Виставка полотен Лариси Пуханової відкрилася в київській галереї «Образ», і кожний з бажаючих може зайвий раз пересвідчитися: ще є «пророки у своїй вітчизні». Тим більше що й малює художниця саме цю вітчизну — рідний Київ. Різні куточки міста, немов «заскочені» в найбільш вдалі моменти життя, «оселилися» в її картинах. Парки, вулиці, дерева й будівлі наче здобули душі, зачаровуючи нас, глядачів, своїми глибинами та красою. Часом навіть здається, що це вони самі розказують кожний свою «казку мандрівок» у часі, а не живописець надихає їх своїм відчуттям, розумінням суті та значущості тієї чи іншої споруди. Настільки органічні «взаємовідносини» автора та моделей!
Проте у своїй творчості Лариса приділяє увагу не лише жанру пейзажу. Нерідко з-під її пензля народжуються натюрморти. Розглядаючи їх, доходиш думки: як все ж таки несправедливо визначення «мертва натура». Усі предмети в полотнах Пуханової, наче справжні актори, майстерно виконують свої «ролі», часом навіть… не узгодивши їх з автором. Саме так! Є, наприклад, у киянки робота «Білий король»: розіграна патова шахова партія, де в «образі» головного героя виступила скульптура (створена Вадимом Жуковським). Роботу відразу купили, й тут-таки, побачивши репродукцію в інтернеті, «Білого короля» замовив ще один бажаючий. Слід віддати належне Ларисі: вона ніколи не робить копій. Отож, нова композиція зазнала змін. Яким же було здивування Пуханової, коли вона дізналася, що замовник відмовився від роботи, бо в новій «партії» білі фігури програвали! Після цього інциденту художниця придбала книжку шахових етюдів, аби оновити свої пізнання в такій складній й, не зайве зазначити, підступній грі.
Але зазвичай картини Пуханової не затримуються в стінах майстерні, стаючи надбанням як державних і приватних структур, так і приватних колекціонерів, причому не лише в нашій країні, а й за її межами — у Німеччині, Ізраїлі, Канаді, США, Чехії, Словаччині.
