Після того, як обраний прем’єр- міністром Болгарії лідер соціалістів Сергій Станішев не зміг сформувати уряд, чиновники Євросоюзу попередили, що якщо в країні не розв’яжеться політична криза і не буде стабільного та дієздатного кабінету міністрів, вступ країни до ЄС, призначений на 2007 рік, може бути відкладений. Тепер врятувати ситуацію намагається колишній прем’єр і колишній монарх Болгарії Симеон Сакськобурготський, уряд якого привів країну до запрошення в ЄС, але програв вибори. Симеон Другий знову формує кабінет міністрів. Про те, що сьогодні поставлено на карту і про те, що вже принесла болгарам євроінтеграція та членство в НАТО — інтерв’ю Надзвичайного та Повноважного Посла Болгарії в Україні Ангела ГАНЕВА.
— Які труднощі довелося подолати вашій країні на шляху до ЄС?
— У даний момент Болгарія стоїть на порозі здійснення своєї стратегічної мети, до якої вона наполегливо йшла понад десять років — повноправне членство в Європейському Союзі. Ця мета є мрією цілого покоління болгар, для її реалізації докладали і продовжують докладати зусилля центральні державні та місцеві органи управління та самоврядування, неурядові організації, кожен окремий громадянин Болгарії.
Пріоритетна політика болгарського суспільства й уряду Республіки Болгарія, спрямована на реальний вступ у сімейство Об’єднаної Європи, пов’язувалася зі здійсненням і ряду інших проміжних цілей, які прямо або непрямо є передумовою самого членства в Союзі — визнання Болгарії державою з ринковою економікою, вступ до Світової організації торгівлі, повноправне членство в НАТО, докорінні зміни в економіці країни, майже стовідсоткова приватизація, пов’язана з реструктуруванням ринку робочої сили в країні, довгий і важкий процес синхронізації законодавства Болгарії із законодавством країн ЄС, жорсткі заходи для розв’язання проблем із авторськими правами, організованою злочинністю, корупцією. Заплативши високу соціальну ціну за перехід, здійснений протягом останніх 15 років, Болгарія досягла своєї стратегічної мети. 25 квітня цього року, після завершення всіх переговорів, Болгарія підписала з Європейським Союзом договір про приєднання. Наше повноправне членство стане фактом 1 січня 2007 року.
— Чи змінився рівень підтримки з боку населення ідеї членства Болгарії в НАТО після вступу країни в Альянс?
— Болгарія — повноправний член НАТО з 4 квітня 2004 р. Цікаво пригадати, що з ідеєю приєднання в суспільному просторі виступила група ентузіастів незабаром після демократичних змін у країні наприкінці 1989 року. Поступово громадська думка сприйняла Північноатлантичний альянс як можливий, а пізніше — і як необхідний варіант на шляху демократичного розвитку Болгарії, що привело до звернення з заявою про членство ще в середині 90-х років. Із початком нового століття і особливо після того, як країна стала повноправним членом НАТО, навіть найпослідовніші противники Альянсу, які жили з забобонами часів тоталітаризму, поступово пересвідчилися, що НАТО — це не агресивна організація; вона має на меті спільні для сучасності цілі, а саме: збереження миру і стабільності в Європі та світі, боротьба проти тероризму. Участь Болгарії в миротворчих операціях НАТО, особливо на Балканах, має все більшу підтримку, оскільки відчутно підвищує авторитет нашої країни в очах світової громадськості.
— Як болгарські політичні сили, всупереч політичним розбіжностям, змогли досягнути консенсусу при визначенні загальних стратегічних цілей — членство в ЄС і НАТО?
— Дійсно, болгарське суспільство та болгарські політичні партії успішно пройшли свій шлях від тоталітарного до демократичного суспільства. Болгарські громадяни проявили політичну зрілість, а політичні партії, незалежно від того, в якому вони секторі — лівому, центральному чи правому, показали приклад національної відповідальності та досягли консенсусу стосовно політико-економічних і військових пріоритетів майбутнього розвитку країни. Представлені в парламенті політичні сили були одностайні й одностайно голосували за приєднання країни до європейських і євроатлантичних структур. Із іншого боку, ми обов’язково повинні підкреслити, що одностайна згода країн-членів Європейського Союзу і НАТО відносно нашого повноправного членства вважається визнанням правильності напряму та темпів розвитку економічних процесів у Болгарії, також як і успіхів, досягнутих в затвердженні плюралізму, демократії та європейських стандартів у нашій країні. Сьогодні Болгарія — це безперечна зона стабільності в регіоні Балканського півострова. Вона є надійною ланкою в колективних зусиллях прогресивних і демократичних сил світу в їхній боротьбі проти невоєнних загроз і викликів національній та міжнародній безпеці — організованій злочинності, тероризму, контрабанді товарів, зброї, наркотиків, торгівлі людьми, відмиванню грошей і тощо.
Варто відзначити, що членство Болгарії в НАТО має реальне відображення на економіці країни. Багато іноземних інвесторів, які вирішили зробити капіталовкладення у нас, зробили цей вибір, враховуючи вищі гарантії безпеки та факт, що завдяки членству в НАТО і ЄС Болгарія стає членом сім’ї індустріально розвинених держав.
— Як зростання витрат на оборону позначається на соціальній сфері?
— Не існує прямого зв’язку між витратами на оборону та соціальною сферою. Природно, проте, що кожне збільшення бюджетних витрат по одній статті державного бюджету лімітує зростання інших. У цьому значенні зростання витрат на оборону обмежує можливості збільшення соціальних витрат, хоч і непрямо. Це неминуче. Будь-яка країна виділяє кошти на оборону, а в нашому випадку вступ у НАТО передбачає і модернізацію існуючої бази, а також заміну старої техніки сучаснішою, яка відповідає стандартам організації.
Незалежно від цього, наша країна прагне задовольняти обов’язковий мінімум соціальних потреб громадян. Із минулого року почалася програма «Від соціальної допомоги до зайнятості», за якої з державного бюджету відпускаються кошти роботодавцям, які наймають на сезонну роботу безробітних. У цьому році передбачені індексація всіх пенсій на 7%, збільшення максимальної соціальної пенсії та виплата добавок до пенсій. Має бути і збільшення бюджетних зарплат. Одночасно понад два роки продовжується процес зниження прибуткових податків і податку на прибуток.
Стосовно охорони здоров’я вже кілька років у нас діє система страхування здоров’я, за якої частину внеску покриває роботодавець, а іншу суму — службовець. У разі необхідності медичної консультації чи лікування застраховані особи сплачують мінімальний збір, тим часом як незастраховані — всю вартість послуги.
Початкова та середня освіта в нас продовжує залишатися безкоштовною, а вища має безкоштовну (держзамовлення) та платну форми в більшості університетів, за винятком приватних.
Таким чином, Болгарія прагне в рамках своїх можливостей підтримувати збалансований бюджет і не обділяти соціальну сферу за рахунок інших витрат, і витрат на оборону також.
— Чи можуть українці в перспективі чекати спрощення візового режиму з Болгарією за польським зразком?
— Із метою полегшення візового режиму між Болгарією й Україною ще з 2002 року діє Договір між Урядом Республіки Болгарія та Кабінетом Міністрів України про взаємні поїздки громадян. У ньому передбачені різні полегшення — безкоштовні в’їзні візи для осіб віком до 16 і після 60 років; учасників культурного, наукового, спортивного й освітнього обміну, здійснюваного через центральні відомства двох країн; членів бригад поїздів і локомотивів; тих, хто взяв законний шлюб із громадянином іншої договірної сторони й у гуманітарних випадках. Передбачено й безвізові поїздки для моряків і пілотів. Уведено полегшений режим при отриманні туристичних віз: оплачується лише такса за обробку документів — 20 євро.
У кінці січня цього року внаслідок інтенсивного діалогу було внесено зміни в чинний договір. Цими змінами додатково полегшується візовий режим між двома країнами — відміняється необхідність запрошень при отриманні короткострокових віз, а також спрощується процедура видачі віз водіям міжнародних рейсів. Між міністерствами іноземних справ двох країн підтримується постійний зв’язок із метою подальшого спрощення візового режиму.
