За яким принципом відбиралися спектаклі для показу на театральній декаді, — поцікавилася я у голови СТД України Леся Танюка?
— Члени оргкомітету СТД за три місяці переглянули найкращі спектаклі в усіх регіонах нашої країни, — розказав Лесь Степанович. — Склали списки, й ми почали шукати гроші, щоб провести гастролі в Києві. У цьому питанні нам допоміг Кабінет Міністрів, виділивши кошти на проведення театрального форуму, присвяченого 60- річчю СТД. 8 жовтня декада стартувала в Національній опері України. Був показаний легендарний «Запорожець за Дунаєм». Цей спектакль вибрали не випадково. Адже першим головою СТД був знаменитий майстер сцени Іван Паторжинський. А однією з його найкращих акторських робіт був Карась, якого Іван Сергійович тріумфально грав у «Запорожці за Дунаєм». Цією оперою ми провели нитку, що зв’язує минуле й сучасне, оскільки подальші спектаклі, представлені на декаді, є новинками минулого театрального сезону. На мій погляд, цікаву роботу показали львів’яни — спектакль «Оргія» за однойменною п’єсою Лесі Українки поставив Федір Стригун («День» писав про цю постановку Театру ім. М. Заньковецкої в № 183). Не залишив байдужими глядачів колектив Кримськотатарського театру. Вони грали «Кармен». Мені було цікаво спостерігати, як реагували на спектакль молоді глядачі. На сцені кипіли пристрасті: заради кохання герої йшли на смерть. Романтичні, високі почуття, яких сьогодні так мало в нашому житті. Публіка сиділа в залі тихо, напружено стежачи за сюжетом, прекрасною грою акторів. У спектаклі є цікаві режисерські ходи. «Кармен» поставив чудовий режисер Володимир Аносов (він очолював нашу філію Кримського СТД). Зараз Союзом керує Длял Длялов (один із найцікавіших нині людей у мистецтві).
Я радий, що глядачі мали змогу познайомиться і з Донецьким театром ім. Артема й однією з найкращих їхніх комедій «Любов у стилі бароко». За цим спектаклем стоїть не тільки режисер Андрій Бакиров і художній керівник колективу Марко Бровун, а й чудова драматургія Ярослава Стельмаха. Шкода, що так рано й трагічно обірвалося життя Ярослава Михайловича. Це був талановитий письменник. «Любов у стилі барокко» мені нагадала найкращі мольєрівські п’єси. Бакиров поставив спектакль не в побутовому ключі, а в дель-артовському стилі, коли все умовне, але грається темпераментно, тобто акторська техніка домінує над усім.
У рамках декади була показана Брехтівська постановка — «Тригрошова опера». Це робота випускників мого курсу Університету театру, кіно й телебачення ім. І. Карпенка-Карого, які два роки тому закінчили вуз. Нині педагог та режисер Талалаєвський створив «Театр 16» (у трупі 16 акторів) і поставив з ними «Тригрошову оперу». Вийшло досить цікаво. Виступати будуть колективи з Дніпропетровського оперного театру. Чекаємо в гості харків’ян. Буде представлена самобутня робота Ігоря Бориса й інші.
За словами членів оргкомітету фесту, вони постаралися показати різну театральну палітру. Не випадково серед спектаклів є роботи регіональних керівники СТД. Як зауважив Танюк, «публіка пересвідчиться, що керують нашими союзами не бюрократи, а творчі особистості», а підтвердженням цих слів стали спектаклі, презентовані на декаді. 18 жовтня в Театрі ім. І. Франка відбудеться заключний вечір, вручать премії (десять премій, з них чотири — закордонні), а у фіналі покажуть капусник.
Добре, що декада не перетворилася на традиційний офіціоз, а дала можливість глядачам уявити, що зараз відбувається в різних театрах, який режисерський, акторський і взагалі творчий потенціал є в нашій країні.
