Україна може отримати в 2006 році грант уряду США на реалізацію програми, спрямованої на подолання корупції. Про це днями повідомив директор-розпорядник Програм порогових країн Корпорації з управління фондом «Виклики нового тисячоліття» Кевін Саба. За його словами, в листопаді 2005 року Корпорація визнала п'ять країн пороговими, які мають можливість на отримання фінансової допомоги для просування на шляху реформ. Крім України, це Йорданія, Молдова, Киргизстан та Індонезія. Корпорація з управління фондом «Виклики нового тисячоліття» є американською державною організацією. Вона має раду директорів, яку очолює державний секретар США Кондолізза Райс. К. Саба зазначив, що уряд США для фінансування програм, що реалізовуються фондом «Виклики нового тисячоліття», надав у 2004 році $1 млрд., у 2005 році — $1,5 млрд. і в 2006-му — $1,770 млрд. За його словами, Фонд здійснює керівництво двома видами програм — повноправної співпраці, а також програм для порогових країн. На фінансування програм із повної співпраці фонд спрямовує близько 90% усієї виділеної йому суми, порогових країн — 10%. Таким чином, Україна й інші чотири порогові країни можуть отримати гранти на загальну суму $177 млн. Фінансування програм кожної країни залежатиме від якості наданої урядом цієї країни програми. К. Саба повідомив, що делегація фонду, яка прибула до Києва з Вашингтона, мала кілька зустрічей із представниками керівництва України. Зокрема, з робочою групою, що розробляє пропозиції з реалізації програми, яку фінансуватиме фонд. Цю групу очолює перший заступник голови Секретаріату Президента України Іван Васюник. На зустрічі група представила концепцію програми. За словами К. Саби, концепція передбачає надання повноважень громадським організаціям відстежувати випадки корупції, декларування державними службовцями своїх доходів і витрат, а також заходи щодо боротьби з корупцією у сфері освіти, проведення судової реформи. «За умови реалізації ці заходи дуже суттєво змінять стан речей у сфері боротьби з корупцією», — сказав він. Остаточні пропозиції українська сторона має розробити та подати Корпорації з управління фондом до 15 квітня.
А поки американські експерти вирішують, чи надавати Україні фінансову допомогу, «День» поцікавився в українських експертів: Чи можуть допомогти гранти вилікувати нашу країну від корупції?
Володимир СТРЕТОВИЧ, народний депутат України, голова парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією:
— Корупція у нас цвіте махровим цвітом, як амброзія в херсонських степах. А от стан боротьби з нею — ніякий. Саме це викликало бажання американського уряду виділити нам величезний, багатомільйонний грант на протидію корупції. Моя позиція така: в разі надання цей грант не повинні використовувати державні інституції, його треба віддати третьому сектору. Якщо держава не бажає боротися з корупцією, треба надати це право громадським організаціям. І провести розподіл коштів відкрито, прозоро, з залученням журналістського корпусу, щоб здійснювався громадський контроль. Другого виходу я не бачу, бо за 4 роки мого перебування на чолі комітету, на жаль, нічого не змінилося.
На ці гроші можна зробити мережу по всіх районних центрах, куди будуть входити люди, непомічені за ці 15 років в ніяких ґешефтах, оборудках і не є представниками влади. З їх допомогою можна кожного корупціонера виводити з тіні. Більш за все корупціонер боїться світла. Прозорість — це головна запорука протидії корупції. Треба створити прозорі правила прийняття управлінських рішень, прозорі правила обговорення, прийняти кодекс адміністративних процедур, щоб кожен чиновник був у рамках закону і не міг виходити за його межі. Треба через телебачення, через газети створити атмосферу нетерпимості до кожного корупціонера, починаючи з голови сільської ради і закінчуючи віце-прем'єром чи Президентом.
Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАН України, член експертної ради Науково-дослідної фундації «Антикорупційний комітет «Межа»:
— У багатьох держав є позитивний досвід подолання корупції як масового та всеохоплюючого явища суспільного життя. Із їхнього досвіду можна виокремити три складові подолання корупції. Перша — це зміна економічного становища. Досвід і статистика показують, що немає бідних держав, які не були б уражені корупцією, як немає і багатих держав, які були б нею уражені. Для цього достатньо порівняти рейтинги рівня життя різних країн і рейтинги поширеності корупції. Тому одним із фундаментальних факторів подолання корупції є підвищення рівня життя населення.
Але ми не повинні чекати, коли економіка сама перемеле корупцію, тому що це може статися й через 100 років. Якщо ж ми хочемо, щоб цей процес йшов швидше, необхідно, передусім, вилікувати від тієї ж корупцію судову систему. Це другий важливий фактор. І якщо йдеться про різні антикорупційні вливання, то їх, передусім, потрібно направити на створення некорумпованої судової системи. А також — на створення нового типу журналістики, яка б серйозно займалася розслідуванням різних антигромадських явищ, у тому числі й корупційних. А для цього потрібні ЗМІ, абсолютно незалежні від влади, формування цілої когорти безстрашних журналістів і безстрашних суддів.
Ну й третій, теж дуже важливий фактор, який багато в чому залежить і від духовної еліти країни, — це подолання традиційних цінностей. Наше суспільство багато в чому ще традиційне (в нас зберігаються патріархат, кумівство). А в традиційному суспільстві різна дрібна крадіжка, дар вищим чинам вважаються невеликим гріхом. «Ушанувати начальство» укорінено в системі цінностей українців. І її зміна вимагає зміни психології, моралі. До цього людей повинна готувати духовна частина еліти. Вона повинна пояснювати, що не тому ми погано живемо, що начальство погане, а тому що ми заохочуємо начальство працювати погано, даючи хабарі. Тому в той період, коли в нас розвиватиметься економіка, необхідно ще робити все, щоб люди мінялися внутрішньо. Думаю, в цьому мають брати участь усі духовні авторитетні джерела, починаючи від релігії й закінчуючи засобами масової інформації.
Тобто, це має бути дуже складна програма, розрахована років на 30—40. Чекати в цій справі швидкого успіху просто смішно.
Будь-які гранти на боротьбу з корупцією можуть виконувати двояку функцію. З одного боку, позитивну, якщо гроші буде направлено на один із компонентів вищезгаданої комплексної програми. Але з іншого — можуть стати маленьким додатковим джерелом корупції, як це в нас відбувається з багатьма грантами. Адже гранти розкрасти дуже легко, якщо немає незалежної наглядової ради. Отже — має бути така рада, яка б контролювала розподіл цих грошей. Тільки тоді будь-який грант може стати одним із підготовчих заходів до подальшого щасливого життя без повсюдної корупції.
Богдан ШКАРАДА, помічник міністра внутрішніх справ у Львівській області:
— Корупція є в усіх державах — де більше, де менше. І в Америці є, і в Європі. Я багато працював з експертами Ради Європи, декілька років їздив по світу, і всюди ця проблема існує. Завдання правоохоронних органів — звести до мінімуму корупційні діяння в державі. І для цього необхідно провести комплексні заходи. Не тільки правоохоронні органи, але й усі інші державні інститути влади повинні спрямувати свою діяльність на профілактику і попередження корупції. Боротьба має бути не тільки з наслідками, але й з причинами. А причин дуже багато. Візьмемо, наприклад, такий аспект як продаж землі — це дуже зараз актуально. Якщо її продавати відкрито з аукціонів, так як продавали деякі об’єкти державної власності, з дотриманням усіх необхідних правил — чиновники не нагріють руки на такому продажу. Якщо спростити процедуру реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, щоб не потрібно було ходити від одного до другого чиновника за кожною довідкою, тоді теж дуже багато можливостей для корупції самі по собі відпадуть.
У нас за цей рік зроблено багато, але за один рік не можна зменшити корупцію. І навіть Президент днями сказав, що один з десяти кроків не виконано. Він мав на увазі саме подолання корупції.
На мою думку, було б ефективніше, якби боротьбою з цим негативним явищем займався якийсь один державний орган. Тому що починаємо ми, правоохоронці, а далі справу передаємо прокуратурі. Також потрібно провести реформування внутрішніх органів (міліції). От на це і треба використати грант. Треба відділити гроші на підготовку професіоналів. Тому що боротьбою з корупцією мають займатися спеціалісти, які пройшли відповідну школу. І не тільки школу у нас в державі, але й ті, що мають якийсь міжнародний досвід.
Загалом потрібно поетапно, по статтях розписати, як використати ці гроші. Тоді з них буде користь. Мені здається, що у нової влади є воля подолати корупцію, але треба ще мати мужність довести справу до кінця.
Олег БУТЕНКО, кандидат у народні депутати від блоку «Євген Марчук — «Єдність», екс-начальник управління карного розшуку МВС України в Донецькій області:
— За допомогою грантів корупцію не здолати. Треба починати з людей, з їхньої моральності. Гранти тут нічим не допоможуть. Тим паче, якщо вони знову осядуть у чиїхось нечистих руках. Корупція — це наслідок, адже кожен чиновник почав використовувати свою посаду, як особисту годівницю.
Вихід із ситуації дуже простий. Кожен чиновник, кожна людина повинні розуміти одне: закон — це закон, покарання невідворотне. Хоч би що сталось, рано чи пізно він відповідатиме. Незначні порушення, на які суспільство та правоохоронні органи закривають очі, оселяють у душах наших чиновників відчуття безкарності. А коли закон порушується систематично і на всіх рівнях державної влади, це означає підрив державності.
