Про реформу судової системи говорили ще 15 років тому, від моменту здобуття Україною незалежності. Щоправда, далі розмов справа не рухалася. А проблеми наростали, як снігова лавина. «У 2000 році в українських судах було два мільйони справ, у 2005 році — вже шість мільйонів, а кількість суддів залишилася тією ж, а це означає, що на місяць навантаження на суддю становить приблизно 140—150 справ. У Палаті з розгляду цивільних прав понад 60 тисяч справ лежать у коридорах: бракує приміщень. Фактично громадяни України втратили право на касаційне оскарження: невідомо, коли в судді дійдуть руки до цих справ», — так описав ситуацію у вітчизняному судочинстві голова парламентського комітету з питань правової політики Василь Онопенко на позавчорашньому засіданні Національної комісії зі зміцнення демократії та затвердження верховенства права. Засідання було присвячене судовій реформі, і участь у ньому взяли Президент України Віктор Ющенко та високопоставлені представники всіх гілок влади.
Офіційна назва судової реформи складна і довга — «Концепція удосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні згідно з європейськими стандартами». Однак значення її Президент сформулював просто — «повернути справедливість до зали суду».
Як з'ясувалося в результаті дискусії, на реформаторів чекає колосальний обсяг роботи. «Дай, Боже, зробити це протягом хоч би 10 років», — зазначив міністр юстиції Сергій Головатий. Треба повністю реформувати кримінальне правосуддя, підвищити статус суддів, забезпечити кадрове оновлення суддівського корпусу, остаточно визначити систему та структуру судів і їхню юрисдикцію.
Найгостріше, мабуть, кадрове питання. «Тут треба починати з дитсадка», — цілком серйозно відзначив член комісії, екс-генпрокурор України Віктор Шишкін. За його словами, сама система підбору кадрів має бути прозорою. Людина, яка претендує на звання судді, має мати ступінь магістра. Атестацію суддів, згідно із запропонованими змінами, проводитиме спеціальна кваліфікаційна комісія. Пропонується також створити дисциплінарні комісії, інститут судових інспекторів, які перевірятимуть скарги громадян на «служителів Феміди». Образно кажучи, вони стануть своєрідними суддями над суддями. «Не може бути багато прав без великих обов'язків», — зазначив із цього приводу В. Шишкін. «Багато суддів стали дуже вільними від закону», — у свою чергу прокоментував новацію Василь Онопенко.
Члени комісії припускають, що такі «радикальні та революційні зміни» суддівський корпус сприйме без захвату. «Судова влада сама по собі консервативна. Деякі положення викликають опір у суддів», — зазначив радник Президента з юридичних питань Микола Полуденний.
Однак главу держави труднощі та можливий саботаж реформи, судячи з усього, не лякають. Він заявив, що за цей документ готовий боротися «не тільки в політичному сенсі». І до того ж закликав інших учасників засідання. «Багато урядів світу, які бралися за цю реформу, пішли у відставку... Це не солодка тема, де можна багато заробити, це — гостра тема. Але якщо ми принципово зараз піклуємося про український інтерес, документ, покладений на стіл, повинен нас консолідувати», — сказав Ющенко. І після невеликої паузи додав: «За цю роботу до нас багато разів бралися. Можливо, в багатьох уже опустилися руки... У мене руки не опустяться, я просив би, щоб не опускалися вони й у кожного з вас».
Передбачається, що Указ про затвердження Концепції буде підписаний уже після 31 березня. До цього терміну проект Концепції буде спрямований для експертизи в Раду Європи; він також буде розміщений на сайті Міністерства юстиції і відправлений у суди різних рівнів.
До речі, за реформу судової системи України ратує не лише вітчизняна влада. Всесвітньо відомий фінансист Джордж Сорос заявив під час своїх останніх відвідин нашої країни, що готовий витратити на реалізацію судової реформи суму, що «значно перевищуватиме річний бюджет Фонду «Відродження». Для довідки: річний бюджет фонду становить близько п'яти мільйонів доларів.
Очевидно, українським судам реформи все-таки не уникнути.