Задавити історичний центр столиці всілякого роду елітними багатоповерхівками — схоже, така мета місцевої влади і будівельних комісій. «Втручання в простір, що історично сформувався, потребує особливо дбайливого підходу», — зазначив у пояснювальній записці до свого макету автор одного з проектів забудови Європейського майдану готельно-офісним комплексом «Столичний». І… запропонував поставити на місці зруйнованої будівлі на Хрещатику 40-поверховий (!) об’єм висотою від 150-ти метрів. «Не врахувати думку людей, які житимуть по сусідству з майбутньою торговельно-офісною будівлею, ми не можемо», — ця фраза гендиректора ТОВ «Грааль» (фірми-інвестора) Ірини Окунєвої відкрила громадське обговорення конкурсних проектів із реконструкції площі. Проте думкою людей, а чи потрібен взагалі хмарочос у цьому місці Хрещатика, судячи з усього, цікавитися не стали — конкурсантів відразу зорієнтували на висотність. І справді: інвестор має намір освоїти близько 180 млн. євро…
Це вже третій конкурс з реконструкції площі, який влаштовує «Грааль». І, варто сказати, дивні відбуваються з ним, конкурсом, речі. За твердженням одного із членів журі, архітектора Лариси Скорик, переможця вже визначали — перше місце посідав набагато більш скромний проект. Адже в цьому місці не можна ставити понад вiсiм-десять поверхів, вважає багато фахівців, інакше багатоповерхівка просто роздавить архітектуру головної вулиці столиці. Більше того, вона зменшить домінанти Софії Київської і навіть Києво-Печерської лаври. Вибраний раніше проект відповідав критеріям цього місця. Однак, судячи з усього, малі форми інвестора не дуже влаштовують: переможець таємним чином був забутий, і в завданні на третій конкурс виникають уже багатометрові «свічки». Нині директор «Граалю» твердить, що ніякого переможця геть зовсім і не було.
Так зване громадське обговорення проектів більше нагадувало розмову глухого з нiмим, аніж конструктивний діалог. Архітектори нагадали, що він не «впишеться», що в забудові має існувати певна підпорядкованість одного об’єкта іншому. Представник комітету «Кияни — за громадський транспорт» Михайло Барашков нагадав також про те, що величезна висотка притягуватиме додаткові авто, а в центрі, за його словами, і без того нелегка транспортна ситуація. «Представлена концепція в черговий раз показала, що київські чиновники мислять локально, якщо дозволяють обговорювати такі об’єкти «поштучно», — вважає старший науковий працівник НДІ Містобудування Валерій Сопілко. — «Ми йдемо до Європи, але якось дивно, спиною, а обличчям все ще повернуті до Азії». Архітектори нагадали, що жодна європейська країна не дозволяє собі ставити такого типу будівлі в історичному ядрі міста. У тій же Чехії існує мораторій на забудову центру і вирубку там дерев. Та й загалом висота житла в європейських містах, як правило обмежена. Активно будують сьогодні висотки та хмарочоси лише в Китаї. І якщо «вписувати» подібний будинок на Хрещатику, потрібно розробляти реконструкцію вулиці загалом, адже такий обсяг просто порушить ритм головної вулиці країни. «Азіатчиною» назвали більшість присутніх і київську практику заганяти людей під землю (під Європейською площею повинен розташуватися черговий торговельний центр), а машини пускати верхом: у багатьох європейських столицях, як відомо, центр виключно пішохідний.
Захисники проекту звинувачують його противників у страусячій політиці. Мовляв, не потрібен нам ніякий мораторій на забудову історичного центру, потрібно «не відкладати, не боятися робити щось серйозне». «Чому сьогодні бояться робити нову архітектуру?» — щиро дивувався один із архітекторів (Правда, незрозумiло, що вiн вважає «новим». — Ред. ) — «Чому після війни забудовники Хрещатика не побоялися створити абсолютно новий вигляд вулиці, а 2005-го нічого якісно нового побудувати не можна?». Заступник директора Музею історії Києва Йосип Шварцман, щоправда, ще раз нагадав, що створювався Хрещатик тоді все ж таки в одному ритмі.
Незважаючи на те, що збирав інвестор киян щоб почути і врахувати їхні побажання, резюме було таким: свій погляд «Грааль» продовжуватиме відстоювати. З проектом-переможцем обіцяють визначитися до кінця тижня. У тих, хто проти такого будівництва, немає сумнівів: висотка таки виросте, і ніякі акції протесту цьому не перешкодять. Грошi душать мiсто. А громадські обговорення профанація. «Коли після війни обговорювався проект забудови Хрещатику, на вулицях лежали спеціальні прошиті книги, де кожен киянин залишав свої побажання, висловлював своє бачення забудови, — нагадав один із тих, хто виступав. — Нещодавно, коли обговорювався проект детального планування Печерська, для голосування використовувалися урни. Довідатися, хто і як голосував, хто контролював підрахунок голосів, неможливо. Поле для маніпуляцій — величезне!» На думку заступника голови Спілки архітекторів Юрія Худякова, якщо вважати мораторій на забудову історичного центру «провінціалізмом і вчорашнім днем», тоді глибоко провінційними можна вважати і Рим, і Париж, і Прагу, і Мадрид, і Лісабон.
