Дуже співзвучною відкритому сьогодні в Києві «Позачерговому круглому столу: Україна- 2005» (міні-Давос) стала тематика круглого столу «Державна політика підтримки інвестицій у сфері високих технологій в Україні». Утім, якихось фактів, що свідчать про цю підтримку, його учасники не наводили. Більш того, висловлювали припущення про втрату потенційних інвесторів унаслідок непродуманих дій уряду.
Зокрема йшлося про прихід у нашу країну американської компанії Jabil Circuit. Вона має намір побудувати в Україні завод з виробництва електроніки на три тисячі робочих місць. Його продукція призначається для експорту (клієнти в Європі — Alcatel, IBM, Marconi, Nokia, Philips тощо). Обсяг інвестицій лише на першому етапі повинен становити $50—60 млн. Аналогічний завод Jabil Circuit, побудований в Угорщині, зараз експортує продукції на $700 млн. на рік. Вибір України — зовсім не випадковість. Він продиктований стратегією бізнесу. Провідні світові виробники електроніки в 2004 році дійшли висновку про необхідність розвивати у Східній Європі напрям, який став би альтернативою Азії. Як заявив під час круглого столу генеральний директор Jabil Circuit Ukraine Філіп Костемале, «Україна має дуже високий шанс стати такою альтернативою». Він припускає, що вже протягом найближчих 5—10 років Україна може бути регіональним лідером із залучення інвестицій у високотехнологічне виробництво. Такий прогноз базується на високій оцінці інтелектуального потенціалу України. «Головне — це люди. В Україні нас приголомшила якість освіти в університетах, інститутах, технікумах. У вас є кваліфікована робоча сила. Ви навчили нове покоління, і це вражає», — не приховував свого подиву пан Костемале.
Проте ці плани можуть і не здійснитися, якщо залишаться в силі законодавчі акти, ініційовані урядом у рамках бюджету-2005. І найболісніший для інвесторів — скасування пільгового режиму для ВЕЗ. Ось і керівництво Jabil Circuit після прийняття закону про зміни до бюджету-2005 вирішило «заморозити» інвестиційний проект, який мало намір реалізувати у ВЕЗ «Закарпаття» в умовах технопарку. Низька інвестиційна температура діятиме доти, поки інвестор не отримає гарантій від українського уряду.
Проаналізувавши ситуацію з ВЕЗ, експерти МЦПД дійшли висновку, що уряд має лише два варіанти. Перший — дотримуватися політики створення «рівних правил гри», за якої відміняються всі пільги і преференції, але все ж робляться кроки до усунення негативних наслідків від раптової втрати інвестиційних пільг. Другий — відновити спеціальний режим інвестування, що може бути корисним у конкуренції за іноземні інвестиції в короткостроковій перспективі: адже Україна може надавати привілеї, не дозволені членам ЄС, проте схвалені договорами Україна — ЄС. Довгострокова ж стратегія уряду, за словами економіста МЦПД Ільдара Газізулліна, має спиратися на боротьбу з корупцією, створення позитивного інвестиційного іміджу, розвиток інфраструктури, освіту та бізнес-середовище. Ці чинники, вважає експерт, для інвесторів навіть важливіші, аніж надання податкових пільг і інших преференцій.
Політику нового уряду Газізуллін називає «неоднозначною з погляду її впливу на інвестиційний клімат». Із високих трибун неодноразово заявляли про необхідність розвитку високотехнологічних галузей економіки, але водночас у країні відсутня стратегія розвитку в цій сфері, а політика стимулювання інвестицій неефективна через суперечливі критерії, цілі та непослідовність у її проведенні. Ці слова експерта можна доповнити і таким фактом: серед п’яти пріоритетів діяльності Міністерства транспорту та зв’язку інформаційні технологій окремо не згадують. Можливо, це пов’язане з тривалою невизначеністю в питанні відомчої підлеглості галузі зв’язку й інформаційних технологій.
Разом із тим не можна не відзначити зростаючу роль недержавного сектору в створення інвестиційного клімату. Дуже великі вигоди обіцяє венчурне інвестування. У всьому світі цей бізнес привабливий високою прибутковістю. Там, де він успішно розвивається, відбуваються серйозні зміни в економіці. Тим часом в Україні, за словами президента венчурної інвестиційної компанії «Техінвест» Сергія Лобойка, цей бізнес «невідомий» офіційній статистиці. «З самого початку ми визначили для себе принцип: працювати лише з тими проектами, технологіями та компаніями, які можуть орієнтуватися на світовий ринок. Ми прагнемо працювати з лідерами технологічного ринку та проводимо ретельний експертний відбір проектів», — зазначає Лобойко. Від просто інвестування компанія перейшла до налагодження прямих контактів між розробниками та замовниками: зараз вона працює з трьома десятками українських IТ-компаній, орієнтованих на експорт. «Хочемо створити технологічний центр, хоч би на 1000 робочих місць, щоб клієнти могли приїжджати до України та спілкуватися з розробниками», — розповідає Лобойко. На думку керівника «Техінвесту», якщо в Україні не відбудеться цілковита легалізація IТ-сектору й укрупнення його капіталу, він зупиниться у своєму розвитку, і тоді почнеться стагнація. До цього прогнозу фахівця варто прислухатися.
