Ави б відпустили своїх дітей 7 листопада прогулятися в центрі Києва? Мабуть, це запитання потрібно було б поставити всім без винятку представникам політичних сил, які планують вийти на вулиці столиці, щоб привітати або засудити чергову річницю Жовтневої революції. Це ж питання слід би поставити міністрові внутрішніх справ Юрієві Луценку, а також іншим керівникам правоохоронних органів, що мають захищати нашу з вами безпеку. Оскільки впевнено сказати, що в центрі столиці завтра, а тим більше, післязавтра буде спокійно, мабуть, не візьметься ніхто.
Так начальник Головного управління внутрішньої політики Київської міськдержадміністрації Олександр Петік повідомив учора, що заявки на проведення акцій 7 листопада надійшли від Компартії України, Української національної асамблеї і Народного руху України (за єдність). При цьому заявлені цими політичними силами маршрути і час проведення акцій перетинаються. Також відомо, що на Михайлівській площі скорботне віче і панахиду по жертвах комуністичних репресій збирається провести Конгрес Українських націоналістів. Вийдуть у ці дні на вулиці столиці й представники партії «Пора», які 6 листопада планують почати святкування річниці помаранчевої революції, оскільки в цей день рік тому на Контрактовому майдані в Києві вже було встановлено намети студентів Києво-Могилянської академії.
Київська міська адміністрація, щоб уникнути можливих зіткнень, вчинила традиційно — подала до Шевченківського райсуду подання про обмеження на проведення акцій 7 листопада на майдані Незалежності. Суд, швидше за все, відхилить подання міськадміністрації. І хто буде забезпечувати правопорядок у центрі столиці, коли ліві й праві радикали, як це вже було 15 жовтня — в день святкування річниці УПА, «зіткнуться лобами»? Наступного дня після згаданих зіткнень міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що притягувати до відповідальності за порушення демонстрантами громадського порядку потрібно «тих, хто поставив свої підписи під відповідними заявками». А днями з вимогою утриматися від фізичного протистояння до організаторів та учасників святкових і протестних акцій, які відбудуться 7 листопада, звернулася Служба безпеки України.
У той же час, політичні сили, які заявили про свій намір взяти участь у акціях 7 листопада, зажадали від керівництва правоохоронних органів та СБУ запобігти провокаціям, які нібито готуються з протилежного боку. Так, лідер КПУ Петро Симоненко заявив раніше, що має в своєму розпорядженні інформацію «про підготовку на 6—7 листопада 2005 року політичної провокації з боку ультранаціоналістичних сил». За його словами, в західних областях України проводиться формування «штурмових загонів озброєних молодчиків» «під егідою шанувальників Ющенка і безпосереднім керівництвом голів місцевих правонаціоналістичних структур». КПУ заявила, що «вся відповідальність за підготовлювані провокації з боку ОУН-УПА, інших неонацистських організацій і можливе кровопролиття повністю лягає на Президента Ющенка і його уряд, які і словом і ділом заохочують поширення радикальної соціал-націоналістичної ідеології».
Своєю чергою партія «Народний союз «Наша Україна» також звернулася до правоохоронних органів із закликом «не допустити ніяких провокацій 7 листопада, які б політичні сили їх не ініціювали».
Хто все ж таки повинен забезпечувати правопорядок під час проведення політичних акцій — їх організатори чи держава в особі правоохоронних органів? З цим запитанням «День» звернувся до експертів.
КОМЕНТАР
Володимир ЧЕМЕРИС, директор Інституту «Республіка», співкоординатор акції «Україна без Кучми» (2000 р.):
— У Європі відповідь на це запитання давно знайдена. Є кілька рішень Європейського суду з прав людини, які визначають, що держава зобов’язана захищати мирні зібрання. І у випадку контрдемонстрацій (коли дві різні сили проводять свої акції одночасно і в одному місці) держава повинна забезпечувати права людини, в тому числі й право зібрань. Це випливає і з Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Україною.
При тому підході, який існує у нас, і при тому, що міліція не змогла виконати свої функції 15 жовтня, цілком можливо, що 7 листопада знову будуть зіткнення, і що знову представники Київської міськдержадміністрації через суд, і представники МВС вимагатимуть заборонити все підряд. Але я сподіваюся і майже впевнений у тому, що Шевченківський районний суд відхилить прохання Київської міськадміністрації. А окрім суду, за Конституцією, більше ніхто не може заборонити мітинги чи демонстрації. Якщо міліція розганятиме громадян, що вийдуть 6-7 листопада на маніфестації, або місцева влада якимсь іншим чином намагатиметься не допустити проведення цих заходів, організатори акцій мають повне право подавати в суд і, зокрема, наша громадська організація буде їх підтримувати в цьому.
У випадку ж, якщо буде, наприклад, бійка, має діяти виключно принцип індивідуальної відповідальності. Якщо здійснюється злочин, правоохоронні органи повинні розслідувати інцидент і, як у загальній юридичній практиці, знайти виконавців і організаторів (якщо це була організована акція). І не обов’язково, що організатором сутички є організатор демонстрації загалом. Організатори мітингів самі по собі не можуть нести таку відповідальність. Бо цивільні громадяни не мають права наводити лад. В Україні вже були випадки, коли 7 листопада у центрі Києва були демонстрації комуністів і демонстрації рухівців. Тоді міліція просто стала між ними і, з одного боку, дала можливість і тим, і іншим, провести мітинг, а з іншого, не допустила зіткнень. У нас 300 тисяч міліціонерів в країні, які отримують свою зарплатню завдяки платникам податків, які хочуть, щоб правоохоронці забезпечували їхнi права, в тому числі і на зібрання. Тому міліція просто повинна виконувати свою роботу, а не перекладати відповідальність на організаторів акцій.
Ігор ЛОСЄВ , доцент кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія»:
— Відповідати за можливі зіткнення, на мій погляд, має Київська міськадміністрація, тому що саме вона має визначати місце проведення цих акцій і при цьому зробити так, щоб ці демонстрації ніде не перетиналися. А в місці їхнього максимального наближення поставити потужний заслін міліції. Це робить будь-яка міська влада в будь-якому цивілізованому місті.
Організатори ж акцій, які свідомо й цілеспрямовано ведуть своїх людей назустріч антагоністичній силі, мають відповідати за зіткнення в судовому порядку. І лише неповороткість нашої судової машини постійно відводить цих людей від відповідальностi, надихаючи їх на подальші, набагато небезпечніші «подвиги».
Володимир КОРНІЛОВ , директор Центру стратегічного планування:
— Держава зобов’язана дати можливість людям провести свої мітинги й при цьому зобов’язана забезпечити правопорядок, чого не було зроблено 15 жовтня. У північній Ірландії постійно відбуваються мітинги «оранжистів» та «антиоранжистів». Вони часто супроводжуються певними сутичками. Але при тому, що міська влада знає, що зіткнення можуть статися в певний день, вона силами правопорядку робить все від неї залежне, щоб люди все ж таки провели свої акції. І при цьому намагаються знову ж зробити все можливе, щоб уникнути кровопролиття.
