У Дніпропетровській області (м.Нікополь) розкрито злочинну групу, що одержувала кредити по фіктивних документах. Правоохоронці затримали п’ятьох її членів, які, використовуючи фіктивні документи, одержали 21 споживчий кредит і 166,5 тисячi гривень. У Центрі зв’язків з громадськістю управління МВС у Дніпропетровській області повідомили, що члени групи, які раніше були засуджені за тяжкі злочини, впродовж 2004—2005 років займалися фінансовими махінаціями, спрямованими на отримання і привласнення споживчих кредитів. Один зі зловмисників обiймав посаду начальника служби безпеки банку, і мав можливість позитивно оцінювати підроблені документи.
Приблизно десять років тому найпоширенішим злочином в Україні стало неповернення банківського кредиту державними та приватними підприємствами. Нині кредитування стало доступним також і для широких верств населення, тож привабливим і для зловмисників. Про це автор може судити як недавній працівник міліції.
«ПІДСАДНІ КАЧКИ»
Жертвою досвідченої шахрайки стала 40-рiчна безробітна з Києва Галина С. Директор крихітної фірми пообіцяла, що візьме її на роботу із зарплатнею $600, але за одної умови: якщо вона отримає у різних банках споживчий кредит на загальну суму 40 тисяч гривень. Ці гроші нібито були потрібні для закупівлі технологічного обладнання для консервного цеху. І тоді, мовляв, фірма запрацює, і з майбутніх прибутків будуть швидко погашені кредити.
Жіночка повірила і взяла відразу у чотирьох київських банках кредити на придбання комплекту м’яких меблів, по 10 тисяч гривень у кожному. Їй не відмовили, оскільки вона пред’являла свій справжній паспорт і фіктивну довідку про стабільні доходи, яка була завірена печаткою фірми. Всі ці гроші вона передала своїй «шефині», яка разом з ними безслідно зникла. Обдурену жінку було притягнуто до кримінальної відповідальності, й за вироком Подільського районного суду вона отримала п’ять років позбавлення волі, щоправда з іспитовим строком у два роки. А от організатор злочину і досі перебуває в розшуку.
У Голосіївському районі столиці співробітники міліції викрили 43-рiчну аферистку, яка вербувала на цю роль п’яниць. Зловмисниця теж мала офіційний статус директора фірми, яка, щоправда, ніякої підприємницької діяльності не вела, і тому ця невдаха у бізнесі, аби якось звести кінці з кінцями, торгувала на ринку. Там вона і знайшла чоловіків, котрі погодилися взяти для неї кредит на купівлю комп’ютерів. Для цього спокусниця виписала їм довідки, що вони нібито працють у неї на фірмі й отримують там чималеньку зарплату. З кожної такої операції вона мала від трьох до п’яти тисяч гривень, а п’яничкам, котрі укладали з банками кредитні угоди, видавала з цієї суми 50—100 гривень, а то й взагалі обмежувалася випивкою і закускою.
Однак описані схеми нині майже унеможнивлені тим, що споживчі кредити йдуть напряму до великих магазинів, які давно і тісно співпрацюють з банками і навіть обладнують у своїх приміщеннях постійні робочі місця для їхніх кредитних інспекторів. Тому шахраї вишукують власників невеличких магазинів і домовляються з ними про таку схему. Ми, мовляв, вирішуємо з банком питання про кредит на купівлю вашого товару, та коли гроші надійдуть на ваш рахунок, ми не будемо нічого купувати. Дамо вам 15 відсотків від перерахованої суми, якщо ви не будете заперечувати проти такої операції, й, крім того, дасте нам для пред’явлення в банк рахунок-фактуру про те, ніби ми сплатили за ваш товар перший внесок. І дуже багато магазинів, на жаль, погоджувалися грати роль такого собі своєрідного «конвертаційного центру».
«ОНОВЛЕНІ» ПАСПОРТИ
Часто в діло йдуть підроблені паспорти. Їх зазвичай купують у кишенькових крадіїв і, якщо документи підходять за віком, вклеюють туди нову фотографію. Звичайно, перевіряючи документи, служба безпеки банку дуже легко може вийти на контакт із справжнім власником паспорта і викрити обман. Але зловмисники сподіваються на недбалість банківських працівників, і, на жаль, дуже часто їх розрахунок виявляється вірним.
Недавно в Києві розслідувалася кримінальна справа Олега, який отримував кредити по викраденому і підробленому паспорту іншого громадянина. Дивно, що останнього було б дуже легко знайти, оскільки він мешкав за вказаною у паспорті адресою і мав телефон, номер якого було дуже просто відшукати. Так, між іншим, і робила більшість сумлінних клерків, внаслідок чого самозванцю раніше було відмовлено в двох банках. Але у трьох йому все-таки пощастило, і він там узяв кредити на загальну суму 16 тисяч гривень. Як його перевіряла служба безпеки — достеменно невідомо, але встановлено, що її співробітники не були з ним у змові і своєї частки від його шахрайських оборудок не отримували. Як же це сталося? Просто молодим працівникам банків не вистачило терпіння дочекатися, коли «позичальник» з’явиться додому. На свій страх і ризик вони написали у звітах, ніби перевірку за місцем проживання клієнта проведено в повному обсязі й нічого підозрілого не виявлено.
Це — найпримітивніший, хоча й напоширеніший приклад кредитного «самозванства». А от 25-рiчна дівчина, яка нині перебуває під слідством, цілеспрямовано викрадала паспорти у молодих киянок, які збиралися виїхати на відпочинок. Потім шахрайка з викраденими документами відвідувала банки і сміливо писала в анкетах номер домашнього телефону, знаючи, що слухавку там ніхто не візьме. При цьому ще й пояснювала клеркам, що вона як справжня заклопотана бізнес-леді дуже рано йде на роботу і дуже пізно з неї повертається, а тому застати її вдома просто неможливо, і при потребі краще телефонувати на мобільний.
ПАПЕРОВА ЗАРПЛАТА
Якщо шахрай вирішив користуватися підробленим паспортом, йому неодмінно потрібна також і довідка про прибутки. Виготовити її не так уже й складно, адже в Україні є десятки тисяч приватних підприємств, які при реєстрації отримали круглу печатку. Дехто з їх керівників став мільйонером, а дехто й опустився на дно. Те ж саме і з їхніми печатками: одні надійно зберігаються у масивних сейфах, інші — серед непотребу. Щоб зробити довідку від вимерлої фірми, можна викрасти її печатку, а можна купити чи обміняти на пляшку горілки. Однак запастися документом з реального підприємства теж цілком можливо. Для цього треба, наприклад, завербувати секретарку директора. І варто буде її шефу хоч на хвилинку відволіктися, як вона швидко поставить печатки на чистих аркушах паперу, куди потім шахраї легко накладуть потрібний для довідки текст.
Великим «спеціалістом» з виготовлення та використання таких довідок був 28-рiчний киянин Сергій, засуджений Голосіївським районним судом до чотирьох років позбавлення волі. Він набрав кредити у дванадцяти банках на загальну суму понад 50 тисяч гривень. Аби довести банкам легальність своїх доходів, він тимчасово, також під чужим прізвищем, влаштувався на роботу у фірму, яка мала у своєму штаті лише двох працівників, — генерального директора і його секретарку. За короткий строк його було призначено комерційним директором. А коли гендиректор поїхав відпочивати, шахрай зробив тридцять примірників довідок про доходи і умовив юну секретарку, щоб вона за його відсутності на всі дзвінки з банків відповідала, ніби він працює тут не два дні, а два роки.
За інструкцією працівник служби безпеки повинен, не обмежуючись телефонною розмовою, особисто виїхати на місце роботи та проживання клієнта і там прискіпливо з’ясувати всі питання. Але, на жаль, цього правила дотримуються не всі й не завжди, інакше не були б такими значними збитки банків від шахраїв.
