До виборів президента України готуються сьогодні не лише в нашій країні, а й за кордоном. Тисячі українців, які проживають або просто перебувають за кордоном, також мають законне право взяти участь у виборному процесі та віддати свій голос за одного з численних кандидатів. Від того, як буде в тій або іншій країні організовано виборчий процес, залежить не лише кількість виборців, які реально братимуть у ньому участь, а й загальне враження іноземних держав від цього чинника української демократії. Побувавши нещодавно в Туреччині, наш кореспондент спробував з’ясувати, як будуть організовані вибори президента України в цій країні, і на якому суспільно-політичному тлі вони відбуватимуться.
За словами заступника міністра закордонних справ України Ігоря Долгова, «головне завдання Міністерства закордонних справ України полягає в тому, щоб створити належні умови для реалізації конституційних прав усіх громадян України, які перебувають з тих або інших причин у день виборів на території Туреччини та інших держав. Ми повинні організувати виборчі дільниці, надати місце для голосування, проінформувати громадян, де вони зможуть проголосувати. Але на цьому наші функції й закінчуються».
Якщо людина перебуває на консульському обліку, їй буде неважко прийти та проголосувати. Її ім’я заздалегідь внесуть до списків. Якщо ж її перебування за кордоном ніде не зафіксовано (припустімо, наш співвітчизник — нелегальний мігрант або турист), згідно із законом, він має за сім днів до виборів з’явитися на виборчій дільниці та подати заяву про свій намір брати участь у виборах. Тільки після цього його внесуть до списків виборців. Але такі прояви громадянської свідомості тут зустрічаються не надто часто. За словами генерального консула України в Стамбулі Миколи Кириченка, сьогодні на постійному консульському обліку в Стамбулі перебуває лише 15 осіб. Ще 190 громадян України перебувають тут на тимчасовому обліку. «Ми очікуємо, що в день виборів до нас на виборчу дільницю прийдуть близько 250 осіб. Але ми готові дати можливість проголосувати всім громадянам України, які звернуться до нас цього дня», — заявив генконсул. Однак точну кількість українців, які 31 жовтня можуть опинитися на території цієї держави, передбачити не може ніхто. Туристи, «човники», моряки, наймані робітники, нелегали... За оцінками фахівців, їхня кількість може сягнути двох і більше тисяч. При цьому виборчі дільниці на території Туреччини організують лише у двох містах — Анкарі та Стамбулі, в посольстві й генконсульстві. Щоб дістатися до них, скажімо, морякам, чий корабель пришвартований у порту Деріндже або Ізміт, потрібно близько трьох годин. Доставляти ж виборчі урни «на дім», тобто на борт корабля ніхто не буде.
Жодної політичної агітації співробітники консульств і посольства, за їхніми власними словами, не ведуть. Всю інформацію про кандидатів у президенти виборці шукають самостійно. Здебільшого за допомогою українських центральних телеканалів, які транслюються через супутник. Звісно, в тому разі, якщо в нашого громадянина в Туреччині є телевізор і супутниковий зв’язок.
Нашу країну в Туреччині добре знають не лише за «човниками» з баулами, старанними творцями турецької економіки. Яскравим прикладом тому можуть слугувати події в турецькій провінції Ізміт. 1999 року після найсильнішого землетрусу місто Ізміт на Мармуровому морі було фактично цілком знищене. Півтора мільйона його жителів залишилися без даху. Українські рятувальники брали активну участь у ліквідації наслідків стихійного лиха. У сусідньому містечку Корфу було організовано український госпіталь, де наші лікарі рятували життя постраждалим. Сьогодні, через п’ять років, на цьому місці турки розбили парк, названий українським. А жителі Ізміта гордо демонструють туристам українські квартали, центральні частини міста, відбудовані нашими будівельниками.