Нову українську владу, якій незабаром виповниться півроку, все ще важко назвати згуртованою командою. Враження таке, що вона значною мірою складається з окремих польових командирів революції зі своїми цілями і поняттями про національні інтереси.
Привід для такого висновку дають розмови про приватизацію «Укртелекому» — великого українського підприємства, яке, можливо, цього року стане її об’єктом. Принаймні Президент Віктор Ющенко гучно пообіцяв це потенційним іноземним інвесторам, що з’їхалися в Київ на позачерговий «круглий» стіл у рамках Всесвітнього економічного форуму. У відповідності до спеціального закону про приватизацію «Укртелекому» планується продати 42,86% акцій, а їх покупець отримує право на управління ще 25% акцій з тих, що залишаються у держвласності 50%+1 акція. Однак уряд уже запропонував Верховній Раді переглянути цей закон. В який бік, ще не ясно.
Не встигли гості «міні-Давоса» роз’їхатися геть, як перший віце-прем’єр українського уряду Анатолій Кінах заявив (21 червня), що «Укртелеком» цього року приватизований не буде. Як таке розуміти? Схоже, уряд серйозно стурбований дилемою: чи варто продавати курку, яка несе золоті яйця? Адже такий продаж здійснюється одноразово. А нинішній напружений бюджет у країни, мабуть, далеко не останній... Продешевити ой як не хочеться. І дійсно, в цьому місяці «Укртелеком» перерахував до держбюджету ще 200 млн. гривень дивідендів (в додаток до 300 млн. грн., перерахованих у квітні), нарахованих на державний пакет акцій компанії, довівши загальну суму виплат до 500 млн. гривень. Усього ж, згідно з рішенням зборів акціонерів, що нещодавно відбулися, на виплату дивідендів за 2004 рік вирішено направити 760 млн. грн., або 83,41% чистого прибутку, що становив 911 млн. грн. При цьому дивіденди на держдолю становили 706 млн. гривень. За підсумками 2005 року зборами було вирішено направити 30% чистого прибутку на виплату дивідендів, 5% — до резервного фонду, 40% — до фонду розвитку підприємства і 25% — на матеріальне заохочення співробітників компанії. Уряд України в середу затвердив фінансовий план «Укртелекому» на 2005 рік, який передбачає чистий прибуток компанії в розмірі 1,109 млрд. гривень.
Отже позиція уряду в цьому питанні, схоже, дещо відрізняється від того, що було обіцяно інвесторам. Він, за словами Кінаха, працює над підвищенням інвестиційної принадності «Укртелекому» і, зокрема, підтримує ідею надання йому ліцензії на мобільний зв’язок третього покоління. Окрім того, минулого тижня перший помічник президента України Олександр Третьяков також заявляв, що приватизація компанії стане можливою лише після отримання нею ліцензії на мобільний зв’язок.
Особливо рельєфною виглядає позиція міністра транспорту і зв’язку України Євгена Червоненка. Він іще в травні заявляв про те, що, «отримавши мобільну ліцензію, це підприємство стане більш привабливим, «блакитною фішкою». В той же час міністр вважає недоцільним приватизувати «Укртелеком» шляхом продажу компанії стратегічному інвестору. «Наша ідея — зняти «Укртелеком» з приватизації. Я би рекомендував Президенту зробити це підприємство народним», — сказав він і пояснив, що таке підприємство, як «Укртелеком», має бути у власності громадян України, а також нагадав про намір Мінтрансзв’язку отримати «Укртелеком» у своє управління.
Тим часом оператори мобільного зв’язку виступають проти державних преференцій у цьому питанні і розраховують поборотися за ліцензію на мобільний зв’язок третього покоління на конкурсній основі. «Буде великою помилкою видавати ліцензії на зв’язок третього покоління одній компанії без проведення тендера, оскільки декларації, які ми чуємо сьогодні від уряду, абсолютно інші — це прозорість, відвертість. Вважаю, є досить компаній, у тому числі і «Київстар», які хотіли б узяти участь в цьому тендері», — сказав президент ЗАТ «Київстар GSM» Ігор Литовченко. Словом, «Укртелеком», який услід за екс-головою ФДМУ Михайлом Чечетовим, можна назвати іще одним Еверестом української приватизації, сьогодні у підвішеному стані. Стежте за продовженням його епопеї на сторінках «Дня».
