Одна з сьогоднішніх економічних загадок, яка може мати вплив на завтрашній розклад політичних сил — рівень інфляції. За останніми даними, в жовтні інфляція становила 0,9%, а за десять місяців цього року — близько 8,1% (деякі експерти передбачають, що реальні цифри набагато вищі). Її локомотивом сьогодні виступають послуги та енергоносії (хоча ціни на бензин навіть дещо знизилися), заряджені на подальше цінове зростання.
Чи можна в цій ситуації вірити Держкомстатові? За словами професора Інституту світової економіки та міжнародних відносин Олексія Плотникова, якщо Держкомстат навіть трошки поліпшує показники, то лише в межах дозволеного.
Але до кінця року ще два місяці, й ситуація може змінитися. Міністр економіки Арсен Яценюк прогнозує інфляцію на рівні 11%, але нерідко експерти називають навіть такі цифри як 15 і 20%. Який із прогнозів виявиться більш правдивим, покаже час. Однак, як зазначає радник міністра економіки Сергій Яременко, за останні місяці інфляційні процеси подальшого розвитку не отримали і передумов до різкого зростання інфляції немає.
Власне, чекати залишилося недовго. Але, думається, що «уболівальниками» інфляційного процесу з експертного середовища рухає не деякий спортивний інтерес, а бажання підказати урядові реальні кроки для того, щоб не допустити невдоволення його політикою. За словами Плотникова, один із основних чинників інфляції — зростання цін на енергоносії. Причому, як зазначає експерт, він якраз мало залежить від нашого уряду, оскільки ціни на пальне зростають у всьому світі. Йому вторить радник секретаря РНБО Віктор Скаршевський. Він вважає, що ціни на газ і нафту з наступного року будуть ще вищими, і це насамперед вплине саме на рівень інфляції. Однак експерт закликає не впадати у відчай, і зазначає, що, можливо, зростання цін на енергоносії примусить наше виробництво стати більш ощадливим.
Тут би якраз у тему були б гроші, отримані за «Криворіжсталь», однак більшість експертів зі смутком прогнозує, що скоріше за все всі вони підуть на латання дірок у бюджеті або ж будуть «проїдені». Як зазначає Плотников, вони підуть на пенсії депутатам та інші «важливі» соціальні витрати замість того, щоб створити «фонд наступних поколінь», чи переоснастити виробництво. А це також є чинником, який вплине на зростання інфляції, ось лишень у цьому випадкові відповідальність цілком і повністю доведеться взяти на себе уряду.
Причому експертне співтовариство невблаганне: пустити всі гроші на соцвитрати не можна — майбутнє цього не пробачить. Як зазначає Сергій Яременко, навіть якщо уряд частину виручки від приватизації використовує на латання дірок у бюджеті, то й решти грошей вистачить на розгортання деяких програм розвитку. Якщо ж буде з'їдено всі гроші, то ми, на думку експерта, з таким зростанням інфляції та падінням темпів зростання економіки опинимося на порозі глобальної кризи. Тим більше, що інфляція наступного року також буде чималенькою.
Цікаво, що мало хто вірить зараз, що уряду вдасться стримати розвиток інфляційних процесів. Як зазначає Плотников, інструментарій уряду Єханурова небагато чим відрізняється від інструментарію часів Тимошенко, а значить, продовольчі кризи та інші проблеми можуть повторитися. А якщо ще врахувати грядущі вибори, які завжди привносять до економіки елемент дестабілізації, то підстав для оптимізму все менше... Кандидат економічних наук із Інституту світової економіки та міжнародних відносин Наталя Резникова вважає, що невизначеність у суспільстві може привести до розбалансування банківської системи. Громадяни, втомлені від метушні уряду, вирішать, що зберігати свої гроші надійніше в панчосі за килимом, аніж на банківському рахунку та кинуться забирати звідти свої кровні, та й не ризикуватимуть брати кредити. Все це може призвести до девальвації, а та, своєю чергою, до інфляції на ринку.
До речі, про девальвацію. Свого часу Національний банк, використовуючи протилежний інструмент — ревальвацію гривні, спробував протидіяти інфляції. Сергій Яременко, колишній заступник глави Нацбанку, з таким підходом досі не згоден і зазначає, що в такій перехідній економіці, як наша, єдиний ціновий якір — це курс національної валюти. Будь-яке його коливання, на думку експерта, призводить до автоматичного зростання цін. Після проведеної ревальвації гривні люди стали переводити фінансові активи в матеріальні, що змусило ринок стрепенутися й завищити ціни. Проте причиною цього могла бути аж ніяк не тільки ревальвація. Однак складно не погодитися з тим, що заяви уряду про підвищення зарплатні призвели до цінового стрибка, що не компенсується отриманою надбавкою.
Iз цього всього випливає, що практично всі реальні дії нашого уряду, як то регулювання курсу валют, заяви про виплати та інше, лише сприяють зростанню інфляції. Зате їхні наміри, які ними й залишаються, якраз могли б не лише її знизити, але й навіть убезпечити від майбутніх стрибків інфляції. За словами директора X-Trade Ukraine Богдана Адамовича, чим більше в країні свободи й чим більше вона включається до світової економіки, тим стійкіша економіка й нижча інфляція. А іноземні інвестиції, якби вони були, нейтралізували б навіть торговельні дисбаланси, які виникають. І все це уряд нам обіцяв...
ДО РЕЧІ
Міжнародний валютний фонд прогнозує, що інфляція в Україні цього року становитиме 12% (грудень до грудня) або 13,7% (середньорічна). МВФ рекомендує уряду України активніше протидіяти інфляції та зростанню бюджетних витрат, а також посилити грошово-кредитну політику та продовжити структурні реформи. Як вважає Фонд, щоб уникнути інфляційного сплеску, $4,8 млрд. від продажу «Криворіжсталі» доцільно спрямувати на погашення державного боргу.
