Ансамбль із перших років свого існування став одним із провідних інструментальних колективів країни. До складу ансамблю увійшли кращі музиканти міста. Квартет виступав у багатьох містах України та за кордоном, брав участь у міжнародних фестивалях.
Величезний репертуар квартету складається з музики різних стилів: від середньовіччя (ХII ст.) та класицизму (в обробках для квартету саксофоністів) до джазу, українського фольклору та сучасної музики, творів композиторів, що просто зараз створюють свою мистецьку спадщину. На міжнародних конгресах саксофоністів, куди не кожен може потрапити, колектив під орудою Ю. Василевича є частим і почесним гостем. Там кияни передусім пропагують українську культуру — саме це цікавить світову музичну громадськість. Василевич відзначає, що слово «київський» у назві ансамблю додає відповідальності: адже квартетів саксофоністів не дуже багато у цілому світі, тому їхній колектив презентує не лише столицю, а й усю Україну.
Створити та зберегти духовий ансамбль не так просто: це вимагає не лише професійної досконалості та специфічного ансамблевого чуття. Тут не обійтися і без особистої згоди та спорідненості характерів учасників колективу. Звукові можливості квартету практично необмежені: виконавці ніби утворюють то повноцінний оркестр, то єдиний інструмент, то проявляють індивідуальні можливості кожного інструменту в усьому їхньому різнобарв’ї — саме тому розмаїтий репертуар так переконливо звучить у виконанні цього оригінального ансамблю. Довгий час він існував лише завдяки ентузіазму та власній ініціативі його учасників: адже офіційний статус ансамблю Національної філармонії «Київський квартет саксофоністів» отримав нещодавно.
— Саксофон — «молодий» інструмент, — розповідає Юрій Василевич. — Його створено в 40-х роках XIX ст. і названо іменем його винахідника Антуана Жозефа Сакса — видатного бельгійського майстра та виконавця-кларнетиста. Потім з’явилися перші твори для цього інструменту. Доволі швидко саксофон у всіх його різновидах увійшов до складу духових оркестрів, утвердився у джазовій музиці, а в XX столітті посів гідне місце у симфонічному оркестрі. Берліоз, Бізе, Равель, Бернстайн, Гершвін цінували красу саксофонного тембру, величезні технічні можливості інструменту, його здатність до звуконаслідування.
До групи саксофонів належать вісім інструментів від сопраніно до субконтрсаксофона. Батьківщиною саксофону вважають Францію (цей інструмент дуже поширений там, а французька саксофонова школа зараз лідирує у світі). Наприклад, видатного композитора Глазунова, коли той жив у Парижі, на створення музики для саксофону надихнули гренадери — музиканти, які грали на цьому інструменті у військовому оркестрі. Вони продемонстрували композитору можливості саксофону, й Глазунов написав «Концерт для саксофону та струнних», а також «Саксофоновий квартет»...
Приблизно те ж саме ми зараз робимо для саксофону в Україні. Завдяки нашій діяльності сформувалося певне коло друзів-композиторів, які пишуть для «Київського квартету саксофоністів». Рік тому вийшов диск «Just before», випущений фірмою «СА VA»; це перший диск запланованої серії з трьох-п’яти дисків, присвяченої музиці усіх епох, у виконанні квартету.
За 20 років існування колективу його склад змінювався, але керівник квартету з вдячністю згадує всіх, хто працював разом із ним. Майже всі музиканти — учні Василевича. Він жартує, що завдяки різним саксофоністам 20 років існування ансамблю проминули, як два дні. Нині у склад квартету входять: Михайло Мимрик (альт-саксофон), Сергій Гданський (баритон-саксофон), Олег Заремський (тенор-саксофон) та Юрій Василевич (сопрано-саксофон).
— Як вдається зберігати дружню атмосферу в колективі? Адже під час творчої роботи дискусії неминучі.
— Якось ми півтори години безрезультатно обговорювали одну художню проблему, — каже Василевич. — Я запропонував: хай кожен із нас відповідає за трактування творів певного композитора. Але колеги відмовилися: ніхто не захотів брати на себе відповідальність. Її взяв на себе я: бо анархія неможлива, хтось має командувати. Але конфліктів у нас немає.
Квартет — це море цікавої музики, щось своєрідне та неординарне. Коли «Київський квартет саксофоністів» починав свою діяльність, в Україні не було саксофонної школи. Ми були змушені все робити самотужки: підбирати людей, шукати репертуар. Спочатку ми грали на дуже поганих інструментах. Але завдяки гастролям про нас дізналися у світі, в 90-х роках французька фірма «Сельмер» подарувала нам чотири саксофони.
Окрім того, було започатковано кларнетовий конкурс «Сельмер — Париж» в Україні, переможці якого отримують у нагороду інструменти цієї фірми. У 90-х роках було відкрито класи саксофона в Національній музичній академії музики ім. П. І. Чайковського й у школі ім. М. В. Лисенка.
Можливо, не всі знають, що саксофон та кларнет — споріднені інструменти. Юрій Василевич викладає гру на обох. Отже, ювілей «Київського квартету саксофоністів» у філармонії став справжнім святом для всіх, хто цінує цікаву музику. А майстерність, сценічна привабливість, технічна бездоганність і життєрадісна енергетика квартету — поза конкуренцією.
