Минулої неділі відкрився авіасалон Dubai-2005, на якому представлена також авіабудівна промисловість України. Першого ж дня цієї найбільшої у світі авіації події, кронпринц емірату Дубаї Мухаммед Бін Рашид Аль Мактум побував на борту літака Ан-74ТК-300VIP, який на виставці демонструє Харківське державне авіаційне виробниче підприємство. Принц високо оцінив ексклюзивний інтер’єр літака, що відповідає, на його думку, найвищим стандартам комфорту та безпеки. Як зазначив генеральний директор ХДАВП Павло Науменко, «сьогодні Ан-74ТК-300VIP — це краща пропозиція на ринку за співвідношенням «ціна—якість». «Ми налаштовані на серйозну конкурентну боротьбу на цьому багатообіцяючому ринку, — заявив Науменко журналістам. — Причому йдеться не про гру на низькій ціні, хоча вартість літаків цього класу в принципі досить висока. Ми готові перемагати за рахунок високої якості літаків, гарантованої надійності та максимального комфорту на борту». Після виставки Ан-74ТК-300VIP, як повідомила «Дню» прес-служба підприємства, вирушить у коротке турне країнами Північної Африки і буде показаний в Хартумі (Судан) і Каїрі (Єгипет). У Судані його презентація стане частиною заходів з активізації найбільшого експортного контракту ХДАВП із міністерством авіації цієї країни на загальну суму понад $100 млн.
На тлi цiєї суми дещо блiднiшає той факт, що, скориставшись послугами державної виконавчої служби, АНТК ім. О.К. Антонова отримав на цьому тижні, відповідно до судових ухвал, понад 2,5 млн. гривень від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Як повідомила «Дневі» юридична фірма «Ільяшев і Партнери», що представляє інтереси АНТК, приводом для судового позову до Господарського суду м. Києва (його ухвалу було підтверджено Апеляційним господарським судом м. Києва) послужило невиконання ряду ліцензійних угод про коопераційну співпрацю, укладених між ХДАВП і АНТК ім. Антонова. Отже, робота державної літакобудівної корпорації «Національне об’єднання «Антонов» (а згадані підприємства складають її основу) починається зі скандалу.
Нагадаємо, що державна виконавча служба наприкінці серпня надіслала всім дев’яти банкам, що обслуговують 38 рахунків у національній та іноземній валютах, що належать Харківському авіазаводу, платіжні доручення про примусове списання 2,5 млн. гривень на користь АНТК ім. О.К. Антонова. Харків’яни платити не хотіли, а можливо, дійсно не могли, і на початку вересня ХДАВП звернулося до Господарського суду м. Києва з проханням «зупинити виконання у справі...» про стягнення 2,5 млн. гривень і «розстрочити виконання ухвали» в зв’язку з тим, що «боржник не має фінансової можливості своєчасно виконати ухвалу суду». Таку відповідь суд цілком міг би розглядати як привід для порушення справи про банкрутство. Але «вмілі дії виконавчої служби звільнили АНТК від необхідності приступати до процедур банкрутства ХДАВП», — описує «Ільяшев і Партнери» обставини фінансової перемоги свого клієнта.
Чи закінчиться на цьому судова війна між головними учасниками корпорації? Загальна сума вимог АНТК ім. Антонова в зв’язку з невиконанням згаданих угод про коопераційну співпрацю до ХДАВП перевищує 160 млн. гривень, і зараз у судах різних інстанцій розглядається чотири відповідних позови. Щоправда, згідно з ухвалою господарчих судів Києва і Харкова, АНТК ім. Антонова також винен харківським авіабудівникам 117 млн. гривень.
Суди між киянами і харків’янами почалися на початку року, коли стало ясно, що нова влада, як і її попередниця, є прихильницею інтеграції українського авіапрому. Але елітний АНТК, який справедливо вважається мозком авіабудівного комплексу країни, ідею корпорації сприймав виключно в світлі «києвоцентризму» і, схоже, досі не може переступити через ці амбіції. З образою пішов на пенсію прославлений генеральний конструктор Петро Балабуєв. А підприємства перейшли від взаємних звинувачень до виснажливого кляузництва, яке, не приховуватимемо, не найкращим чином відбилося на їхньому іміджі як усередині країни, так і за кордоном.
Коли уряд нарешті затвердив статут державної літакобудівної корпорації «Національне об’єднання «Антонов» (у складі Київського авіаційного заводу «Авіант», ДП «АНТК ім. Антонова», ДП «Завод 410 цивільної авіації» і ХДАВП, а також гадано ВАТ «Український НДІ авіаційної технології», в якому державі належить 50% акцій), то здалося, що пристрасті можуть вщухнути. Тим більше, що керівником корпорації — генеральним директором — головою правління призначили колишнього міністра промислової політики, колишнього директора ХДАВП Анатолія Мялицю, якого також добре знають і цінують на київських авіабудівних підприємствах — відразу після призначення їхні керівники зі схваленням коментували цю ухвалу.
І Мялиця став генерувати позитивні для об’єднання сигнали. Він зокрема повідомив, що корпорація збирається насамперед удосконалити важкий транспортний літак Ан-124 («Руслан») і розвивати програму будівництва українсько-російського регіонального реактивного літака Ан-148. «Є зацікавленість потенційних покупців Ан-124, але необхідна його модернізація», — вказав Мялиця і додав, що для цього необхідно також налагодити «правильні взаємовідносини з Росією». Окрім того, він повідомив, що корпорація «не має наміру ставити крапку» на програмі військово-транспортного літака Ан-70. Однак при цьому не без гіркоти зазначив, що «програм багато — фінансів мало». І розповів про намір корпорації відпрацювати питання залучення коштів, у тому числі бюджетних і корпоративних, на фінансування цих програм.
Але, очевидно, Мялицю ще не до кінця посвятили в нюанси судово-виконавчої діяльності. І, як бачимо, новому керівникові об’єднаного українського авіапрому не вдалося поки що зупинити розкручений ще до нього гвинт судової тяганини. Не допомогла в цьому й могутня підтримка з боку прем’єр-міністра Юрія Єханурова, який заявив на засіданні уряду: «Незважаючи на весь той галас, який підіймають противники створення корпорації, ми повинні вже цього року здійснити всі організаційні заходи для того, щоб були керівники на всіх підприємствах і щоб корпорація почала працювати». А замість цього — сьогодні з ХДАВП знімають 2,5 мільйона гривень. Завтра подібної долі, можливо, не уникнути й АНТК. За ким буде наступний раунд цієї сутички? І чи не закінчиться вона, говорячи мовою авіаторів, глибоким штопором, із якого не зможуть вийти обидва підприємства та й сам «Антонов»? Проте є і ще одна версія: стягнуті з харків’ян гроші якраз і підуть на фінансування програм авіабудівної корпорації. Але, думається, це далеко не кращий спосіб консолідації трудових колективів, які так важко вливаються до національного літакобудівного об’єднання.
