Вчені національної академії наук Білорусі працюють над створенням картоплі, що сама труїтиме колорадського жука. Як передає Інтерфакс- Україна, академіки «вживили» у генну структуру коренеплоду специфічний токсин, який не лише підвищує захисні властивості картоплі від колорадського жука, але й знищує його. Проте вчені відзначили, що поки роботи щодо створення «прогресивної» картоплі не завершено». І на їхню думку, складно говорити, чи поширюватиметься вона найближчим часом.
Чи можна назвати білоруську розробку сенсацією? Чи означає це, що людство впритул підійшло до остаточної перемоги над шкідниками й вірусами? З цими запитаннями «День» звернувся до експертів. Як розповідає Тетяна Глазко, завідувачка лабораторії Інституту агроекології й біотехнології, колорадського жука було завезено з Америки. Шкідники швидко прижилися на території Європи й поширилися до Сибіру. Однак незакінчена розробка білоруської «бульби», що самостійно знищує жука, не є сенсаційною. За словами Т. Глазко, ще у 1996 році в Канаді в картоплю ввели ген від бактерії, за допомогою якого колорадський жук не завдавав шкоди коренеплоду. Сорт картоплі «Кленовий лист» пробували вирощувати і в Україні, однак він не зміг пристосуватися до нашого клімату — агрономи зіштовхнулися з такою проблемою, як коренева гнилизна плоду. Були спроби «удосконалити» картоплю і в Росії. Там вивели сорт, який був високо адаптований до природних російських умов. Таким чином, генетично модифікована картопля давала кращий урожай. Але з іншого боку, за словами Т. Глазко, через кілька поколінь колорадський жук звикає до нового сорту картоплі. А до того ж останній негативно впливає на здоров'я людини — насамперед страждають алергики. Для довідки: в Україні 40% населення страждають на ті чи інші алергічні захворювання. Більше за те, на думку Тетяни Теодорівни, модифіковані сорти шкодять природі — знищують «потрібні» бактерії.
Словом, розробка білоруських вчених вкотре реанімувала «бородату» тему генетично модифікованих організмів (ГМО). Про те, «треба чи ні», говорять, мабуть, уже років сім. У кожного, звичайно, свої аргументи. Прихильники генетично модифікованих рослин резонно заявляють: мовляв, якщо є можливість отримувати кращі й більші врожаї, чому не скористатися. Агрономи ж у свою чергу, вважають, що ГМО може стати причиною появи стійких бур'янів, що сприятиме генетичному забрудненню ґрунту — вони переноситимуться з вітром чи за допомогою бджіл і змушуватимуть мутувати природний матеріал. Для боротьби з ними, на думку агрономів, потрібно буде створити дуже сильні хімічні препарати, що виснажать грунт. Іншими словами, одного разу випустивши ГМО з лабораторії, ніхто не зможе загнати їх назад.
Примушують засумніватися в необхідності ГМО й дослідження британського вченого Арлада Пуштая. Він вирішив з'ясувати, як впливають генетично модифіковані організми на тварин. У результаті, «завдяки» меню, що складається з ГМ-продуктів, у піддослідних пацюків виявили зменшення об'єму мозку, руйнування печінки і пригнічення імунітету. Як позначиться це на здоров'ї людини? «Наслідки вживання ГМ-продуктів можуть проявитися через кілька поколінь», — говорить Ольга Тимченко, доктор медичних наук, співробітник Інституту гігієни й медичної екології. Вже очевидно, що вони сприяють збільшенню кількості алергиків та появі нових токсинів.
І дійсно, при спробі схрещування, наприклад, генів бразильського горіха з генами соєвих бобів збільшився вміст протеїну в новоспеченому генетично модифікованому організмі. Однак, як з'ясувалося згодом, комбінація виявилася сильним алергеном, її довелося вилучити з подальшого виробництва. До яких змін у людини на генному рівні вони можуть призвести — поки ще нікому не відомо. Адже дослідження проводилися лише на пацюках, й апаратура могла зафіксувати лише хромосомні зміни. До того ж, на думку О. Тимченко, наука не знає, яким може бути побічний ефект. Поки відсутні дані про те, як позначаться ГМО на біорозмаїтті, агросистемах і здоров'ї людини через 15—20 років.
Однак це не зупиняє підприємців і фермерів. У порівнянні з 2003 роком, площа, на якій виробляють генетично модифіковані рослинні культури, збільшилася на 20%. У 2004 році 8,25 млн. фермерів вирощували ГМО в 17 країнах світу: США, Аргентина, Бразилія, Канада, Китай, Парагвай, Індія, ПАР, Іспанія й т. ін. Із загальної площі, зайнятої ГМО, 60 % займає соя, 23% — кукурудза, 11% — бавовник, 6% — рапс. За неофіційними даними, на території України також проводилися польові випробування стійкої до колорадського жука картоплі, кукурудзи, цукрового буряка. Що стосується вітчизняних легальних досліджень ГМО, то, за словами Глазко, в Україні відсутня чітко розроблена регламентація щодо створення й завезення генетично модифікованих організмів.
Висновок: поки Захід обговорює причини й наслідки ГМО, на українських прилавках з'являються продукти, що містять ГМО. Але про це на упаковці нічого не сказано.
