Угода, укладена в ніч із 3 на 4 січня в Москві представниками НАК «Нафтогаз України» і російським «Газпромом» може мати далекосяжні наслідки як для нашої країни, де вже вибухнула політична криза, так і для міжнародної економіки. Почнемо з того, що енергетичні компанії, як пише Financial Times, передбачають повернення від газу до вугілля. У результаті в наступному десятиріччі витрати на обладнання нових електростанцій становитимуть 50 млрд. доларів на рік.
Для України, багатої на цей вид корисних копалин, така перспектива проте не така вже й приваблива, оскільки одночасно з досить витратними заходами по технічному переозброєнню й енергозбереженню їй доведеться напружувати свої ресурси також для охорони довкілля, яке серйозно страждає від нарощування використання вугілля на теплоелектростанціях.
Певна втрата загрожує й найбільшому українському бюджетоутворюючому підприємству — «Нафтогазу України», оскільки підписану ним угоду вітчизняні аналітики називають «дуже важким компромісом із непередбачуваними стратегічними наслідками» (враховуючи непрозорість фактичного монополіста в газопостачанні України — компанії «Росукренерго»). На нову угоду України з «Газпромом» і, мабуть, на вищенаведені оцінки оперативно відреагувало міжнародне рейтингове агентство Fitch, змінивши прогноз довгострокових рейтингів НАК «Нафтогаз України» в національній і іноземній валюті зі «стабільного» на «негативний». «Проблема полягає в тому, що підвищення цін до $95 за 1 тис. кубометрів газу поширюється не лише на газ, що імпортується з Росії в обсязі близько 25 млрд. куб. м, а й приблизно на 35 млрд. куб. м газу, які Україна імпортує з Туркменії», — сказав директор енергетичної групи Fitch Джефрі Вудраф.
За нових цін на рівні $95 за 1 тис. куб. м. очікується, що чисті витрати «Нафтогазу» на газ (загальна вартість газу за вирахуванням прибутків від його транспортування) в 2006 році збільшаться майже на $1,8— 2 млрд. Ця сума може дещо варіювати залежно від балансу поставок газу з Росії та Середньої Азії, однак аналіз Fitch заснований на середній ціні на газ на російсько-українському кордоні на рівні $95 за 1 тис. кубічних метрів та обсязі імпорту в 60 млрд. кубометрів. У прес-релізі агентства зазначається, що тариф на транспортування газу для «Газпрому» через територію України є фіксованим на п’ять років, водночас як ціни на газ для України можуть переглядати кожні шість місяців.
Іншим чинником стурбованості Fitch є нездатність «Нафтогазу» перекласти ці витрати на промислові підприємства й енергетичні компанії в умовах фіксованих цін у країні. Також очікується, що політичні чинники відіграватимуть вагому роль у захисті промислових споживачів від різких підвищень цін, які можуть викликати фінансові проблеми, що у свою чергу може спричинити звільнення та соціальні хвилювання напередодні парламентських виборів, вважають експерти агентства.
Водночас агентство вказує, що прогноз рейтингів може бути змінений на «стабільний», якщо «Нафтогаз» продемонструє спроможність компенсувати витрати, що збільшуються на природний газ за рахунок перегляду домовленостей про ціни та підвищення тарифів на транспортування або ж здатність перекладати ці витрати на українських кінцевих споживачів, тобто на населення. Але, як відомо, Президент України неодноразово обіцяв, що в нинішньому опалювальному сезоні ціни на газ для населення підвищувати не будуть...
Одночасно світова преса вказує, що внаслідок «газової війни» між Україною та Росією «Газпром» забезпечує тривогу іншим, а собі зростаюче благополуччя. Минулого тижня ринкова капіталізація «Газпрому» перевищила $201 млрд., і він, за даними Bloomberg News, став сьомою найбільшою компанією світу. З початку року акції «Газпрому» зросли на 21%, тобто приблизно на $40 млрд. «Свідченням могутності компанії, пише «Нью-Йорк Таймс», є те, що її інтереси іноді рівнозначні інтересам російської держави. У світі, що відчуває дефіцит енергетичних поставок, контроль «Газпрому» над ціноутворенням і експортними трасами може стати причиною відставки уряду чи стрибка інфляції — а «Газпром» завдяки цьому процвітає». Приклад тому — Україна, в рамках домовленості з якою, як відзначає газета, «Газпром» погодився продавати газ через посередника, за вищу ціну, але в меншій кількості, ніж у минулому році. Він також погодився платити вище транзитне мито, але заморозив його на п’ять років. У результаті для «Газпрому» суперечка закінчилася збільшенням прогнозу прибутків цього року — до $880 млн., тоді як на цей рік прогнозувалося $66 млрд. Хто ж виграв?
