15 березня уряд внесе на розгляд Верховної Ради новий проект державного бюджету на 2005 рік. Як повідомив Президент Віктор Ющенко, в ньому передбачатиметься виконання його передвиборних обіцянок. «Ми беремо до повного виконання всі програмні речі, що були сформовані під час виборчої кампанії. Ми беремо до виконання, особливо в соціальній сфері (зобов'язання. — Авт.), які взяв попередній уряд», — сказав Президент і наголосив: «Це пакет обов'язкових витрат, які треба профінансувати з бюджету 2005 року». При цьому Ющенко коротко перерахував джерела, що дозволять уряду втримати високу соціальну планку. Серед них — перегляд політики вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку (в «зонах» планують знайти 7 млрд. грн.), «нові підходи до управління» державною власністю, зокрема «Укрзалізницею», «Укртелекомом», «Укрнафтою», «Нафтогазом України» (5 — 9 млрд. грн.), ліквідація всіх корпоративних пільг (15 — 18 млрд. грн.), реприватизація (20 — 25 млрд. грн.). «Я переконаний, що ми матимемо найсоціальніший бюджет 2005 року, що нам буде під силу покрити 15-мільярдний дефіцит Пенсійного фонду, 9-мільярдний дефіцит державного бюджету та плюс — виконати ті зобов'язання, які були оголошені в проектах указів Президента», — сказав Ющенко.
Бюджетний оптимізм Президента дещо дисонує з висловлюванням не менше «битого» в фіскальних справах міністра фінансів. Віктор Пинзеник зазначає, що в бюджеті-2005 «закладені серйозні системні проблеми, невирішення яких неприпустиме, оскільки вони руйнують фінансову систему країни». «Бюджет має значно більший дефіцит, аніж записано на папері. Значною мірою це пов'язане з проблемами пенсійного забезпечення», — зазначає міністр фінансів.
Учора проблеми бюджетного та пенсійного дефіциту обговорювали також на «круглому столі», організованому Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій та Фондом Фрідріха Еберта. При цьому головним джерелом дестабілізації бюджетного процесу були визнані заплановані соціальні трансферти уряду населенню, що містять додаткові інфляційні ризики. І хоча одним із засновників названого Інституту є Віктор Ющенко, науковий висновок, презентований Інститутом, полягає в тому, що було б краще перенести соціальні обіцянки на 2006 рік, оскільки їх виконання, навіть за нарощування дохідної частини, може привести дефіцит бюджету 2005 року до рекордних 5%. Рекомендації експертів полягають у розширенні податкової бази та залученні інших додаткових джерел зростання бюджетних доходів за скорочення державної допомоги населенню. Цікаво, що аналіз Інституту не такий уже й критичний до наявного нині бюджету 2005 року (його прогнозні оцінки визнані реалістичними і такими, що не потребують перегляду). Основні побоювання пов'язані з реалізацією двох законів, які парламент прийняв уже після затвердження бюджету (під завісу політичної кризи, пов'язаної з виборами Президента, і мовби як ознаменування початку нової, парламентської, виборчої кампанії). Це закони про встановлення мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму та про додаткове підвищення (до 423 грн.) прожиткового мінімуму (в чинному бюджеті 382 грн.). Ціна цих рішень — 13,5 мільярда гривень. Як зазначалося, в результаті мінімальна пенсія перевищуватиме мінімальну зарплату.
Але попереду — парламентські вибори. За деякими підрахунками, що фігурують сьогодні в середовищі експертів, успіх провладної коаліції можливий лише в тому випадку, якщо напередодні роздати виборцям не менше 20— 25 мільярдів гривень. Це мінімальна сума витрат бюджету, в яку виллється виконання передвиборних обіцянок. Схоже, ніхто — ні парламент, ні Президент, ні уряд — не зважиться на урізування соціальних програм. Проте економісти стверджують, що саме ці ліки потрібні сьогоднішній економіці. Виступаючи на «круглому столі», радник голови «Приватбанку» Віктор Лисицький (якого складно запідозрити в антипатії до влади) закликав відмовитися від нових нереальних соціальних зобов'язань і сформувати цілком бездефіцитний бюджет, без яких-небудь зовнішніх позик і без того, щоб спрямовувати доходи від приватизації на проїдання. Пославшись на високий кредит довіри нового Президента країни, Лисицький, який є одним із найближчих його сподвижників як у минулому, так і сьогодні, запропонував владі «трошки спалити (на відмові від соціальних пільг. — Авт. ) свою популярність». При цьому він наполягав також на тому, що обговорення нового бюджету (на відміну від того, як було за попереднього уряду) має відбутися прозоро та за участі широкої громадськості. Але щодо цього він уже має деякі побоювання. Схоже, путніх пропозицій справді можуть не почути. Не час зараз для самоспалення... Треба везти віз передвиборних зобов'язань.
КОМЕНТАР
Володимир МАЙСТРИШИН, член бюджетного комітету Верховної Ради:
— Будь-який бюджет, запропонований урядом Віктора Ющенка, буде прийнятий. Це буде політична воля нинішніх уряду та Президента. Інша річ, що таких проб уряд матиме одну чи дві. І тут мені згадується ще радянський анекдот про доярку, в якої послідовно запитували про те, скільки молока на день вона може надоїти від корови: 15, 20, 30 літрів? Вона відповідала ствердно. Але коли дійшли до останньої цифри, то уточнила: «Усе ж таки це буде сама вода». Так і уряд, безумовно, зможе накачати доходи бюджету. Але чи реальним буде наповнення? Наприклад, є намір «перекрити» вільні економічні зони, і що, одразу ж настане благоденство? Я не впевнений, що так буде. Світова практика свідчить: щонайбільше до бюджету надходять 20—25% втрат, про які тепер йдеться. Але при цьому не враховують політичних наслідків такого підходу. Тож, на мою думку, уряд ще над цим посилено думатиме... Щоправда, за моїми відомостями, уряд поки що не схильний прислухатися до будь-яких порад. Досить сказати, що в цей напружений момент бюджетний комітет парламенту, членом якого я є, не працює та не розглядає свого основного питання. А уряд мав би вже сьогодні пропонувати певні речі для обговорення. Підхід «ми все знаємо і все вирішимо» в нинішніх умовах можливий. Але це буде цілком їхня відповідальність. Я не проти запланованого дефіциту в розмірі 3 — 3,5 — 4 відсотки. Багато урядів світу працюють із дефіцитом, і їм вдається перетворити його на зростання економіки. Дай Боже і нинішньому уряду знайти для цього формулу. Що стосується пропонованого скасування законів, що зв'язують пенсію з підвищеним прожитковим мінімумом, то ніхто сьогодні цього не робитиме. На жаль, знову почалися вибори...
