Україна, визначивши атомну енергетику як локомотив зміцнення енергетичної безпеки, мабуть, серйозно взялася за розв’язання проблеми постачання своїх атомних електростанцій власним ядерним паливом. Учора прем’єр- міністр України Юрій Єхануров, перебуваючи в Дніпропетровській області, заглиблювався в питання ядерних технологій і створення в Україні так званого ядерного циклу. Схоже, у Жовтих Водах, де розташоване держпідприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», а також у Дніпродзержинську, на держпідприємстві «Цирконій», він не дуже був задоволений від можливостей цих провідних підприємств української ядерної індустрії наростити виробництво (в 2,2 разу до 2010 року і в 5—6,2 разу до 2020 року) і водночас не зміг щось конкретне пообіцяти. А тому доручив розглянути можливість пом’якшення режиму секретності відносно уранових родовищ i уранового виробництва, щоб створити умови для залучення іноземних інвесторів.
Нагадаємо, що уряд України заявив про намір створити в Україні елементи ядерно-паливного циклу (за винятком збагачення урану) й переробки відпрацьованого ядерного палива. Кабінет Міністрів 15 березня затвердив стратегію енергетичного розвитку країни до 2030 року, що передбачає подвоєння потужностей АЕС (сьогодні близько 14 ГВт) і диверсифікацію джерел поставки свіжого ядерного палива. При цьому перед СхідГЗКом поставлено завдання до 2014—2015 рр. повністю забезпечувати потреби українських АЕС в урані, тоді як сьогодні він забезпечує їх на 32%.
Ідею державно-приватного партнерства в інфраструктурних проектах підтримують і міжнародні фінансові організації, тісна співпраця з якими є для інвесторів вірною ознакою перспективності країни та її проектів. Директор бізнес- групи Європейського банку реконструкції та розвитку «Південно-східна Європа» Олівер Декамп вважає, що державно- приватне партнерство дозволить забезпечити взаємні гарантії як державі, так і приватним інвесторам. ЄБРР готовий допомогти Україні в налагодженні такої співпраці.
Мабуть, таке партнерство вибране урядом як інструмент фінансування найскладніших і вельми витратних завдань, пов’язаних із намірами відійти від майже повної залежності від іноземного ядерного палива в умовах, коли Україна має більш аніж достатньо власних природних та інтелектуальних ресурсів, але обмежена в фінансових можливостях. Єхануров вважає, що ядерно-паливний цикл (ЯПЦ), що створюється в країні, може включати в себе не лише державні підприємства, а й підприємства змішаної форми власності. «Головне, щоб кінцевий результат був вигідний», — сказав він під час відвідування в Жовтих Водах шахти «Нова», яка належить ТОВ «Схід- Руда», і підкреслив: «Ви бачите, люди вклали кошти. Є результат».
Проте основне навантаження зі створення ядерного циклу, мабуть, усе ж доведеться нести платнику податків, а також усім тим, хто використовує електроенергію чи то в домашньому господарстві, чи то в бізнесі. Швидше за все, додаткове свіже ядерне паливо Україна добуватиме за рахунок добавки до тарифу на електроенергію. Мабуть, була також думка використати для цієї мети прибуток «Енергоатому», але його керівництво поки категорично відмовляється увійти в ядерно-паливний цикл, для характеристики організаційної структури якого в Єханурова поки що не визріло відповідного слова. «Я чому не називаю це об’єднанням, корпорацією або ще чимось таким по ядерному паливу? Я називаю це кластером, де всі об’єднуються для роботи на кінцевий результат», — підкреслив прем’єр.
Власне ядерне паливо для атомних електростанцій, безумовно, дозволить країні не тільки зекономити чималі гроші, але й зміцнити як енергетичну, так і політичну незалежність. Питання лише в тому, чи все і до чи кінця прорахував наш уряд, приймаючи таке рішення. Відмовившись придбавати в Росії паливо для української АЕС, ми водночас будемо, мабуть, змушені відправляти уранову руду на збагачення не куди-небудь, а до тієї ж Росії. Чи зуміємо ми в цьому випадку домовитися про схожу ціну й чи не повторимо ситуацію з газом?
І, нарешті, інша важлива обставина. Чи схвалить i інша велика ядерна держава шлях створення замкненого ядерного циклу, на який стає Україна? Посол Сполучених Штатів Америки в Україні Джон Гербст, наприклад, вважає (і не говорить, що це його особиста думка), що створення замкненого ядерного циклу в Україні є «не тим шляхом, по якому країна повинна рухатися у своєму забезпеченні ядерним паливом».
