«День» продовжує серію публікацій про особливості кампанії 2004 у регіонах.
Остаточна розстановка політичних сил на підтримку того чи іншого кандидата на посаду президента України в Криму вже відбулася. Якщо Слов’янський собор Криму, відтворений нещодавно на базі кримських організацій НДП і Слов’янської партії, закликав своїх прихильників голосувати за Віктора Януковича, то курултай кримських татар — за Віктора Ющенка. Російський блок Криму, який раніше покинув коаліцію на підтримку Віктора Януковича, вчора повідомив, що повертається після заяв кандидата про ставлення до російської мови, подвійного громадянства та його обіцянки побудувати міст через Керченську протоку.
Тим часом, на думку експертів, у Криму спостерігається значно більша апатія по відношенню до майбутніх президентських виборів, ніж в інших регіонах. З одного боку, моніторинг місцевих ЗМІ, проведений Академією Української Преси, як сказав на прес-конференції в Сімферополі її президент Валерій Іванов, показав, що кримські ЗМІ практично не беруть участі у висвітленні виборів. Дані Кримського комітету з моніторингу свободи преси продемонстрували, що в липні — серпні з незначної кількості все ж таки існуючих передвиборних матеріалів від 40 до 60 відсотків було присвячено висвітленню діяльності кандидата Віктора Януковича, до 10 відсотків — Петра Симоненка й усього по 1-3 відсотки — решті кандидатів. Практично непоміченими пресою пройшли поїздки Кримом кандидатів Наталії Вітренко, Олександра Мороза, Петра Симоненка, Анатолія Кінаха. Місцеве телебачення замість передвиборних інтерв’ю кількох кандидатів, які до ДТРК «Крим» узагалі не звернулися, було вимушене у виділений для них Центрвиборчкомом час тримати заставку «Кандидат… на передачу не з’явився». Про певну індиферентність кримського суспільства до майбутніх виборів свідчить і той факт, що близько місяця тому Рада міністрів Криму оголосила про створення «гарячої лінії» з питань висвітлення в ЗМІ передвиборної кампанії, проте до цього дня, як повідомили «Дню» юристи-експерти «гарячої лінії» Лариса Опанасюк й Ірина Демецька, було лише 5 звернень за одним телефоном й одне — за іншим. Очевидно, були підстави в Координаційної ради суспільно-політичних сил кримськотатарського народу, конференція якої відбулася минулого тижня, ухвалити рішення про тимчасову непідтримку жодного з кандидатів, оскільки в їхніх програмах немає чітких положень, що стосуються кримських проблем.
Водночас кримське суспільство й активні суспільно-політичні сили покладають на вибори глави держави досить конкретні надії. Так, група громадських діячів Криму опублікувала в місцевій пресі звернення, головна ідея якого виражена в заголовку: «Кримчани повинні отримати своє від виборів президента України». Аналіз кримської ситуації показує, що Крим сьогодні став спокійнішим і толерантнішим, ніж десять років тому, хоча це зовсім не свідчить про те, що проблеми півострова стали за цей час менш гострими. Навпаки, виникає низка проблем, рішення яких уже не можна відкладати, але поки що кримчани не дуже вірять, що їх вирішить новий глава держави. Крим хотів би, щоб припинилися земельні конфлікти, щоб, нарешті, вирішили проблему зі становищем росіян, кримських татар і українців у Криму, адже кожна з цих громад має свої причини бути незадоволеними ситуацією. Щоб дали відповідь на запитання про характер кримської автономії, про мови, про економічну самостійність Криму тощо. Автори згаданого раніше звернення стверджують, що «кримчанам потрібен такий президент, який не лише розділяє культурні цінності кримського суспільства, розуміє та підтримує необхідність економічного розвитку кримського регіону, а й не ухиляється від демократичного механізму відповідальності перед українським і кримським суспільством». Вони ставлять питання про те, що для Криму в нових умовах необхідна підготовка та затвердження нової кримської Конституції, яка має враховувати роль кримського суспільства в республіканських і державних процесах, розширення економічних прав і повноважень автономії, скорочення майнового розриву між 5 відсотками найбагатших і 5 відсотками найбідніших людей до європейських норм, формування республіканської влади самим кримським суспільством, її відповідальність перед ним і контроль за нею з боку кримського суспільства, а не тільки центральної влади в Києві.
Положень про способи розплутання вузла кримських проблем немає, на жаль, у програмах жодного кандидата на посаду президента. Разом із тим, вважає заступник голови Верховної Ради Криму Ільмі Умеров, формальна наявність цих положень і необов’язкова. Багато хто в Криму сподівається, що обраний президент, якщо він дотримуватиметься загальнодемократичних принципів управління, не зможе пройти повз «кримські виклики» і буде в тій чи іншій мірі їх вирішувати. Тим часом, на думку І. Умерова, існує велика небезпека того, що центральна влада, зайнята глобальними питаннями загальнодержавного будівництва, не знайде часу для кримських проблем, що призведе лише до їх консервації…
На думку Володимира Притули, керівника Кримського незалежного центру політичних дослідників і журналістів, у політичному плані Крим дедалі більше уподібнюється іншим регіонам України, що нібито не вимагає від кандидатів особливого до нього ставлення. Наприклад, значною мірою кандидатів на посаду президента тут сприймають так само, як і в інших регіонах. Приїхала Наталія Вітренко — прийшли ті самі 300 чоловік, що й у Мелітополі чи в інших місцях, приїхав Анатолій Кінах — зустрічався з трудовими колективами, і приймали його так само, як і в центрі України. Віктора Януковича в Керчі зустрічали так само, як і на сході країни, а Віктора Ющенка, який і на півострові має чимало прихильників, — так само, як і на заході України. Водночас, крім загальних, кримчани ставлять перед кандидатами такі питання, яких ті не чують в інших місцях, — про вирішення земельної проблеми, про статус кримськотатарського народу, про економічну самостійність. Для відповідей на них часом потрібна особлива підготовка та високий рівень кваліфікації, і не кожен готовий до цього…
Річ у тому, вважають експерти, що багато питань — наприклад, проблему виділення землі для репатріантів, проблему реєстрації приватних пансіонатів (а їх кількість уже перевищує 2 тисячі!) у курортній галузі, — неможливо вирішити на базі нинішнього законодавства, і необхідні принципово нові підходи, взаємодія всіх гілок влади в Києві. З іншого боку, як свідчить цитований вище лист кримських громадських діячів, застаріла й Конституція Криму, написана за часів, коли автономія входила до так званого червоного поясу, і кримська Верховна Рада ще не відмовилася від старих більшовицьких підходів до управління країною. Сьогодні кримське суспільство вимагає, щоб багато питань вирішували інакше, ніж наказує Конституція: застаріли, наприклад, підходи до формування органів влади без участі корінних народів, практика показала неспроможність кримської конституції в мовних питаннях — унаслідок ігнорування свого часу національних особливостей регіону, і багато іншого.
Особливість Криму проявляється навіть у наборі екологічних проблем, через що «зелені» рухи мають на півострові особливий авторитет, — досить пригадати, що саме на їхню вимогу припинили будівництво Кримської атомної станції. За їхніми даними, наприклад, у Сімферополі смертність у 1,8 разу перевищує народжуваність, рівень онкологічних захворювань удвічі вищий, ніж по Україні. За даними КРО ПЗУ, зелені насадження загального користування становлять у Сімферополі всього 8 відсотків площі міста, тоді як у «кам’яних джунглях» Нью-Йорка — 30 відсотків. Скориставшись ситуацією, місцеве відділення Партії зелених України, республіканська організація «Екологія і світ», Кримський добродійний фонд із порятунку рідкісних рослин і тварин розпочали підготовку референдуму в Сімферополі. Лідер ПЗУ Віталій Кононов, який згодом зняв свою кандидатуру з президентських перегонів, сказав у Сімферополі, що проведення референдуму для Криму, можливо, важливіше навіть за вибори президента, оскільки главу держави оберуть так чи інакше, а екологічні проблеми можуть залишитися невирішеними. Тим часом із вибуттям із президентських перегонів Віталія Кононова значення сімферопольського референдуму не зменшується, оскільки ідею про його проведення вже підтримали 12 суспільних політичних організацій — учасниць виборів і 4 ініціативні групи. Екологія — це те питання, на якому зійшлися організації протилежної передвиборної орієнтації. Так, ідею референдуму підтримує КРО Компартії України, об’єднання «За Україну! За Ющенка!», «зелену коаліцію» схвалюють і структури, що підтримують кандидатуру Віктора Януковича. На суд жителів Сімферополя в день виборів винесуть 9 питань екологічного референдуму, серед яких три скасовують колишні рішення міськради із скорочення зелених насаджень, а п’ять зобов’язують міськраду закрити міське звалище, що не відповідає екологічним нормам, провести інвентаризацію зелених насаджень, стежити за їхнім станом і розвивати «легені міста».
