Публічні самоспалення стають тенденцією в Україні. На такий невтішний висновок наштовхують події останніх днів. Тільки вчора наша газета писала про самоспалення перед будівлею Херсонського апеляційного суду 73-річного жителя міста Скадовська. Учора ж спробу самоспалення вже в Києві, перед будівлею Верховної Ради, здійснив житель тієї ж Херсонської області Юрій Ляшенко. Поливши одяг горючою речовиною, чоловік підпалив себе. На щастя, інстинкт самозбереження переміг: не дочекавшись, поки вогонь перекинеться на шкіру, Ляшенко скинув сорочку, обійшовшись легкими опіками. Незабаром із парламенту до нього вийшли кілька народних обранців, яким вдалося вмовити Ляшенка не робити повторної спроби та скористатися послугами «швидкої допомоги». За словами потерпілого, на відчайдушний крок його підштовхнула несправедливість із боку місцевої херсонської влади, один із представників якої нібито вкрав у його сім’ї «торговий комплекс вартістю 5000000 грн., який ми будуємо 15 років».
Разом із Ляшенком учора біля парламенту перебували ще семеро осіб, які також були готові ризикнути життям заради відновлення справедливості. Усі семеро запаслися пластиковими пляшками з бензином. За їхніми словами, вони приїхали з різних регіонів, зокрема Херсонської області, Криму, та протестують проти корупції в судах, а також бездіяльності суддів. Попри те, що вони живуть у наметах вже близько двох місяців, представники влади не звертають на їхні вимоги жодної уваги, стверджують учасники протесту. Один із групи протестуючих, який відрекомендувався Миколою Губенком, повідомив журналістам, що кожен з учасників акції має матеріали на підтвердження злочинності представників влади, і цих матеріалів вистачить для порушення кримінальних справ. Крім того, вони мають і матеріали на народних депутатів, стверджує Губенко, яких вистачить, щоб «арештувати Верховну Раду або більшу її частину». За словами Губенка, всі ці документи були передані Президенту України, проте реакції від нього не дочекалися. Губенко наголосив, що учасники акції вимагають від влади радикальних заходів, а сама акція має безстроковий характер. Учасники протесту, сказав він, наполягають на створенні з представників Президента, Кабміну та парламенту робочої групи, яка розібралася б з усіма фактами порушення прав і свобод громадян в Україні.
Про що свідчить те, що відбувається? Те, що народ почав вдаватися до вкрай радикальних методів протесту (більш радикальних уже не буває, адже в результаті — втрачені життя, як у випадку з Іваном Кулідою, вищезгаданим 73-річним жителем Скадовська), — явна ознака неефективності механізмів судiв та органiв влади. Симптоматично, що практично всі скарги, озвучені протестуючими, спрямовані або безпосередньо проти дій судів, або стосуються проблем, які вирішують у судах. Проте люди не отримують вирішення своїх питань у судах, вони розчарувалися в них і втратили надію добитися там справедливості. Їм нічого не залишається, крім як апелювати до публічних політиків і ЗМІ. Криза судової системи влади очевидна. Але чи тільки судової?
