Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Втрачаємо гени

8 вересня, 2005 - 00:00

Що думають сьогодні з приводу Чорнобиля українські вчені? Свого часу професор, доктор сільськогосподарських наук, співробітник інституту агроекології та біотехнології Валерій ГЛАЗКО займався дослідженням наслідків аварії на генетичному рівні. Він працював з архівними матеріалами з 1987 року, а з 1993-го і до цього дня проводить дослідження на мишоподібних гризунах та великій рогатій худобі. Сьогодні Валерій Іванович поділився з «Днем» результатами своїх досліджень.

— Як показали дослідження, завдяки підвищенню рівня іонізуючого випромінювання в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, у різних ссавців з’явилися мутації в клітинах, особливо збільшилася кількість змін у соматичних клітинах кісткового мозку та в клітинах крові. Водночас при збільшенні мутантних клітин, мутанти як організми відсутні в принципі (всупереч заявам деяких учених). З іншого боку, аналіз поколінь великої рогатої худоби показав, що під впливом іонізуючого випромінювання різко збільшилося безпліддя корів і смертність новонароджених телят до трьох місяців. Так, за 9 років досліджень з’ясувалося, що плодючість корів знижується приблизно в два рази, порівняно з батьківським поколінням. А разом з ненародженими мутантами зникає частина генофонду популяції. Коротше кажучи, головна проблема популяційно-генетичних наслідків Чорнобиля полягає в тому, що відтворюється лише та частина генофонду популяції, яка стійка до іонізуючого впливу. В ході дослідження ми пересвідчилися, що гени в поколіннях рогатої худоби зміщуються від типового батьківського складу в бік більш примітивних форм.

— Чи можна стверджувати, що проблема безпліддя стане найбільш очевидним наслідком аварії на ЧАЕС?

— Можливо. Іонізуюче випромінювання впливає, насамперед, на статеві органи, щитовидну залозу, кістковий мозок та інші тканини. Звідси випливає — безпліддя, пухлина щитовидної залози, лейкоз. За даними дослідження, чималу дозу чорнобильської хмари отримали жителі таких країн, як Греція, Швеція, Угорщина, Польща. І що ми бачимо? У 1987 році збільшилася, порівняно з попередніми роками, смертність новонароджених. У Швеції кількість успішних зачать у червні-липні скоротилася від середньорічного на 600. У Греції в січні-березні 1987 року кількість народжених живими дітей виявилася на 2564 особи меншою, ніж передбачалося. У Білорусії збільшилося безпліддя на забруднених територіях за 5 років з дня аварії в 5,5 раза. А дитяча смертність у Фінляндії збільшилася на 25% протягом перших п’яти місяців після катастрофи. Таким чином, померлі діти 1987 року забрали свій генофонд. А у тих, хто народився в 1986-1987 роках, спостерігається підвищена ймовірність порушення репродуктивної функції. Перевірити це можливо лише років через 20, оскільки ці діти тільки починають активно входити в репродуктивний період. Але при дослідженні ми з’ясували, що при внутрішньоутробному випромінюванні надалі дуже велика ймовірність виникнення репродуктивних проблем.

— Є думка, що людина після подібних Чорнобильській аварії деградує. Як ви ставитеся до таких припущень?

— Інтелектуальна деградація — один із перших ефектів іонізуючого випромінювання, яке зачіпає вищу нервову діяльність людини. У людини завжди найскладніші структури виявляються найчутливішими і менш стійкими по відношенню до зони зовнішнього впливу. Так, наприклад, полівки в зоні відчуження будують примітивніші нірки. Щодо людини, то, наприклад, у датських школярів порушилося асоціативне мислення. Чорнобильські наслідки мають колосальне значення для індивідуальної діяльності.

— Чи можуть бути позитивні наслідки Чорнобильської аварії?

— Ми виявили «плюс» при дослідженні наслідків впливу іонізуючого випромінювання у мишей. У клітинах кісткового мозку у «старих» мишей Чорнобильської зони збільшилася кількість клітинного поділу, порівняно з мишами в лабораторії Києва. Можемо очікувати, що таке «омолодження» клітинних популяцій пов’язане зі збільшенням як загибелі старіючих клітин, так і темпів поділу молодих форм, які відновлюють функціональну активність.

Олена МЕЛЬНИКОВА
Газета: