Представники США, ЄС, Індії та Бразилії домовилися нещодавно в Женеві про те, що підпишуть до кінця 2006 р. угоди щодо зниження тарифів на імпорт промислової продукції і водночас про зменшення державних субсидій сільському господарству. Ці переговори проходили в рамках підготовки до конференції СОТ у Гонконгу і їхньою метою було до березня наступного року знайти компроміс. Ціна питання — зростання світової торгівлі на $600 млрд. дол. щорічно. Україна, за оптимістичними оцінками, поки що встигає на розподіл цього «пирога». Проте якщо зволікання зі вступом до СОТ триватимуть до літа наступного року, то Україна сама може перетворитися на «здобич».
МІЖ МОЛОТОМ І... МОЛОТОМ
Після провалу переговорів у ході СОТівського раунду в Канкуні (2003), де між США та ЄС загострилася проблема несправедливих субсидій для АПК і високих вхідних бар’єрів для промислової продукції з «третього світу», вибухнула низка торговельних воєн. У березні минулого року Євросоюз запровадив санкції на американські товари. Причому рішення ЄС було схвалене СОТ: незалежний арбітраж організації визнав скорочення податків на американських експортерів незаконним субсидуванням експорту. Відтак США втратили більше $300 млн. дол. минулого року і втратять ще більше у поточному. Ціна порівняно з масштабами товарообігу невелика, але політика Білого дому вже викликала критику з боку демократичної опозиції та звинувачення у невмілому захисті робочих місць.
Тим часом європейці продовжують вимагати подальшого зниження тарифних бар’єрів на вході на північноамериканські ринки промислової продукції. Вашингтон відповідає закидом, буцімто європейська соціальна політика також є побічним субсидуванням виробництва. Проте ці питання перебувають поза межами компетенції СОТ.
Європейці вдалися до «асиметричних ударів», зокрема США було звинувачено в саботажі Кіотського протоколу і недотриманні екологічних стандартів при нарощуванні обсягів виробництва. Крім того, ЄС погрожував запровадити додаткові тарифи на американські товари через так звану «поправку Берда», відповідно до якої уряд повертає антидемпінгове мито тим американським компаніям, які звернулися до регулюючих органів за допомогою внаслідок нечесного імпорту. СОТ, за заявою ЄС, також визнала цю поправку незаконною.
Однак схоже на те, що в 2005 році США візьмуть реванш: Вашингтон підтримує жорсткі вимоги «третього світу» стосовно зниження держпідтримки АПК в розвинутих країнах. В Цюріху 10 жовтня торговельний представник США Роб Портман заявив про готовність Вашингтона до 2010 року зменшити на 70% обсяг субсидії аграрному сектору та на 90% знизити імпортні тарифи. За умови, якщо ЄС та Японія підуть на 70-вiдсоткове зниження субсидій для виробників. Удар США був точно розрахований: американські субсидії становлять лише третину європейських (60 млрд. євро). Крім того, США так чи інакше доведеться шукати інших шляхів підтримки сільгоспвиробника: зокрема, Конгрес під тиском Бразилії має до кінця 2005 року скасувати закони, які встановлюють $0,7 млрд. дол. щорічних субсидій виробникам бавовни.
Перебуваючи під зростаючим тиском ззовні та маючи 11 млн. осіб, зайнятих в АПК, ЄС доведеться шукати в своєму бюджеті статті для скорочення. Швидше за все, від цього найбільше програють чотири мільйони фермерів і працівників iз «десятки» нових членів Союзу. І не внаслідок змови, а через невисоку здатність центральноєвропейських виробників отримати такі ж фінансові ресурси для модернізації виробництва, порівняно з німецькими чи голландськими конкурентами, при загальному скороченні субсидій. Крім того, не виключено, що з метою підтримки фермерів Єврокомісія рекомендуватиме підняти митні ставки на імпорт сільгосптоварів з країн, які розташованi поза межами СОТ.
ТОРГ МОЖЛИВИЙ, АЛЕ ОБМЕЖЕНИЙ У ЧАСІ
Україна поки що лише спостерігає за перипетіями навколо нової угоди щодо скасування субсидій АПК. Проте в ході переговорного процесу щодо вступу до СОТ вона також зустрілася з вимогами США та Австралії знизити обсяги державних субсидій сільгоспвиробникам. Як відомо, базовим розрахунковим періодом державних пільг АПК були 1994— 1996 рр. Як наслідок сукупний розмір підтримки (СРП) сільського господарства був визначений на рівні $1,36 млрд. дол. В той же час, оскільки переговори дуже затягнулися, США, Австралія і ще низка країн стали вимагати змінити базовий період розрахунку на 2000—2002 рр., що автоматично зменшувало б сукупний розмір підтримки до $1,11 млрд. дол. США також наполягають, щоб iз СРП були вилучені податкові пільги, що призвело б до зменшення розміру підтримки АПК до $265 млн. дол.
Крім того, Австралія вимагає прибрати з так званого «зеленого ящика» (офіційно дозволені СОТ механізми підтримки сільгоспвиробника, наприклад, розвиток сільської інфраструктури) державну компенсацію на підтримку і будівництво об’єктів соціально-культурного призначення на селі, скасувати негативні суми підтримки ринкової ціни сільгосппродукції і не робити корегування по транспортуванню і зберіганню товарів при розрахунку фіксованої зовнішньої довідкової ціни. Мінагрополітики готове погодитися на першу пропозицію (по скасуванню компенсації), але при збереженні старого базового періоду розрахунку і включенні в СРП податкових пільг. У результаті переговорів сукупний розмір підтримки сільського господарства повинен скласти $1,14 млрд. дол. Ця сума може стати полем для компромісу з даного питання.
Звісно, домовлятися про збереження обсягу субсидій у рамках СОТ було б легше, посилаючись на жорстку позицію ЄС та ще жорсткіші протекціоністські заходи Російської Федерації. Втім, якщо до березня — квітня Україна залишиться поза рамками СОТ, то Австралія та США можуть відкинути й український «компромісний варіант».
