У затінку високоприбуткової і високовидовищної Ліги чемпіонів, де публіку тішать вершки континентального футболу в особі зірок найвищого рівня, триває турнір Кубка УЄФА, де теж тепер є груповий турнір. Сорок команд, розбиті на вісім груп, змагатимуться впродовж жовтня—грудня, аби у лютому зустрітися із невдахами Ліги чемпіонів, які посіли треті місця у своїх групах. Серед цього досить строкатого гурту минулого року була одна українська команда, цього року — дві.
Число наших учасників цілком могло бути більшим, якби не традиційний вже виліт донецького «Металурга». «Металургу» досить було зіграти з грецькою командою вдома 0:0, але вийшла нічия 2:2, яка була на користь гостей, бо ті вдома пропустили менше — 1:1.
Дві інші команди, які представляли нашу країну у турнірі на Кубок УЄФА, впевнено здолали своїх суперників. І якщо у перемозі «Шахтаря» над заштатним угорським «Дебреценом» майже ніхто заздалегідь не сумнівався, то виграш «Дніпра» у такої ж заштатної, але шотландської команди, приніс купу емоцій, забитих і незабитих голів. Драматизм боротьби так захопив телекоментатора, що той заплутався у рахунку, повторивши «подвиг» свого колеги семирічної давнини. Лише зранку країна дізналася, що «Дніпро» виграв у «Хайберніана» не 5:2, а 5:1.
Тепер обом нашим «делегатам» у Європі належить добре попрацювати у груповому турнірі, не просто потрапивши у число перших трьох команд із п’яти, які проходять у весняний раунд, але й набравши при цьому побільше очок, аби представництво українських команд в єрокубках не зменшилось. Говорити про шанси «Шахтаря» і «Дніпра» на виграш Кубка УЄФА не просто зарано. А занадто рано. Про Кубок можна буде думати в березні, а поки що треба набирати очки.
