Бюджетний законопроект, який сьогодні розглядає Верховна Рада, вже встиг обрости позитивними характеристиками. Водночас скептики називають його бюджетом революційної романтики, тобто проблематичним з погляду реального виконання. Напередодні розгляду бюджету-2005 в парламенті «День» розмовляв з міністром фінансів Віктором Пинзеником.
— Зміни до бюджету більше нагадують абсолютно новий варіант державного кошторису. Навіщо такі радикальні кроки?
— Ми підготували не лише зміни до бюджету, але й заклали програму розвитку України на 2006 рік, виходячи, насамперед, з передвиборних засад новообраного Президента та ухваленої парламентом програми уряду.
— В чому полягають основні новації, які торкнуться кожного українця?
— Насамперед мінімальна зарплата і мінімальна пенсія закладаються на однаковому рівні — 332 гривні. Таким чином усувається дисбаланс, який виник між ними ще торік, коли мінімальну пенсію було встановлено на рівні 284 гривнi, а найнижча зарплата дорівнювала лише 237 гривням. З цього року розпочато впровадження тарифної сітки. Відновити її повністю ми не зможемо — ціна питання 43 млрд. гривень. Якщо мінімальна заробітна плата протягом поточного року підвищиться на 40%, то середня зарплата в економіці зросте на 38%, а в бюджетній сфері — на 57%. Цим ми намагаємося підняти престиж кваліфікованої праці. У пенсійному забезпеченні також зроблено ряд кроків щодо усунення зрівнялівки. Якщо сьогодні 83% пенсіонерів отримують однакові пенсії, то незабаром таких стане вдвічі менше. Зокрема, сподіваюся, приємною буде новина для військових пенсіонерів: їх середні пенсії порівняно з торішніми зростуть у 2,3 разу. Піднімаючи у 12 разів допомогу батькам при появі на світ дитини, — до 8,5 тис. грн., ми записали у відповідній статті, що ці кошти будуть витрачатися лише на товари дитячого призначення.
— Чи реально отримати відповідні надходження до держбюджету?
— Насамперед, ми виконали план дохiдної частини за перші два місяці поточного року. У березні бюджет буде теж перевиконано. Але при цьому ми свідомо закладаємо в нього обережні прогнози, хоча й маємо перші оптимістичні результати. 5,4 млрд. грн. дефіциту повністю покриваються за рахунок приватизації. І хоча за січень і лютий від приватизації отримано лише 130 млн. грн., це не повинно нас лякати. Дане питання можна вирішити за рахунок тих 20—30 проблемних підприємств, які було приватизовано з порушенням законодавства і по яких відповідно буде здійснено доплати або ж їх буде виставлено на повторний аукціон.
— Чи багато цього року плануєте взяти іноземних запозичень?
— На початку планували отримати 8 млрд. грн. внутрішніх позик та позик із-за кордону. Але потім порахували, що можемо набагато менше брати в борг за межами держави. Ми відмовилися від 3 млн. від Світового банку, які мали надійти до нас уже в березні. Основну ставку робимо на внутрішній ринок, який дуже активно запрацював останнім часом. Сьогодні спостерігається дуже значний попит на наші облігації державної позики, які ми розміщуємо під 6,7% річних.
— Значні надходження до бюджету ви запланували отримати від діяльності держпідприємств.
— Цю проблему ми для себе охрестили як переведення державної власності з режиму де-юре в режим де-факто. Що це означає на практиці? Юридично в Україні закріплено право як на приватну, так і на державну власність. Але остання, як правило, не приносить користі державній скарбниці. Тому прийнято рішення про те, що 50% прибутку державних компаній спрямовуватимуться до бюджету. Раніше це було 15%, але й то здебільшого на папері. Зараз переглядаються фінансові плани таких державних монополій, як «Нафтогаз України», «Укртелеком», «Укрзалізниця» тощо. І навіть без перевірок «на місцевості» ми вжахнулися, коли побачили, що робилося в цьому секторі. Віднині все має бути прозорим. Щоб заохотити директорів держпідприємств до нових правил гри, ми переходимо на режим оплати їхньої праці залежно від суми отриманого підприємствами прибутку.
— Не менші зловживання з бюджетними коштами відбувалися і на рівні міністерств...
— Міністерства, як головні розпорядники коштів, провели перегляд усіх своїх програм. До речі, секвестрування бюджетних апетитів Міністерство фінансів розпочало із себе. Відмовилися від фінансування будівництва нової фінансової академії, на яке у попередньому бюджеті було передбачено 65 млн. грн. Міністерства мають переглянути систему закупівель. Наприклад, Мінздрав переважну більшість медичних препаратів та виробів закуповувало через посередників. Зокрема, МОЗ визначило єдиним постачальником дезинфікуючих засобів на загальну суму 7,9 млн. грн., фірму «Донмед», хоча, за результатами перевірки, остання є посередником, який придбав вищезазначений товар лише за 4,2 млн. грн. Одеський обласний центр зайнятості придбав у приватних осіб на відкритих торгах будівлю за 7,9 млн. грн. Та місяцем раніше ці люди купили її лише за 660 тисяч. грн. Тобто отримали більш нiж 7 млн. грн. зиску. Щоб доцільно витрачати державні кошти, ми маємо намір створити відкриту й прозору процедуру тендерів. Уже розроблено відповідний законопроект.
— Коли ви позбавляли частину бізнесу пільг, які їм раніше надавалися, то, вочевидь, передбачали реакцію...
— Уряд наполягає на єдиних правилах оподаткування для всіх. Жодних податкових преференцій бути не повинно. Тому в уряді сьогодні багато питань до функціонування вільних економічних зон, територій приоритетного розвитку та технопарків. Кілька днів тому у мене були представники однієї шведської компанії, які серйозно налаштовані вкласти у вітчизняну економіку 0 млн. Та уявімо, що неподалік від шведів у вільній економічній зоні завтра з'являється подібне підприємство, бодай і вітчизняне, яке користуватиметься пільгами та привілеями. Про яку конкуренцію та зростання ефективності вітчизняного товаровиробника ми тоді говоримо? Чим швидше ми усунемо податкову дискримінацію, тим рідше стикатимемося з подібними парадоксами.
— На які додаткові вливання до бюджету можна розраховувати внаслідок перегляду показників прогнозованого обсягу ВВП?
— Зміна макроекономічної ситуації, яка спричинила появу «зайвих» 27 млрд. грн. ВВП, дозволяє залучити у дохiдну частину додаткових 6,4 млрд. грн. Хоча тут варто зазначити, що уточнення макропоказників проводилося виключно на основі державного бюджету. Тобто тут не враховані кошти, які надійдуть до місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.
— Як проходитиме бюджет через сесійну залу? Чи готові ви до компромісу при розгляді окремих статей та положень?
— Напередодні розгляду бюджету ми провели консультації з представниками багатьох депутатських груп і фракцій. Принципової незгоди з позицією уряду від них не почули, хоча, звичайно, певні розбіжності були і залишаються: абсолютно усі задоволеними бути не можуть. Було б ідеально, якби бюджет був ухвалений у повному обсязі без змін та доповнень. Певна річ, всі раціональні пропозиції парламентаріїв будуть нами враховані. Єдине, чого ми не допустимо — кардинального вихолощення змісту бюджету і тих цілей, яких прагне досягти уряд.
