Недержавний пенсійний фонд, що створюється в Україні для бюджетників, до учорашнього дня мав відібрати для себе компанію-адміністратора й укласти пенсійні контракти з клієнтами. На жаль, цього не трапилося. І, звичайно ж, зовсім не через те, що ринок, м’яко кажучи, без особливого ентузіазму зустрів постанову уряду про створення вказаного фонду. Це соціальний проект або перекачування бюджетних коштів у приватні структури? — таку проблему побачили у цій ситуації деякі учасники ринку і запропонували уряду переглянути своє рішення. На їхню думку, ця постанова, що у принципі переслідує благородну мету, здатна викликати серйозні ризики, а певні її положення не тільки суперечать законодавству, але і можуть взагалі підірвати ринок недержавного пенсійного страхування, що зароджується, оскільки його може бути дискредитовано неефективною практикою.
Суть прийнятої наприкінці вересня постанови полягає у тому, що уряд вирішив уже цього року направити до пенсійного фонду, що створюється, 307 мільйонів бюджетних гривень, отриманих від перевиконання плану приватизації. Думка тут така: ще до того як фонд розвинеться і укладе всі необхідні угоди зі своїми клієнтами, гроші імені Михайла Чечетова буде перетворено на активи і вони розпочнуть працювати на майбутніх пенсіонерів. Як мовиться, усе геніальне — просте. Але, виходить, не завжди. Учасники прес-конференції, що відбулася у четвер, переконливо показали, що постанова у багатьох пунктах порушує порядок, передбачений законом. Говорячи про це, народний депутат Валерій Альошин підкреслив, що постанова уряду не має достатнього економічного обґрунтування. За його словами, розмір внесків до фонду, які потрібно буде платити його клієнтам (близько 10 грн. на місяць) не дозволить сформувати суми, достатні для виплат людям, близьким до пенсійного віку.
Згідно із законодавством важливим чинником стійкості такого фонду є те, що його обслуговують кілька професійних учасників фінансового ринку, що виконують чітко окреслені законом функції — адміністративні та з управління активами фонду. Ось тільки на сьогодні у країні ще не існує жодної (ліцензованої) компанії-адміністратора. З кого ж вибирати фонду? Крім того, адміністратор фонду потребує сучасних програмних продуктів, без яких він просто заплутається з мільйонами клієнтів, які раз по раз переходять з однієї організації в іншу (і на кожного при цьому потрібно закривати і знову відкривати рахунки). Керівник проектів компанії «Квазар-Мікро» Юрій Бурков повідомив з цього приводу, що перший програмний продукт може бути готовий, щонайменше, лише через півтора місяця. З його слів, витрати на створення компанії-адміністратора для фонду з 3 млн. вкладників становитимуть не менше $1 млн. Крім того, $100 буде потрібно щомісяця на її утримання, не враховуючи потреби регіональних структур. На думку Буркова, компаній, здатних нести такі витрати, сьогодні на ринку немає.
Найголовнішою одномонентною проблемою недержавного пенсійного фонду для бюджетників віце-президент компанії з управління активами ТОВ «Кінто» Анатолій Федоренко вважає те, що усього за два тижні після створення необхідно розмістити 307 мільйонів гривень, отриманих із бюджету. На повільноплинному українському фондовому ринку це, на думку фахівця, зробити надто складно. Федоренко проаналізував прибутковість і надійність фінансових інструментів, якi є на українському ринку, i зробив висновок, що перед пенсійним фондом для бюджетників можуть виникнути певні труднощі (проте точно з такою ж ситуацією зустрінуться й інші пенсійні фонди), а виділена йому урядом сума не примножуватиметься, а танутиме.
Народний депутат Альошин бачить загрозу, що йде від фонду, не тільки у його неефективності, але і у руйнівному впливі цього, створеного державою, фінансового монстра на ринок пенсійного обслуговування, де спочатку діятимуть невеликі і небагаті структури. Тому депутат охарактеризував бюджетний фонд приказкою — «слон у посудній лавці».
Тим часом з такою характеристикою, мабуть, згодні не всі учасники ринку. Керівник фінансової групи «Автоальянс» Анатолій Отченаш, коментуючи цю ситуацію, сказав «Дню»: «Чого тут лякатися?! Насправді 300 мільйонів гривень не порушать український ринок активів. Ми чекаємо набагато більших грошей і маємо бути готові їх прийняти. Навпаки, такий фонд може ще і підганяти інший ринок, адже він буде на ньому таким же міноритариєм, як й інші пенсійні фонди. Важливо лише, щоб він діяв за тими ж правилами гри».
