Українським глибоководним судновим ходом «Дунай — Чорне море» пройшли двісті кораблів (із них лише 85 були українськими, а інші йшли під прапорами 17 країн). Із цієї нагоди Мінтранс організувало прес-конференцію і вустами директора Державного департаменту морського та річкового транспорту України Володимира Работнєва заявило: «Портами та залізницями компенсуватиметься брак енергоносіїв в економіці України. Саме цим шляхом нам вдасться досягнути економічного благополуччя».
Зі слів Работнєва, з моменту відкриття каналу він «перетяг» на себе 55% від загальної кількості всіх вантажоперевезень по нижній частині русла Дунаю, викликавши зацікавленість у Казахстану, Узбекистану та Росії, які забажали інтегрувати свої транспортні мережі до Європи. Загальна сума зборів за проходження кораблів становила 1,3 млн. гривень. Крім того, виріс вантажообіг в українських портах Рені, Ізмаїл і Кілія. Увосьмеро збільшив обсяг робіт Кілійський суднобудівно-ремонтний завод. «Населення регіону завдяки каналу отримало можливість працювати та заробляти гроші, — наголосив віце-президент ВАТ «Україно—Дунайське пароплавство» Олег Дрожин. — Ми справляємося з соціальними завданнями, які стоять перед пароплавством».
Але український судновий хід ще остаточно не побудований. «Ми лише закінчуємо роботи першої стадії будівництва, — повідомив директор держпідприємства «Дельта-Лоцман» Віктор Бездольний. — Звичайно, каналом можна вільно користуватися вже зараз, але коли він буде закінчений, це буде феноменальна споруда для нашого регіону». Сьогодні триває будівництво дамби, її готовність — 80%. Закінчується державна експертиза другого етапу її створення. На думку директора науково-проектного інституту «Укррічпроект» Володимира Керусенка, поки що все йде без відхилень від плану будівництва. Єдине, що може його затримати, — нерест риби, під час якого не можна вести роботи на території дельти Дунаю.
Остаточно судноплавний хід увійде в дію лише до кінця наступного року. Тоді по каналу можна буде пропускати морські судна з осіданням до 7,2 метра (зараз максимальне осідання 5,85 м, що вносить певні обмеження для судновласників). «Коли по каналу «Чорне море — Дунай» почнуть ходити морські кораблі, це стимулюватиме небачене зростання всіх галузей, пов’язаних із судноплавством, — сказав «Дню» Володимир Работнєв. — Це додасть нам ще 10—15% від загального нижньодунайського судноплавства, і, крім того, залучить безліч інвестицій». З його слів, зараз з’явилися тенденції, яких не було вже років 15, наприклад, почали будувати новітні моделі кораблів, що може стати джерелом додаткових надходжень до бюджету.
Утім, українському виходу до Дунаю все ще заважають розмови про шкоду Придунайському заповіднику. «Природно, ми повинні враховувати думку екологічних компаній, — сказав Віктор Бездольний. — Але ми намагаємося завчасно інформувати про свої дії широку громадськість і таким чином уникнути штрафних санкцій із боку екологів». Зважаючи на увагу до ситуації навколо екології придунайської дельти, учасники прес-конференції закликали звернути увагу також і на дії румунської сторони, яка відповідальна за стан заповідника не менше, ніж Україна.
