— Соціалісти були серед найбільш затятих прихильників прийняття політреформи. Нарешті ви цього домоглися. Що це дало Соцпартії?
— Ми домагалися політреформи для держави та суспільства, а не для партії. У чому ми абсолютно переконані, так це в тому, що проголосовані зміни до Конституції створюють можливості для більш демократичного розвитку України.
— Лідеру СПУ Олександру Морозу нібито вдалося домовитися щодо підтримки політреформи із Віктором Ющенком. Проте, як показало голосування, команда Ющенка не монолітна в цьому сенсі. Там є люди, які інакше дивляться на внесені до Основного Закону зміни й після президентських виборів збираються їх оскаржувати. Ви визнаєте, що укладений СПУ та «НУ» союз є ситуативним і нетривалим?
— Заради об’єктивності треба сказати, що політреформа була чи не єдиним моментом, який роз’єднував соціалістів та «Нашу Україну» із Блоком Юлії Тимошенко. Зрештою, значна частина «Нашої України» змінила думку на користь політичної реформи, виконавши умови політичної угоди між нашими силами. Для нас це засвідчило, що ми маємо справу із серйозними партнерами, які готові заради спільних дій поступитися власними амбіціями. Отже, з Ющенком у нас немає протиріч.
Що стосується позиції Юлії Тимошенко, то я вважаю її помилковою, консервативною, ретроградською, азіатською, а не європейською. Вона може наводити які завгодно аргументи, але я ставлю запитання: те, що проголосували у Верховній Раді, Україну наближає до стандартів Європи чи віддаляє? Я абсолютно переконаний, що наближає. А те, що ми мали до цього, — віддаляло. Можливо, позиція Юлії Тимошенко зумовлена певними ментальними установками, які полягають у надіях на «доброго царя». Наша ж позиція — ні царям в Україні! Ні — їхнім сатрапам у регіонах! Дайош Україну як республіку!..
— Водночас серед затверджених поправок до Конституції суперечливих моментів вистачає. Чого варта норма, якою прокуратурі надається функція загального нагляду. Невже це теж нас наближає до Європи?
— Ця норма є такою, що відображає реальну ситуацію в Україні. Судова система не працює. Права людей від чиновників не захищені. При нормальній роботі прокуратури її повноваження захищати права людей через свої інструменти — протести чи звернення до відповідних органів — ні в кого б не викликали сумнівів. Буває ж так, що людина, не привчена захищати свої права в суді, роками ходить по судових інстанціях і все дарма. Тоді як одного звернення прокурора може виявитися достатньо, щоб права цієї людини були враховані. Тому я вважаю, що на перехідний період подібна норма абсолютно доречна.
— А хіба прокуратура в нас менш корумпована, ніж суди?
— Прокуратура більш динамічна в прийнятті рішень, вона більш прийнятна як інструмент вирішення поточних проблем. Стосовно корупції, то варто з’явитися чесному генеральному прокурору — і через три-чотири місяці робота прокуратури виглядатиме інакше. Судова ж система більш інерційна.
— У «пакеті» з політичною реформою Верховна Рада ухвалила закон про особливості застосування Закону «Про вибори Президента», покликаний звести до мінімуму зловживання в день голосування. На забезпечення легітимності голосування 26 грудня направлено й ряд інших рішень, прийнятих парламентом останніми днями. Та незважаючи на це, розмови про можливість зриву «третього» туру не вщухають. Чи вважаєте ви таку перспективу реальною?
— Політично зрив неможливий. Електорально теж ні: люди прийдуть і проголосують. І технологічно команда Віктора Ющенка виконає все, що належить за законом. Я не виключаю налаштованості на технологічний зрив виборів певної частини команди нашого опонента. Але мені здається, що це навряд чи вдасться. Тож ставлю 90 проти 10, що повторне голосування буде результативним. На мій погляд, сьогодні Віктору Януковичу невигідно зривати технологічний процес. Так, електоральні настрої свідчать не на його користь. Але участь у виборах 26 грудня робить його надзвичайно потужним регіональним лідером. Лідером, який представлятиме не тільки Донецьку, а й ряд інших областей України. Думаю, як людина, яка хоче брати участь у політиці в перспективі, зокрема в 2006 році, не втратить можливості стати на чолі такої широкої та потужної електоральної бази.
— Деякі члени команди Януковича вже починають говорити, що, якщо вибори відбудуться згідно з законом, вони визнають будь-який результат, зокрема й перемогу Ющенка. А команда Ющенка може сказати аналогічне?
— Наша позиція завжди була такою. Ми ніколи не говорили, що ми когось не визнаємо. А говорили тільки про одне: мають бути чесні вибори. Якщо 26 грудня вибори відбудуться чесно, які можуть бути підстави не визнавати їх? Я думаю, що заяви про готовність визнати будь- який чесний результат потрібно було б зробити обом кандидатам. Але під гарантії того, що події з фальсифікаціями, які мали місце 31 жовтня та 21 листопада, більше не повторяться.
— А які це можуть бути гарантії?
— Гарантіями можуть бути політична позиція команди Ющенка та політична позиція команди Януковича. Сьогодні на законодавчому рівні ситуація спростилась. Я маю на увазі паритетну участь кандидатів у формуванні виборчих комісій, те, що тепер не буде такого брутального голосування відкріпними талонами, як це мало місце раніше, тощо. Щоправда, можуть бути застосовані інші механізми фальсифікації. Наприклад, заміна протоколів, підміна бюлетенів і т. і.
Для Віктора Ющенка сьогодні важливо не зробити ніякої серйозної помилки. Необхідно також забезпечити роз’яснення своїх позицій в Центральній та Південно-східній Україні. Там, де він не набрав більшості голосів, де існує чимало міфів про нього і є нагальна необхідність пояснити людям реальний стан справ. І тут ми як партія, що користується в цьому регіоні неабиякою довірою людей, якраз і докладаємо зусиль.
— Очевидно, в обмін на цю підтримку ви розраховуєте на певні політичні, та й не лише політичні дивіденди?
— Наші політичні вимоги ми виклали в угоді — недопущення торгівлі землею, політреформа, здійснення соціально направленої політики тощо. Безумовно, це все буде політичною платою за нашу підтримку.
— Днями Віктор Янукович фактично звинуватив Президента Леоніда Кучму у «змові» з Ющенком. Окремі кроки глави держави, наприклад, відновлення Святослава Піскуна на посаді Генпрокурора, згода на призначення Володимира Стельмаха на посаду глави НБУ, змусили деяких експертів припустити, що певні домовленості могли мати місце. На чому нині зупинилася опозиція в стосунках зі своїм багаторічним опонентом?
— СПУ не схвалює тих призначень, які зробив Президент Кучма, — у нас є питання і до одного, і до другого вищеназваного посадовця. Я не думаю, що відбулася, так би мовити, змова. Просто до певного періоду Кучма як Президент України підтримував одного кандидата — повністю. Після того, що сталося в Україні після 21 листопада, ця підтримка значно послабилася. Що, очевидно, й дало Януковичу підстави для «підозр». Але якби Леонід Кучма кардинально змінив своє ставлення до Януковича, він, безумовно, пішов би на відставку його як прем’єра (це справа двох хвилин) та на ряд інших, пов’язаних з цим кроків. Тому мені ситуація уявляється так: послаблення адмінтиску на користь Януковича йому видається доказом того, що начебто Президент прийняв бік опозиції. Але поки що цього не відбувається.
— Перемога на виборах 26 грудня — не кінець проблем для будь-кого з кандидатів. Якою вам бачиться формула порозуміння між елітами та й виборцями загалом, які зараз опинилися по різні боки виборчих барикад?
— Що стосується еліт, то давайте розділимо їх на представників бізнесу та чиновників. Стосовно останніх питання вирішується просто: чиновник, який не вписується в нову систему, буде поза нею. Бізнес, якщо йому запропонують чіткі, прозорі правила гри, одразу змінить свою позицію. Ті кланові групи, які паразитували на тілі України й зараз свідомо штовхають певні регіони на протистояння, мають бути розформовані — як економічно, так і політично. Коли всі ці питання будуть врегульовані, тоді настане дуже відповідальний етап боротьби за довіру виборця. Тут достатньо буде зробити декілька точних кроків, які б дали усім людям розуміння, що нічого страшного не відбулося, що їхні інтереси — незалежно від того, за кого вони голосували — будуть враховані. І я впевнений, що впродовж трьох-чотирьох місяців ситуація повністю заспокоїться.
— А чи не станеться так, що «поза системою» опиняться не окремі чиновники, а цілі області, оскільки тамтешнє чиновництво суцільно не сприйматиме нової влади?
— Я думаю, що чиновництво в масі своїй орієнтуватиметься на власне керівництво, — на те воно й чиновництво. А якась частина, яка діятиме неадекватно, буде змушена зійти з дороги — її просто приберуть.
— Ваша партія вже пропонувала обирати керівників регіонів. Зараз ця позиція сходиться з позицією Партії регіонів, яка говорить про необхідність передачі регіонам більшого обсягу повноважень. Як далеко ви готові йти у відстоюванні інтересів місцевого самоврядування?
— Проголосований у першому читанні законопроект № 3207-1 дає значні повноваження місцевим радам і виконкомам, розширюючи їхній вплив на життя регіонів. Але це не значить, що ми будемо творити федеральний устрій. Бо можна мати федеральний устрій на папері, але не мати самостійності регіонів. Тож СПУ категорично проти федералізації, ми за Україну як унітарну державу, але з широкими правами місцевого самоуправління.
