В останні дні вітчизняні дороги стали об’єктом прискіпливої уваги. Спочатку — заява «Укравтодору», в якій відомство попередило «про можливі катастрофічні наслідки», оскільки фінансується лише на 32%. «Укравтодор» звернувся до уряду з проханням терміново вжити заходів, аби не допустити транспортної кризи. Кабмін, варто сказати, відреагував швидко. Буквально за тиждень було ухвалено Державну програму розвитку автомобільних доріг загального користування на 2005-2010 роки. Згідно з нею планується втілити в життя 22 інвестиційні проекти з будівництва нових доріг. Наприклад, у 2006-2010 рр. здадуть в експлуатацію 2450 об’єктів капітального будівництва загальною протяжністю чотири тисячі кілометрів і загальною вартістю близько сім млрд. дол. у вигляді концесійних вкладів закордонних інвестицій. Заплановано також збудувати дороги Львів — Краковець, Київ — Вінниця, Київ — Чоп, Київ — Ковель, Щербаківка — Харків, Харків — Сімферополь — Севастополь, а крім того, дороги в обхід міст-мільйонників.
Але на цьому тижні «Укравтодор» знов заявив про себе. Він повідомив, що не згоден із обвинуваченнями Генпрокуратури. Останні полягають у тому, що відомство не вживає заходів по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Одна з причин аварійності, на думку ГПУ, є якраз недоліки в експлуатаційному змісті автомобільних доріг. Тим часом, як повідомила прес-служба «Укравтодору», аварійність на дорогах якраз зменшилась. І сприяло цьому, в першу чергу те, що тільки у першому півріччі 2005 року на дорогах загального користування підрозділами «Укравтодору» було встановлено чи замінено понад 61 тис. дорожніх знаків, розмічено більше ніж 17 тис. км проїзної частини доріг, установлено 38 та відремонтовано 178 км бар’єрного огородження...
Що ж насправді відбувається на дорогах України?
Як повідомив на прес-конференції керівник «Укравтодору» Вадим Гуржос, сьогодні Україна внаслідок неналежного використання трьох міжнародних транспортних коридорів і чотирьох національних щорічно втрачає близько трьох млрд. грн. При цьому дорогами державного значення, які складають лише 10% всього дорожнього господарства України, здійснюється 80% перевезень.
Словом, очевидно: потрібно зміщувати транспортні потоки на інші маршрути чи будувати нові. Сьогодні мережа автомобільних доріг в Україні перевищує 170 тисяч км, густота — в п’ять разів менша, ніж у Франції. Лише половина мостів відповідає сучасним вимогам, а 5% взагалі знаходяться в аварійному стані. «Укравтодор» пояснює ситуацію банально: відсутні гроші. Не допомагає, за їхніми словами, навіть дорожній збір, який щорічно сплачує кожен водій (він становить 15 гривень на сто кубічних сантиметрів об’єму двигуна). За словами прес- секретаря «Укравтодору» Олександра Ромасюка, дорожній збір разом із іншими видами зборів спрямовується до резервного фонду держбюджету. З нього «Укравтодор» отримує 34%, а безпосередньо населені пункти всього 6%. У результаті з необхідних 11337 млн. грн. на облаштування доріг держава виділяє всього 3605 млн. грн.
Більше того, як стверджують в «Укравтодорі», відомство фінансується щоквартально, а не за цільовим призначенням. І як правило, так трапляється, що коли гроші терміново потрібні, строки фінансування ще не підійшли. Саме тому часто можна побачити, як взимку кладуть асфальт, що, до речі, є грубим порушенням технології. Але міста змушені так робити, бо раніше просто не мали на це коштів.
У Києві ситуація трохи краща, адже в даному випадку всі дорожні збори залишаються на місці, плюс ще «Укравтодор» виділив «центру» у цьому році 4,151 млн. грн. Отже, столиця витрачає на підтримання одного кілометра дороги у належному стані аж 181,8 тис. грн., а «Укравтодор» — 22,8 тис. грн. На фоні цих цифр дещо дивно виглядає ідея «Київсоюзшляхпроекту», який запропонував зробити проїзд столичними мостами платним. Це на думку директора «Київсоюзшляхпроекту» Віктора Черненка, «допоможе утримувати мости в задовільному стані»
Але повернімося до доріг загальноукраїнських. Як сказали «Дню» в Асоціації міжнародних автоперевізників, за невеликими винятками, при будівництві шляхів систематично порушуються технологічні вимоги. Мовиться, наприклад, про те, що «забувають» покласти матеріал, який відповідає за міцність. Не сприяють тривалій експлуатації дороги й так звані «ямкові» ремонти. За словами голови ради асоціації Володимира Гриненка, відстань між Ягодином та Києвом становить рівно 500 кілометрів — це найкоротший шлях до столиці від західного кордону, причому він майже не зачіпає населених пунктів. Але лише 8% дороги придатні для нормальної їзди. Тому, хто проїде цією дорогою, ніхто не може гарантувати збереження від пошкодження вантажу та технічну готовність транспортного засобу. Наприклад, «делікатна» європейська тара легкозаймистих фарб та лаків продавлюється і лопається, наповнені 200 літрові бочки навіть тріскаються.Пошкоджується і транспорт — зношуються амортизатори, рама, кріплення кабіни тощо. Іншими словами, збитки несуть усі, що аж ніяк не робить Україну привабливою для інвесторів.
За словами начальника відділу логістики транспортної компанії «Рапід- Київ» Віктора Радченка, через «розбиті» дороги у західних клієнтів виникають претензії, бо вантажі привозяться пошкодженими. У той же час, на його думку, причина катастрофічного стану автошляхів не лише у недостатньому фінансуванні. Наприклад, у Німеччині по вихідних проїзд автобанами вантажних автомобілів заборонено, аби люди могли спокійно поїхати на відпочинок. Також, коли температура повітря перевищує граничні межі, там вантажівкам забороняють їздити взагалі. «А в нас ніхто цим не займається. Вантажівки під час липневої спеки поробили колії у асфальті. Ніщо не заважало керівництву «Укравтодору» видати розпорядження про заборону руху вантажних автомобілів удень, але цього не зроблено», — каже В. Радченко.
Іще однією проблемою, на його думку, є регіональний підхід чиновників. Вони дивляться лише за своєю ділянкою, а далі «хоч трава не рости». «З цього року дорожній збір виріс ушестеро, а стан доріг із кожним роком лише погіршується. Зростають видатки на ремонт транспортних засобів, падає рентабельність бізнесу. Ми, безумовно, вітаємо прагнення нової влади змінити ситуацію, але поки що позитиви, на жаль, відсутні», — каже В. Радченко.
