх законів намагалися члени Партії регіонів України та їхні опоненти «нашоукраїнці». Автори економічних законопроектів від «Нашої України» можуть похвалитися 267 ухваленими законами.
Фахівці Фонду оцінили також і роботу окремо взятих депутатів. По всіх без винятку показниках пальму першості захопив Юрій Кармазін. Протягом 2002—2005 років з місця він виступив 976 разів, із трибуни — 1,011. Почесне друге місце посів комуніст Володимир Пузаков. Список парламентських ораторів, які часто виступали з трибуни, поповнили також Андрій Шкіль (БЮТ), Борис Безпалий (НСНУ), Юрій Соломатін (КПУ), Володимир Черняк (УНП), Петро Симоненко (КПУ) й соціаліст Миколи Рудьковський. Дані, оприлюднені Фондом «Відкритого суспільства», свідчать про те, що член фракції БЮТ Василь Онопенко — рекордсмен по кількості внесених у Раду законопроектів.
Фахівці також визначили й парламентських «двієчників», які практично не відвідували сесії й не виступали ані з трибуни, ані з місця. Серед «пасивних» депутатів — Віктор Пінчук, який за весь період роботи парламенту четвертого скликання виступив лише раз із трибуни. У списку парламентських ледарів також є член фракції БЮТ Костянтин Жеваго (за весь період відрізнився лише двома короткими репліками з місця), Павло Ігнатенко — цей представник НСНУ жодного разу не виступив ні з трибуни, ні з місця. Єдине його досягнення — два законопроекти, «батьком» яких він став. Серед депутатів-двієчників також Вадим Трофіменко (ПРП), Володимир Сацюк (СДПУ(О)), Микола Будаг‘янц («Відродження»), Олександр Ярославський (Народна партія).
Одним із головних досягнень народних обранців парламенту IV скликання експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко вважає те, що парламентарії (незважаючи на грядущі вибори) не «гальмували» прийняття головного фінансового документа країни — бюджету. А ось їхні попередники, депутати парламенту третього скликання, відрізнилися в цьому значенні рекордом — бюджет розглядався з вересня 1999-го до середини лютого наступного року(!).
Експерт також відзначив, що професійний і якісний рівень прийнятих парламентаріями четвертого скликання законопроектів вищий у порівнянні з законами, прийнятими їхніми попередниками. Це, на думку Дениса Ковриженка, зумовлене тим, що серед депутатів IV скликання було порядком більше кваліфікованих юристів, економістів і фінансистів.
Здавалося б, останній день роботи парламенту — саме час для того, щоб попрощатися з яскравими представниками політбомонду країни. Але є одне «але». Справа в тому, що третина (близько 168) депутатів із попереднього складу Ради, за підрахунками експертів, повернутися в новообраний парламент.
